Кофеїнова залежність
| Кофеїнова залежність | |
|---|---|
 Молекулярна структура кофеїну | |
| Інші назви | Кавоманія |
| Спеціальність | Психіатрія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | F15.2 |
 Caffeine dependence у Вікісховищі | |
Кофеїнова залежність – це стан, що характеризується набором критеріїв, включаючи звикання, симптоми абстиненції, постійне бажання чи невдалі спроби контролювати вживання, незважаючи на знання про несприятливі наслідки, пов’язані з кофеїном.[1] Це може проявлятися у фізичній або психологічній залежності, іноді в обох. Кофеїн є однією з найпоширеніших добавок у багатьох споживчих продуктах, включаючи таблетки та напої, такі як алкогольні напої з кофеїном, енергетичні напої, болезаспокійливі ліки та кола . Кофеїн природним чином міститься в різних рослинах, таких як кавове та чайні дерева. Дослідження показують, що 89 відсотків дорослих у США споживають у середньому 200мг кофеїну щодня.[2] Однією з визиваючих занепокоєння шкідливих дій кофеїну є його впливання на вагітність. Регулярне вживання 100мг кофеїну щоденно призвели до зменшення розміру новонароджених. Однак, оцінюючи вагу при народженні, споживання кофеїну все ж не мало впливу. [3]
Помірна фізична залежність часто виникає внаслідок постійного та тривалого вживання кофеїну.[4] В організмі людини кофеїн блокує рецептори аденозину А1 і А2А.[5] Аденозин є побічним продуктом клітинної активності: стимуляція рецепторів аденозину викликає відчуття втоми та сонливості. Блокування кофеїном цих рецепторів означає, що рівень природних стимуляторів організму, дофаміну та норадреналіну, буде зростати.
Тривалий вплив кофеїну спонукає організм створювати більше аденозинових рецепторів у центральній нервовій системі, що підвищує чутливість організму до аденозину. Це зменшує стимулюючу дію кофеїну за рахунок підвищення толерантності. Також це викликає в організмі симптоми відміни (головний біль, втома та дратівливість) при зманшенні споживання кофеїну.[6]
Діагностичний і статистичний посібник із психічних розладів описує чотири розлади, пов’язані з кофеїном, а саме інтоксикацію, абстиненцію, тривогу та розлади сну. [7]
Патологічно посилене вживання кофеїну викликає синдром звикання, але не залежність.[8] Для виникнення залежності від багаторазового вживання препарату у досить високих дозах, він повинен активувати систему винагороди мозку, зокрема мезолімбічний шлях.[8] Нейровізуалізаційні дослідження доклінічних пацієнтів і людей показали, що хронічне споживання кофеїну недостатньо активує систему винагороди порівняно з іншими наркотичними засобами (наприклад, кокаїном, морфіном, нікотином).[9][10][11] Як наслідок, залежність у формі компульсивного вживання кофеїну ще не спостерігалася у людей.[8] Залежність від кофеїну формується через те, що кофеїн антагонізує рецептор аденозину A2A[12], ефективно блокуючи аденозин від проходження до рецептору аденозину. Це затримує настання сонливості та вивільняє дофамін. [13] На сьогодні кофеїнова абстиненція кваліфікується як психіатричний стан у Американської психіатричної асоціації, але немає розладу по зловживанню кофеїном. [14]
Професор неврології університету Джонса Хопкінса в Балтиморі Роланд Р. Гріффітс впевнений що кофеїнова абстиненція має бути класифікована як психологічний розлад.[15] Його дослідження свідчать про те, що вона вражає 50% тих, хто постійно п’є каву, виникаючи через 12–24 години після припинення надходження кофеїну та досягаючи піку через 20–48 годин і триваючи до 9 днів.[16][17] В іншому дослідженні він дійшов висновку, що люди, які приймають мінімум 100 мг кофеїну на день (приблизно стільки в одній чашці кави) може набути фізичної залежності, яка спровокує симптоми абстиненції, включаючи м’язовий біль і скутість, нудоту, блювоту, депресивний настрій та інші симптоми.[15][6]
Залежність від кофеїну може викликати безліч фізіологічних ефектів у випадку зупинки споживання кофеїну. Загальновідомі симптоми відміни кофеїну це: головні болі, втому, втрату концентрації уваги, відсутність мотивації, перепади настрою, нудоту, безсоння, запаморочення, проблеми з серцем, гіпертонію, тривогу, біль у спині та суглобах. Вони різняться за ступенем тяжкості від легкого до важкого.[18] Ці симптоми можуть виникнути протягом 12–24 годин і тривати від двох до дев’яти днів.[19] [20] [21]
Відомості щодо наслідків звички постійного вживання кофеїну людиної на протязі дня все ще збираються. Є результати досліджень, які свідчать про те, що циркадний цикл суттєво не змінюється під час популярних практик споживання кофеїну вранці та вдень.[22]
За даними Американської академії педіатрії (AAP), особам молодше 18 років не рекомендується вживати більше одного напою з кофеїном за день. Академія напрацювала вказівки щодо використання тим хто вже надбав такої звички заради зменшення надмірного споживання.[23] Без самоконтолю у багатьох виникає різноманітні побічні ефекти. До найчастіших серед підлітків симтомів відносяться підвищення частоти серцевих скорочень і артеріального тиску, порушення сну, перепади настрою та кислотний рефлюкс. Тривалий вплив кофеїну на нервову та серцево-судинну системи дітей наразі невідомий, і ці дослідження все ще проводяться. Деякі з них роблять висновки, що напої з кофеїном не слід рекламувати дітям як основній аудиторії. [24] [25]
Вагітним не рекомендується вживати більше 200мг кофеїну на день (відносно ваги вагітної).[26] Якщо вагітна жінка споживає велику кількість кофеїну, це може призвести до низької ваги при народженні через втрату кровотоку до плаценти[27] і також може призвести до проблем зі здоров’ям у подальшому житті дитини.[28] Також можливі симптоми не виключають передчасні пологи, зниження фертильності та інші репродуктивних проблем. Американська асоціація вагітних пропонує «якомога більше уникати кофеїну» до та під час вагітності або радитися з медичним працівником як зменшити цю залежність.[29]
Виведення ефективних стратегій лікування має вирішальне значення для боротьби з кофеїновою залежністю,- станом, який останніми роками привертає все більше уваги. Вже проведено безліч досліджень, спрямованих на зменшення споживання кофеїну та полегшення симптомів абстиненції. У великому огляді щодо впливу кафеїну на людей та тварин[1] не лише обговорюються потенційні діагностичні критерії, а й висвітлюються далекосяжні наслідки для людей, які борються із залежністю від кофеїну. Автор характеризує кофеїн як широко вживану речовину до якої люди не мають захисту від розвитку залежності. Незважаючи на загальновизнаний профіль безпеки, клінічні дані свідчать про тривожну ситуацію коли споживачі мають проблеми та не можуть скоротити споживання, незважаючи на знову виникаючі проблеми зі здоров’ям, такі як серцево-судинні проблеми та ускладнення вагітності . [30]
Стратегії лікування з доказовую базою слугують маяком надії для людей, які прагнуть позбутися кофеїнової залежності. Такі стратегії охоплюють спектр підходів, включаючи зменшення дози, періодичне голодування, ретельний контроль споживання кофеїну шляхом ведення журналу та виконнання регулярних фізичних вправ у поєднанні з професійними консультаціями.[2]
Одним з ефективних підходів до боротьби з залежністю від кофеїну є зменшення дозування заради контролю споживання кофеїну. Цей метод дозволяє організму поступово адаптуватися до зниження рівня кофеїну, мінімізуючи симптоми відміни та дискомфорту. Дослідження, опубліковане в Journal of Caffeine Research, демонструє ефективність зменшення дози серед звичайних споживачів. Учасники, які дотримувалися графіка скорочення споживання, відчували менше симптомів відміни та успішніше зменшували загальне споживання кофеїну порівняно з тими, хто раптово припинив споживання кофеїну.[3]
Періодичне голодування це дієтичний режим, який передбачає чергування періодів харчування та голодування, видається потенційною стратегія боротьби з залежністю від кофеїну. Дослідження показують, що періодичне голодування може допомогти з регулюванням споживання кофеїну, створюючи якісні періоди утримання. Крім того, періодичне голодування асоціюється з покращенням метаболічного здоров’я та когнітивних функцій, що може допомогти людям подолати залежність від кофеїну.[31]
Звернення до професійної консультації або терапія також може бути корисним для людей, які борються з залежністю від кофеїну. Сеанси консультування створюють сприятливе середовище для визначення причин, що лежать в основі звички споживання кофеїну, а також розробки стратегій подолання тяги та симптомів відміни. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), зокрема, показала перспективу в лікуванні розладів виникаючих через вживання психоактивних речовин, включаючи залежність від кофеїну. Метааналіз, опублікований в Journal of Consulting and Clinical Psychology, показав, що втручання КПТ зменшило споживання кофеїну та покращило психологічні результатів серед осіб із кофеїновою залежністю.
Доведено, що регулярні фізичні вправи мають численні переваги для загального здоров’я та благополуччя, зокрема допомагають у лікуванні залежності від кофеїну. Регулярні фізичні вправи можуть допомогти людям зменшити стрес, покращити настрій та якість сну, що сприяє зменшенню залежності від кофеїну як стимулятора.
- ↑ Bernstein, Gail A; Carroll, Marilyn E; Thuras, Paul D; Cosgrove, Kelly P; Roth, Megan E (March 2002). Caffeine dependence in teenagers. Drug and Alcohol Dependence (англ.). 66 (1): 1—6. doi:10.1016/S0376-8716(01)00181-8. PMID 11850129.
- ↑ Fulgoni, Victor L; Keast, Debra R; Lieberman, Harris R (1 травня 2015). Trends in intake and sources of caffeine in the diets of US adults: 2001–2010. The American Journal of Clinical Nutrition (англ.). 101 (5): 1081—1087. doi:10.3945/ajcn.113.080077. ISSN 0002-9165. PMID 25832334.
- ↑ Soltani, Sanaz; Salari-Moghaddam, Asma; Saneei, Parvane; Askari, Mohammadreza; Larijani, Bagher; Azadbakht, Leila; Esmaillzadeh, Ahmad (5 липня 2021). Maternal caffeine consumption during pregnancy and risk of low birth weight: a dose–response meta-analysis of cohort studies. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. 63 (2): 224—233. doi:10.1080/10408398.2021.1945532. ISSN 1040-8398. PMID 34224282.
- ↑ Juliano, Laura M.; Griffiths, Roland R. (October 2004). A critical review of caffeine withdrawal: empirical validation of symptoms and signs, incidence, severity, and associated features. Psychopharmacology. 176 (1): 1—29. doi:10.1007/s00213-004-2000-x. ISSN 0033-3158. PMID 15448977.
- ↑ Fisone, G, Borgkvist A, Usiello A (2004): Caffeine as a psychomotor stimulant: Mechanism of Action. Cellular and Molecular Life Sciences 61:857-872
- ↑ а б Stroh, Michael (29 лютого 2004). Just one cup a day is enough to hook coffee drinkers. LA Times. Процитовано 15 August 2023. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «latimes.com» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ Addicott, Merideth A. (2014). Caffeine Use Disorder: A Review of the Evidence and Future Implications. Current Addiction Reports. 1 (3): 186—192. doi:10.1007/s40429-014-0024-9. PMC 4115451. PMID 25089257.
- ↑ а б в Chapter 16: Reinforcement and Addictive Disorders. Molecular Neuropharmacology: A Foundation for Clinical Neuroscience (вид. 3rd). New York: McGraw-Hill Medical. 2015. ISBN 978-0-07-182770-6.
Addictive drugs are rewarding and reinforcing because they act in brain reward pathways to enhance either dopamine release or the effects of dopamine in the NAc or related structures, or because they produce effects similar to dopamine. ...
Long-term caffeine use can lead to mild physical dependence. A withdrawal syndrome characterized by drowsiness, irritability, and headache typically lasts no longer than a day. True compulsive use of caffeine has not been documented, and, consequently, these drugs are not considered addictive. - ↑ Miller PM (2013). Chapter III: Types of Addiction. Principles of addiction comprehensive addictive behaviors and disorders (вид. 1st). Elsevier Academic Press. с. 784. ISBN 9780123983619.
Astrid Nehlig and colleagues present evidence that in animals caffeine does not trigger metabolic increases or dopamine release in brain areas involved in reinforcement and reward. A single photon emission computed tomography (SPECT) assessment of brain activation in humans showed that caffeine activates regions involved in the control of vigilance, anxiety, and cardiovascular regulation but did not affect areas involved in reinforcement and reward.
- ↑ Sturgess JE, Ting-A-Kee RA, Podbielski D, Sellings LH, Chen JF, van der Kooy D (2010). Adenosine A1 and A2A receptors are not upstream of caffeine's dopamine D2 receptor-dependent aversive effects and dopamine-independent rewarding effects. Eur. J. Neurosci. 32 (1): 143—54. doi:10.1111/j.1460-9568.2010.07247.x. PMC 2994015. PMID 20576036.
the D1 receptor is not involved in the rewarding effects of caffeine. ... The current data indicates that caffeine has aversive effects at high doses and neither rewarding nor unpleasant effects at low doses. Previous work in rats has indicated that caffeine induces mild preferences at low doses (Brockwell et al., 1991; Bedingfield et al., 1998; Patkina & Zvartau, 1998) and aversions at high doses ... Indeed the rewarding effects of caffeine seen by Brockwell et al.(1991) were at one dose and small. This is similar to our current data; the lower doses of caffeine on our dose-response curve are weakly, but non-significantly rewarding. Also consistent, the rewarding effects of caffeine in humans are mild or absent in individuals with limited caffeine experience
- ↑ Volkow, N D; Wang, G-J; Logan, J; Alexoff, D; Fowler, J S; Thanos, P K; Wong, C; Casado, V; Ferre, S (April 2015). Caffeine increases striatal dopamine D2/D3 receptor availability in the human brain. Translational Psychiatry. 5 (4): e549–. doi:10.1038/tp.2015.46. PMC 4462609. PMID 25871974.
We show a significant increase in D2/D3R availability in striatum with caffeine administration, which indicates that caffeine at doses consumed by humans does not increase DA in striatum. Instead we interpret our findings to indicate that caffeine's DA-enhancing effects in the human brain are indirect and mediated by an increase in D2/D3R levels and/or changes in D2/D3R affinity.
- ↑ Froestl, Wolfgang; Muhs, Andreas; Pfeifer, Andrea (14 November 2012). Cognitive Enhancers (Nootropics). Part 1: Drugs Interacting with Receptors. Journal of Alzheimer's Disease. 32 (4): 793—887. doi:10.3233/JAD-2012-121186. PMID 22886028.
- ↑ Ferré, Sergi (2016). Mechanisms of the psychostimulant effects of caffeine: Implications for substance use disorders. Psychopharmacology. 233 (10): 1963—1979. doi:10.1007/s00213-016-4212-2. PMC 4846529. PMID 26786412.
- ↑ Rodda, Simone; Booth, Natalia; McKean, Jessica; Chung, Anita; Park, Jennifer Jiyun; Ware, Paul (1 липня 2020). Mechanisms for the reduction of caffeine consumption: What, how and why. Drug and Alcohol Dependence (англ.). 212: 108024. doi:10.1016/j.drugalcdep.2020.108024. ISSN 0376-8716. PMID 32442750.
- ↑ а б Studeville, George (15 січня 2010). Caffeine Addiction Is a Mental Disorder, Doctors Say. National Geographic. Архів оригіналу за 22 січня 2005.
- ↑ Hall, Harriet (5 February 2019). Caffeine Withdrawal Headaches. Science-Based Medicine. Процитовано 30 травня 2019.
- ↑ Juliano, L. M.; Griffiths, R. R. (2004). A critical review of caffeine withdrawal: Empirical validation of symptoms and signs, incidence, severity, and associated features. Psychopharmacology. 176 (1): 1—29. doi:10.1007/s00213-004-2000-x. PMID 15448977.
- ↑ Temple, Jennifer L.; Bernard, Christophe; Lipshultz, Steven E.; Czachor, Jason D.; Westphal, Joslyn A.; Mestre, Miriam A. (26 травня 2017). The Safety of Ingested Caffeine: A Comprehensive Review. Frontiers in Psychiatry. 8: 80. doi:10.3389/fpsyt.2017.00080. ISSN 1664-0640. PMC 5445139. PMID 28603504.
- ↑ Juliano, Laura M.; Huntley, Edward D.; Harrell, Paul T.; Westerman, Ashley T. (1 серпня 2012). Development of the Caffeine Withdrawal Symptom Questionnaire: Caffeine withdrawal symptoms cluster into 7 factors. Drug and Alcohol Dependence (англ.). 124 (3): 229—234. doi:10.1016/j.drugalcdep.2012.01.009. ISSN 0376-8716. PMID 22341956.
- ↑ Meredith, Steven E.; Juliano, Laura M.; Hughes, John R.; Griffiths, Roland R. (September 2013). Caffeine Use Disorder: A Comprehensive Review and Research Agenda. Journal of Caffeine Research. 3 (3): 114—130. doi:10.1089/jcr.2013.0016. ISSN 2156-5783. PMC 3777290. PMID 24761279.
- ↑ Caffeine Calculator. Roaster Coffees (амер.). 6 August 2021. Процитовано 11 липня 2022.
- ↑ Weibel, Janine; Lin, Yu-Shiuan; Landolt, Hans-Peter; Garbazza, Corrado; Kolodyazhniy, Vitaliy; Kistler, Joshua; Rehm, Sophia; Rentsch, Katharina; Borgwardt, Stefan (20 квітня 2020). Caffeine-dependent changes of sleep-wake regulation: Evidence for adaptation after repeated intake. Progress in Neuro-Psychopharmacology and Biological Psychiatry (англ.). 99: 109851. doi:10.1016/j.pnpbp.2019.109851. ISSN 0278-5846. PMID 31866308.
- ↑ Branum, Amy M.; Rossen, Lauren M.; Schoendorf, Kenneth C. (1 березня 2014). Trends in Caffeine Intake Among US Children and Adolescents. Pediatrics (англ.). 133 (3): 386—393. doi:10.1542/peds.2013-2877. ISSN 0031-4005. PMC 4736736. PMID 24515508.
- ↑ Higgins, John P.; Babu, Kavita; Deuster, Patricia A.; Shearer, Jane (February 2018). Energy Drinks: A Contemporary Issues Paper. Current Sports Medicine Reports (англ.). 17 (2): 65—72. doi:10.1249/JSR.0000000000000454. ISSN 1537-890X. PMID 29420350.
- ↑ McVay, Ellen (19 лютого 2020). Is Coffee Bad For Kids?. Процитовано 5 листопада 2020.
- ↑ American College of Obstetricians and Gynecologists (August 2010). ACOG CommitteeOpinion No. 462: Moderate caffeine consumption during pregnancy. Obstetrics and Gynecology. 116 (2 Pt 1): 467—8. doi:10.1097/AOG.0b013e3181eeb2a1. PMID 20664420.
- ↑ Sajadi-Ernazarova, Karima R.; Anderson, Jackie; Dhakal, Aayush; Hamilton, Richard J. (2020), Caffeine Withdrawal, StatPearls, Treasure Island (FL): StatPearls Publishing, PMID 28613541, процитовано 6 листопада 2020
- ↑ Should I limit caffeine during pregnancy?. nhs.uk (англ.). 27 червня 2018. Процитовано 6 листопада 2020.
- ↑ Caffeine Intake During Pregnancy. American Pregnancy Association (англ.). 27 квітня 2016. Процитовано 6 листопада 2020.
- ↑ Rodda, Simone; Booth, Natalia; McKean, Jessica; Chung, Anita; Park, Jennifer Jiyun; Ware, Paul (July 2020). Mechanisms for the reduction of caffeine consumption: What, how and why. Drug and Alcohol Dependence (англ.). 212: 108024. doi:10.1016/j.drugalcdep.2020.108024. PMID 32442750.
- ↑ Meredith, Steven E.; Juliano, Laura M.; Hughes, John R.; Griffiths, Roland R. (September 2013). Caffeine Use Disorder: A Comprehensive Review and Research Agenda. Journal of Caffeine Research (англ.). 3 (3): 114—130. doi:10.1089/jcr.2013.0016. ISSN 2156-5783. PMC 3777290. PMID 24761279.