Краматорський феросплавний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Краматорський феросплавний завод
Тип ТОВ
Форма власності ТзОВ
Попередник(и) Краматорський металургійний завод
Засновано 2010
Штаб-квартира Україна, 84303, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дмитра Мазура, 18
Співробітники 1107 (2016)
Сайт www.kramfer.com
Код ЄДРПОУ 37133410

Краматорський феросплавний завод (КФЗ) — підприємство металургійної промисловості України.

Історія[ред. | ред. код]

Вересень 1896 - початок роботи заводу. Вже на 1897 р. на ньому працювало 400 людей.

Серпень 1898 - для забезпечення механічного виробництва металом були запущені доменні печі №1 і №2 та отримали перший чавун. На 1899 рік робітників заводу складало вже 2000 людей. Під час 1901-1904 рр. виробництво чавуна досягло 73,7 тис. т.

15 вересня 1899 - на базі польської машинобудівної фірми "В. Фішнер і К.Гампер" було засновано "Краматорське машинобудівне товариство" (КМТ).

1902 - була відкрита заводська школа.

1903 - інженер М. К. Курако (який працював у період в 1902-1906 рр.) побудував домну нової конструкції, яка перевершувала по показникам інші печі.

1905 - був введений у стрій мартеновський цех.

1907 - побудовано нову будівлю школи (тепер 4-літньої)

1909 - запущений великосортний стан 620, виробляючий смугобульб.- з'явилися футбольні команди.

1910 - почав працювати прокатний цех.

1912 - на заводі було засноване Краматорська спортивна спільнота (КСС). На підприємстві працювали 1470 чоловік (крім росіян і українців працювали ще німці, чехи, австрійці та поляки.

21 травня (за ст. стилем - 9 травня 1912) - була організована пожежна команда.

1913 - був відкритий парк КСТ (зараз носить назву Сад Бернацького, раніше - Парк ім. Леніна) з футбольним полем і плавальним басейном.

1914 - іноземці були виключені зі складу акціонерів. В КМС працювало на той момент 1340 чоловік, а всього на заводі - 4063.

1917 - із-за дефіциту грошової маси для розрахунків з працівниками та інженерно-технічним персоналом дирекція випустила тимчасові гроші знаки вартістю 1, 3, 5, 10, 25, 100 рублів. Папір бонів КМС мала захист - водяні знаки, але в попит вони так і не пішли. На той момент робочий склад заводу становив 4084 людини.

1918 - була зупинена мартеновська піч. Кількість працівників заводу зменшилась майже вдічі (2315 чоловік).

17 листопада 1920 - Постановою Президіуму Укрраднаргоспу завод був націоналізований, отримавши назву Краматорського державного машинобудівного і металургійного заводу (КДММЗ або КГМЗ).

17 грудня 1920 - виробництво було зупинено із-за фінансової і сировинної кризи.

1 червня 1922 - постановою Президіуму Укрраднадгоспу завод переданий в Управління вугільною кам'яною промисловістю (Донвугілля).

12 серпня 1922 - відновила роботу мартеновська піч.

1 жовтня 1925 - завод був виведений з-під управління Донвугілля і був реорганіозований у трест КДМЗ.

1926 - продукція доменного і мартеновського цехів перевершила довоєнний рівень.

20 червня 1927 - стала виходити газета "Краматорська домна" (19 вересня 1930 р. вона була перейменована як "Краматорська правда")

1929 - у зв'язку з будівництвом нового заводу важкого машинобудування КДММЗ увійшов до складу комбінату "Краммашбуд".

1931 - побудована нова електроповітряна станція.

1932 - було випущено 256 тис. тонн чавуна, 143 тис. тонн сталі, 133 тис. тонн прокату.

1934 - розпорядженням Наркомважмашу підприємство було розділено на два заводи: Старокраматорський машинобудівний завод та Краматорський машинобудівний завод.

Після початку Великої Вітчизняної Війни у 1941 завод був перевезний до м. Саров (Росія).

Після окупації завод був переданий в управління компанії Huttenwerke-Gesellschaft Ost m.b.H., що ремонтувала на ньому вугільне приладдя. З 1943 на заводі, який мав назву Neue Maschinenfabrik Kramatorsk, ремонтувалися танки та інша військова техніка. Також на ньому було розміщене замовлення на виготовлення 1000 циліндро-розточних та циліндро-шліфованих верстатів. На серпень 1943 працювало 2 тис. робочих росіян на території заводу.

17 лютого 1944 - перша післявоєнна плавка сталі.

1950 - була запущена доменна піч №34, а існувавша доменна піч №3 була переведена на виплавку феромарганцю.

1963 - здана в експлуатацію більш доменна піч, яку капітально відремонтували у 1981. В той же рік перед заводоуправлінням був відкритий пам'ятник В. Куйбишеву.

1989 - у мартеновському цеху побудували чотирьохручну сортову МНЛЗ горизонтального типу, яка передбачала отримання квадратної заготовки перетину 155х175 мм продуктивністю 80 т/год.

1990 - МНЛЗ була демонтована із-за невдалої експлуатації.

1994 - державне підприємство перетворено у ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. В. Куйбишева".

2000 - зупинена доменна піч №3, був закритий мартеновський цех.

2007 сталась аварія на доменній печі №4. Через рік її було відремонтовано і було вироблено на ній 205 тис. тонн чавуна і 24 тис. тонн прокату. Але вже 2009 року її знов було зупинено із-за падіння попиту на чавун.

14 липня 2010 - на базі КМЗ було засновано нове підприємство - ТОВ "Крамторський феросплавний завод".

2012 - доменна піч №3 і мартеновський цех були демонтовані.

19 січня 2014 - після капітального ремонту була запущена доменна піч №4. Після цього на 5-ий день запуску був перший випуск.

Виробничі потужності[ред. | ред. код]

Номінальна потужність заводу — 150 тис. тонн на рік.

Галузь[ред. | ред. код]

  • Виробництво чавуну, сталі та феросплавів

Керівництво[ред. | ред. код]

  • Науменко Олексій Вікторович (2010)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]