Метінвест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Група Метінвест
Тип вертикально-інтегрована група компаній
Форма власності публічна компанія і приватна компанія
Галузь чорна металургія, гірничодобувна промисловість
Спеціалізація гірничо-металургійна промисловість
Засновано 6 червня 2006
Засновник(и) Систем кепітал менеджмент,
Metinvest B.V.
Штаб-квартира Україна Україна, м. Запоріжжя, Південне шосе, 80.
Територія діяльності світ
Ключові особи Юрій Риженков, Рінат Ахметов, Вадим Новинський
Власник(и) Систем кепітал менеджмент
Співробітники 90 000 осіб (2022)[1]
Холдингова компанія СКМ (71,24 %)
Смарт-Холдинг (23,76 %)
Дочірні компанії
  • Запоріжсталь і Південний гірничо-збагачувальний комбінат
  • Код ЄДРПОУ 32036829
    www.metinvestholding.com
    CMNS: Метінвест у Вікісховищі

    Гру́па Метінве́ст — міжнародна група гірничо-металургійних компаній, що володіє підприємствами в Україні, Італії, Болгарії, Великій Британії та США, видобуває руду та вугілля, виробляє кокс, виплавляє сталь та виробляє прокат, труби тощо. Управління активами групи здійснює керівна компанія — ТОВ «Метінвест Холдинг».

    Опис[ред. | ред. код]

    В 2015 році Метінвест посідав 13-те місце в рейтингу найбільших компаній Центральної та Східної Європи за версією Deloitte[2]. У 2021 році — очолив рейтинг найбільших приватних компаній України за версією Forbes.[3]

    Це найбільший в Україні й один з найбільших в СНД виробників залізорудної сировини й сталі. В 2015 році компанія займала 40 місце в топ-50 металургійних компаній світу за версією Всесвітньої асоціації виробників сталі (World Steel Association)[4]; у 2021 — 42 місце.[5] Виробничі потужності з виплавки сталі складають 15 млн тонн на рік. 2021 року Метінвест увійшов до 10 найбільших світових видобувачів залізної руди.[6]

    Підприємства групи розташовані поблизу великих транспортних вузлів і морських портів, що забезпечує компанії додаткові переваги під час постачання продукції споживачам як в Україні, так і в інших країнах світу.

    Акціонери та керівництво[ред. | ред. код]

    Гірничо-металургійна група «Метінвест» належить Рінату Ахметову[7].

    Основними акціонерами групи є СКМ (71,24 %) і Смарт-холдинг, (23,76 %), які беруть участь в управлінні Метінвестом на партнерських засадах. Основною холдинговою компанією Групи Метінвест є компанія Metinvest B.V. (Нідерланди, реєстраційний номер 24321697).

    З 2006 до 2013 року компанію очолював Ігор Сирий[8]. У 2009 році його було визнано найкращим ТОП-менеджером України[9]. З 2013 року компанію очолює Юрій Риженков. У 2020 році він увійшов до списку 25 найкращих СЕО України.[10]

    Історія[ред. | ред. код]

    2006[ред. | ред. код]

    6 червня 2006 року засноване ТОВ «Метінвест Холдинг», керівна компанія групи Метінвест.[11]

    Грудень 2006 — Метінвест придбав 100 % акцій ТОВ «Леман-Україна», гуртової металоторговельної компанії, та додаткові 27 % акцій ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» (Донецька область).[12]

    2007[ред. | ред. код]

    Жовтень 2007 — Метінвест став першим українським учасником Worldsteel — Всесвітньої асоціації виробників сталі (раніше IISI — Міжнародний інститут чавуну та сталі).

    Листопад 2007 року — компанія придбала 82,5 % ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (Кривий Ріг, Дніпропетровська область), одного з найбільших гірничодобувних підприємств України.

    2008[ред. | ред. код]

    Січень 2008 — Метінвест завершив процес придбання 100 % частки в прокатних підприємствах Trametal S.p.A. (Італія) та Spartan UK Ltd (Велика Британія) в італійської бізнес-сім'ї Малакальца.

    Червень 2008 — SRK Consulting провела перший аудит запасів кар'єрів Метінвесту (Північний, Центральний та Інгулецький ГЗК) відповідно до методики JORC.

    Липень 2008 — Метінвест придбав 51 % акцій ТОВ «НВО Інкор і Ко» (смт Нью-Йорк, Донецька область), одного з найбільших виробників хімічної продукції в Європі.

    2009[ред. | ред. код]

    Квітень 2009 — завершено угоду з придбання 100 % вугільної компанії United Coal Company, одного з провідних виробників коксівного вугілля в США.[13]

    Вересень 2009 — Метінвест став першою українською компанією, яка отримала сертифікат Climate Action Всесвітньої асоціації виробників сталі.

    Грудень 2009 — Метінвест придбав 95 % акцій прокатного підприємства Promet Steel AD (Болгарія).

    2010[ред. | ред. код]

    Січень 2010 — опубліковано перший соціальний звіт компанії відповідно до вимог міжнародного стандарту зі звітності в галузі сталого розвитку GRI.

    Березень 2010 — компанія стала учасником ініціативи Організації Об'єднаних Націй — Глобального договору ООН.

    Липень 2010 — Метінвест та Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (Маріуполь, Донецька область) ухвалили рішення про об'єднання активів.[14]

    Жовтень 2010 — сконцентровано 90,2 % ЗАТ «Макіївський металургійний завод» (Макіївка, Донецька область).

    Грудень 2010 — завершено реєстрацію продукції підприємств групи згідно з вимогами Європейського Регламенту № 1907/2006 (REACH).

    2011[ред. | ред. код]

    Травень 2011 — на металургійному комбінату «Азовсталь» (Маріуполь, Донецька область) закрили мартенівське виробництво.[15]

    Липень 2011 — придбано 50 % у металургійному бізнесі групи «Індустріал», що управляє ПАТ «Запоріжсталь» (Запоріжжя), одним із найбільших металургійних підприємств Європи.[16]

    2012[ред. | ред. код]

    Під час І Національної конференції учасників ринку сталевого будівництва в Києві Метінвест був серед 12 українських компаній, які ініціювали створення галузевої асоціації «Український Центр Сталевого Будівництва», а надалі став одним із її засновників.

    Липень 2012 — придбано 49,9 % частки в ПАТ «Запоріжсталь».

    Грудень 2012 — Метінвест вирішив закрити аглофабрику на металургійному комбінаті «Азовсталь».[17]

    2013[ред. | ред. код]

    Травень 2013 — Метінвест придбав 39,74 % акцій ПАТ «Запоріжвогнетрив» (Запоріжжя), найбільшого виробника вогнетривкої продукції в Україні. Групи СКМ і «Смарт-Холдинг» передали Метінвесту 23,5 % акцій ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», 15 % акцій ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», 26 % акцій ПАТ «Запоріжкокс», 31,3 % акцій ПАТ «Донецьккокс» і 3,1 % акцій ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».

    2014[ред. | ред. код]

    Липень 2014 — групи СКМ і «Смарт-Холдинг» оголосили про завершення об'єднання своїх гірничо-металургійних активів у межах Metinvest B.V.

    2015[ред. | ред. код]

    Травень 2015 — на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча закрили мартенівське виробництво.[18]

    Метінвест створив підприємство «Метінвест-Промсервіс», що спеціалізується на обслуговуванні та ремонті устаткування усіх металургійних активів групи та сторонніх організацій.

    2016[ред. | ред. код]

    Березень 2016 — Метінвест підписав угоду про соціальне партнерство з Фондом розвитку Маріуполя.

    Серпень 2016 — у Запоріжжі розпочав роботу Запорізький ливарно-механічний завод.

    Вересень 2016 — у Кривому Розі створено громадську спілку «Зелений центр Метінвест».

    2017[ред. | ред. код]

    Березень 2017 — Метінвест заявив про втрату контролю над ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод» і його Макіївською філією, ПрАТ «Єнакіївський коксохімпром», ПрАТ «Харцизький трубний завод», ПрАТ «Комсомольське рудоуправління», ПрАТ «Краснодонвугілля», ПрАТ «Донецьккокс» і спільним українсько-швейцарським підприємством ТОВ «Метален» після відмови перереєструвати ці підприємства на території ОРДЛО.[19]

    2018[ред. | ред. код]

    «Метінвест» купив 23,7 % акцій компанії «Южкокс» (раніше «Євраз Южкокс», Кам'янське, Дніпропетровська область) за 30 млн доларів, а також придбала 100 % акцій компанії «Юністіл» (Кривий Ріг, Дніпропетровська область)[20].

    Придбано частку в розмірі 24,99 % у шахтоуправлінні «Покровське» і Свято-Варваринській збагачувальній фабриці (Покровськ і Покровський район, Донецька область), що разом є найбільшим в Україні вуглевидобувним виробничим комплексом.[21]

    2019[ред. | ред. код]

    Компанія придбала 49,37 % акцій Дніпровського коксохімічного заводу (раніше Дніпродзержинський коксохімічний завод імені С. Орджонікідзе, Кам'янське, Дніпропетровська область).[22]

    Метінвест приєднався до Голландської асоціації металургійної промисловості (VNMI).[23]

    2020[ред. | ред. код]

    Березень 2020 — завершено процес купівлі близько 73 % акцій Дніпровського коксохімічного заводу.[24]

    Червень 2020 — Метінвест увійшов до 10 світових металургійних компаній, оцінених агентством Sustainalytics, провідним постачальником послуг у галузі досліджень, рейтингів і даних з екологічних, соціальних проблем та питань корпоративного управління (ESG). За методологією оцінки ризиків ESG компанія отримала 32 бали за шкалою від 0 (найнижчий ризик) до 100 (найвищий ризик).[25]

    Червень 2020 — Метінвест заснував перший недержавний гірничо-металургійний університет «Метінвест Політехніка», де можна здобути інженерно-технічні професії, затребувані в українській промисловості.[26]

    На боротьбу з коронавірусом за рік Метінвест спрямував близько $6 млн. Компанія постачала кисень українським лікарням, передавала ліки та обладнання. Акціонер Метінвесту Рінат Ахметов виділив 300 млн грн на допомогу Україні в подоланні пандемії, об'єднавши зусилля Благодійного Фонду, компаній ДТЕК і Метінвест, ФК «Шахтар», які стали партнерами антикризових штабів на заході та сході країни.[27][28]

    2021[ред. | ред. код]

    Березень 2021 — Метінвест набув контроль над Покровською вугільною групою, найбільшим в Україні виробником коксівного вугілля. До групи входить шахтоуправління «Покровське» та Свято-Варваринська збагачувальна фабрика.[29][30].

    Липень 2021 — Метінвест став переможцем торгів із продажу виробничого комплексу Дніпровського металургійного комбінату (Кам'янське, Дніпропетровська область).[31]

    Грудень 2021 — створено компанію «Метінвест Покровськвугілля» для управління операційними та адміністративними змінами на підприємствах Покровської вугільної групи.[32]

    2022[ред. | ред. код]

    Метінвест оголосив про плани інвестувати в модернізацію своїх підприємств у 2022 році понад $1,2 млрд.[33]

    Лютий 2022 — Дніпровський металургійний комбінат і Дніпровський коксохімічний завод об'єднані під назвою «Каметсталь».[34]

    Від початку російського вторгнення в Україну група законсервувала виробництво на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча та комбінаті «Азовсталь». Ці підприємства постраждали від обстрілів і призупинили свою роботу. Внаслідок агресії Росії група загалом скоротила виробничі потужності своїх підприємств більш ніж на 40 %.[35]

    За 100 днів війни на допомогу українській армії, мирним мешканцям і співробітникам Метінвест спрямував понад 1,5 млрд грн.[36]

    Метінвест і ДТЕК у координації з Фондом Ріната Ахметова створили гуманітарний проєкт «Рятуємо життя», який вже допоміг 85 тисячам українців. Акціонер Метінвесту Рінат Ахметов з початку російського вторгнення передав на потреби Збройних Сил України та на гуманітарну допомогу населенню 100 млн євро.[37][38]

    Структура[ред. | ред. код]

    Видобуток[39][ред. | ред. код]

    Металургія[40][ред. | ред. код]

    Логістика і закупівлі[ред. | ред. код]

    Сервіс та інжиніринг[41][ред. | ред. код]

    *15 березня 2017 року було оголошено про втрату контролю над активами

    Збутові структури[ред. | ред. код]

    Група Метінвест присутня на всіх великих ринках світу — в Європі, на Близькому Сході і в Африці, в Північній, Центральній і Південній Америці, на Далекому Сході.

    • Метінвест-Євразія — гуртовий канал збуту продукції групи Метінвест у Росії. Обсяги продажів металопродукції у 2006 році — 0,2 млн т, у 2007 році — 0,4 млн т, 2008 році — 0,6 млн т, 2009 році — 0,45 млн т. Компанія припинила роботу у квітні 2022 року.
    • Метінвест-СМЦ[42] (Україна Україна) — мережа сервісних металоцентрів, що реалізує продукцію Метінвест. Компанія розпочала роботу у 2003 році. До 2022 року в Україні працює 18 металоцентрів.

    Екологія[ред. | ред. код]

    2020 року три підприємства Метінвесту — Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, «Азовсталь» та Шахтоуправління «Покровське» входили до десяти найбільших забрудників довкілля в Україні.[43]

    Метінвест є першим українським учасником Всесвітньої асоціації виробників сталі[44][45], яка вимагає від своїх членів дотримання принципів екологічно відповідального бізнесу[46].

    Для зменшення впливу на довкілля в Маріуполі Метінвест 2011 року вивів з експлуатації мартенівське виробництво на металургійному комбінаті «Азовсталь», а 2015 року — на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча. Також на «Азовсталі» 2012 року виведено з експлуатації три застарілі коксові батареї і законсервовано аглофабрику. А 2020 року Метінвест завершив реконструкцію газоочисних споруд аглофабрики Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча вартістю понад $160 млн. Нова система очищення передбачала зменшення викидів пилу на 90 %, а викидів оксидів сірки — на 43 %.[47]

    На «Запоріжсталі» 2015 року завершилося будівництво нової лінії соляно-кислотного травлення з установкою регенерації травильних розчинів. Вартість проєкту — близько $77 млн. Після запуску лінії комбінат повністю припинив скидати відпрацьовані травильні розчини у Дніпро.[48]

    На «Азовсталі» 2019 року проведено реконструкцію системи аспірації ливарного двору та підбункерних приміщень доменної печі № 3. Вартість проєкту — понад $14 млн. Викиди в атмосферу скоротилися на 88 % та відповідали європейським екологічним нормативам.[49]

    На Північному ГЗК 2017 року проведено заміну газоочисного обладнання випалювальної машини Lurgi 552-B. Проєкт вартістю близько $14 млн дав змогу досягти концентрації викидів до 50 мг на куб. м, що відповідає українським екологічним стандартам.[50]

    Загалом у 2011—2020 роках Метінвест спрямував $3,5 млрд на реалізацію проєктів з екологічним ефектом і $1 млрд — на суто екологічні проєкти. Компанія заявила про намір інвестувати ще $0,5 млрд у природоохоронні проєкти протягом 5 років.[51]

    Екологічні інвестиції дали групі змогу з 2011 року на 37 % знизити викиди забруднювальних речовин у довкілля, зокрема викиди пилу скоротилися на 51 %, а викиди у водойми — на 45 %.[52]

    Виробнича звітність[53][ред. | ред. код]

    Продукція (у тис. тонн) 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021
    Чавун* 6 123 11 850 12 385 11 010 11 500 9 213 8 050 8 821 7,941 8,205 7,928 8,475 9,709
    Сталь* 7 027 13 835 14 375 12 459 12 391 9 205 7 669 8 393 7 361 7,323 7,578 8,268 9,533
    Напівфабрикати** 2 730 3 018 3 574 2 731 2 304 1 688 2 581 2 229 2 746 3,026 3,160 3,313 3,411
    Чавун - - 600 585 814 1 132 1 181 1 197 1,403 1,644 1,264 1,088 1,347
    Сляб 1 675 2 195 2 460 1 329 1 516 999 802 734 1,343 1,382 1,896 2,225 1,651
    Квадратна заготовка 1 055 823 514 817 788 689 598 298 15 N/A N/A N/A N/A
    Готова продукція 4 098 4 902 9 317 8 601 9 021 6 767 5 644 6 485 5 606 5,769 5,595 5 859 7,233
    Плоский прокат 1 612 2 472 6 407 5 809 5 840 4 625 4 010 4 385 4,675 4,747 4,677 4 835 5,978
    Довгий прокат 1 760 2 213 2 618 2 448 2 592 1 765 1 475 1 918 714 817 714 794 1 089
    Рейкова продукція 203 217 292 344 274 81 31 73 67 65 49 79 48
    Трубна продукція 523 317 678 435 315 296 128 109 150 140 155 151 118
    Залізорудний концентрат 30 648 17 878 12 577 36 224 36 926 34 888 32 208 29 640 27,464 27,353 29,028 30,501 31,341
    Вугільний концентрат 4 734 3 907 3 560 2 064 5 513 4 098 3 285 3 051 2 461 2,683 2,961 2,883 5,542

    * — з метою порівняння показників виробництво чавуна та сталі по ММК ім. Ілліча за 2010 рік враховано повністю за повний рік.

    **— загальний обсяг напівфабрикатів та кінцевої продукції зі сталі не містить перекату на підприємствах Групи. Ці обсяги виключено з наданої статистики як внутрішні продажі для цілей консолідованої звітності Метінвесту.

    Об'єкти зі сталі Метінвесту[ред. | ред. код]

    Мости[ред. | ред. код]

    «Очі» міста Беер-Шева (Беер-Шева, Ізраїль)

    Вага мосту — 750 тонн, із них 600 тонн — металоконструкції Метінвесту.[54]

    Дарницький міст (Київ, Україна)

    Використано 13,6 тисяч тонн металоконструкцій, із них 5,5 тисяч тонн — металоконструкції Метінвесту.[54]

    Прозорий міст (Київ, Україна)

    Під час будівництва використано 700 тонн сталі виробництва Метінвесту.[54]

    Міст Святого Георгія (Генуя, Італія)

    Під час будівництва використано 18,5 тисяч тонн сталі виробництва Метінвесту.[54]

    Будівлі[ред. | ред. код]

    The Shard (Лондон, Велика Британія)

    Під час будівництва використано 5 тисяч тонн сталі виробництва Метінвесту.[55]

    Hudson Yards – The Shed[en] (Нью-Йорк, США)

    Під час будівництва використано 8,2 тисячі тонн сталі виробництва Метінвесту.[55]

    Укриття на Чорнобильській атомній електростанції (Чорнобиль, Україна)

    Під час будівництва використано 13,3 тисячі тонн сталі виробництва Метінвесту.[55]

    НСК «Олімпійський» (Київ, Україна)

    Під час будівництва використано 7,5 тисяч тонн стальних конструкцій виробництва Метінвесту.[56]

    Суднобудування[ред. | ред. код]

    Вітрильник Flying Clipper[en] (Хорватія)

    Під час будівництва використано 3 тисячі тонн сталі виробництва Метінвесту.[57]

    Ворота Панамського каналу (Панама)

    Під час будівництва використано 9 тисяч тонн сталі виробництва Метінвесту.[58]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. http://news.finance.ua/ru/news/-/384127/ukrzaliznytsya-vozglavila-top-500-kompanij-po-kolichestvu-personala
    2. Рейтинг «Делойт»: ТОП-500 «Нова ера цифрової трансформації». «Делойт» в Україні (укр.). Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 березня 2017. 
    3. Метінвест. Виторг 309,3 млрд грн., Металургія
    4. Top steel-producing companies | worldsteel. www.worldsteel.org (англ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 9 березня 2017. 
    5. Top steel-producing companies 2021
    6. Global Iron Ore Market Trends
    7. "Метінвест" Ахметова також заявив про втрату контролю над підприємствами в ОРДЛО. 15.03.2017. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 22 квітня 2022. 
    8. Игорь Сырый — генеральный директор крупнейшего в Украине металлургического холдинга «Метинвест»: биография, история карьеры, секрет успеха. delo.ua (рус.). Архів оригіналу за 21 грудня 2009. Процитовано 14 вересня 2009. 
    9. ТОП-100: Лучшим топ-менеджером металлургии стал человек Ахметова. Архів оригіналу за 18 серпня 2009. Процитовано 14 вересня 2009. 
    10. 25 найкращих СЕО
    11. СКМ офіційно презентувала «Метінвест Холдинг», який об'єднав гірничо-металургійні активи групи. (повтор від 06.06.2006)
    12. Ахметов и Новинский объединились
    13. Ринат Ахметов купил американского производителя угля United Coal Company за $1 млрд
    14. «Метінвест» і ММК ім. Ілліча вирішили об'єднати активи
    15. В Мариуполе закрыли мартен. Экологи: Людям будет легче дышать
    16. «Метинвест» приобретает «Запорожсталь»
    17. Ахметов закриває аглофабрику «Азовсталі»
    18. «Метинвест» закрыл мартеновское производство на ММК им. Ильича
    19. Метинвест потерял контроль над активами на территории Донбасса
    20. У 2018 «Метінвест» купив 23,7 % «Южкокса» за $30 млн і 100 % «Юністіл». Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 
    21. «Метінвест» Ахметова купив найбільшого виробника коксівного вугілля в Україні
    22. Метінвест Ахметова купує великий металургійний комбінат ІСД за 9 млрд грн
    23. «Метінвест» вступив до Голландської металургійної асоціації VNMI
    24. «Метинвест» завершил сделку по приобретению около 73 % акций ДКХЗ
    25. «Метінвест» поліпшив екологічний рейтинг та зберіг позицію в топ-10 світових металургійних компаній
    26. «Метінвест» починає будівництво в Маріуполі університетського містечка першого в Україні недержавного гірничо-металургійного вишу
    27. Рінат Ахметов направляє 300 мільйонів гривень на боротьбу з коронавірусом
    28. «Метинвест» поставит 300 тонн кислорода больницам Киева и Харьковской области
    29. "Метінвест" купив найбільшого виробника коксівного вугілля. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021. 
    30. Ахметов получил контроль над крупнейшим производителем коксующегося угля
    31. «Метинвест» Ахметова через Днепровский коксохим приобретет ДМК за 9,17 миллиарда
    32. 20:15 01.12.2021 «Метинвест» создал компанию для управления украинскими угольными активами
    33. У 2022 році «Метінвест» інвестує в екологічну модернізацію підприємств 1,2 мільярда доларів https://24tv.ua/2022-rotsi-metinvest-investuye-ekologichnu-modernizatsiyu-ukrayina-novini_n1869191
    34. «Метінвест» змінив назву Дніпровського меткомбінату на «Каметсталь»
    35. «Метінвест» через війну знизив використання потужностей більш ніж на 40 % — СЕО
    36. Метінвест передав 1,5 мільярда гривень на допомогу країні
    37. Допомога Ахметова Україні у війну досягла 100 млн євро — ЗМІ
    38. Олігархи вже не мовчать. Але не всі. Хто з найбагатших українців досі не назвав путіна злочинцем
    39. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
    40. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
    41. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019. 
    42. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
    43. Сотню найбільших забрудників довкілля очолили Ахметов та Міттал — Міндовкілля
    44. World Steel Assotiations — World Steel Members. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 18 липня 2013. 
    45. Мировое потребление стали сократится на 8,6 %, 12 Октября 2009, УкрМет. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 липня 2013. 
    46. World Steel Assotiation — Sustainability. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 18 липня 2013. 
    47. «Метинвест» завершил экопроект по реконструкции аглофабрики на ММК им. Ильича более чем на $160 млн
    48. «Запорожсталь» отмечена за активную работу по природоохранной реконструкции объектов
    49. «Метінвест» модернізує доменне виробництво в Маріуполі
    50. СЕВЕРНЫЙ ГОК ИНВЕСТИРОВАЛ 95 МЛН ГРН. В КАПИТАЛЬНЫЙ РЕМОНТ ОБЖИГОВОЙ МАШИНЫ
    51. «Метінвест» має намір в найближчі 5 років інвестувати півмільярда доларів в екологічні проекти
    52. «Метінвест» за 10 років скоротив забруднюючі викиди на 37 %
    53. МЕТІНВЕСТ :: Інвесторам :: Ключові показники. www.metinvestholding.com. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017. 
    54. а б в г 7 кращих європейських мостів із української сталі
    55. а б в Как украинская сталь завоевывает мир
    56. Для будівництва найбільших спортивних арен України використовували сталь Метінвесту
    57. НАЙБІЛЬША ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ УКРАЇНИ «МЕТІНВЕСТ» СВЯТКУЄ 15-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ
    58. https://www.dsnews.ua/static/longread/met-invest-ukr/project39270/page19885702.html

    Посилання[ред. | ред. код]