Металургійна промисловість України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Металургі́йна промисло́вість — сукупність підприємств і організацій гірничо-металургійного комплексу, який об'єднує підприємства чорної і кольорової металургії, а також гірничо-збагачувальні комбінати, феросплавні заводи, збагачувальні фабрики, коксохімічні заводи і підприємства, які виготовляють вироби з металу.

Одна з базових галузей економіки України, основними галузями якої є чорна й кольорова металургія.

Історія[ред. | ред. код]

Найдавніші гірничо-металургійні роботи на території України велися в районі села Новозванівка на території Бахмутської улоговини. Тут близько 4 тисяч років тому добували мідну руду й виплавляли метал. Розкопки веде спільна україно-російська експедиція, у якій працюють студенти й викладачі Донбаського державного технічного університету й Воронезького держуніверситету. Археологам пощастило знайти залишки плавильної печі й навіть удалося відтворити стародавню технологію виплавки міді.

Про те, що в Бахмутській улоговині за давніх літ добували мідну руду, археологам стало відомо ще в минулому столітті. Однак розкопки почалися кілька років тому і відразу принесли сенсаційні знахідки. Археологи знайшли поховання стародавнього гірника, кілька шахтних виробок, де добували мідну руду, а також кар'єр, де її добували відкритим способом. Також знайдені виробничі ділянки, де руду збагачували й виплавляли метал. Подібні технологічні комплекси називають комплексами «повного циклу», подібних на території Європи поки не знайдено. Видобуток і виплавку металу тут вели близько 200 років поспіль. Причому виробництво для тих часів було дуже великим, фахівці-гірники вважають, що були отримані сотні тонн міді.

Дослідники вважають, що стародавні майстри належали до цивілізації стародавніх іранців. Чому вони пішли з Бахмутської улоговини, поки загадка. Можливо, вони стали зазнавати недостачу палива, адже для одержання кілограма міді потрібно близько 300 кілограмів деревного вугілля, а кам'яне вугілля тоді не використовували. Шахти й виробничі ділянки майстри залишили без поспіху, можливо, розраховуючи ще повернутися.

Сучасна металургійна промисловість України[ред. | ред. код]

У складі металургійного комплексу (металургійної промисловості, металургії) України – підприємства з видобутку і збагачення руд чорних і кольорових металів, нерудних матеріалів, з виробництва чавуну, сталі, прокату, труб сталевих, метизів, феросплавів, вогнетривів, коксу, з виробництва твердосплавної, вуглецевої, напівпровідникової продукції, з переробки ломів і відходів, виробництва ряду видів хімічної продукції, великий комплекс підприємств допоміжного призначення, а також науково-дослідні та проектні організації.

Частка металургії у ВВП країни становить близько 38%, у промисловому виробництві − 27,3%, експорті – 34,2%. Частка металургії в податкових платежах у всі рівні бюджетів становить 38%. Як споживач продукції та послуг суб'єктів природних монополій металургія використовує від загальнопромислового рівня 32% електроенергії, 25% природного газу, 10% нафти і нафтопродуктів, її частка у вантажних залізничних перевезеннях – 20%.

Металургія у структурі промисловості України становить 35,1%, тоді як у структурі світової промисловості − 34,3%.

В Україні існує значний науково-дослідний і конструкторський потенціал щодо металургійного виробництва – це наявність спеціалізованих наукових установ, як самостійних, так і інтегрованих у підприємства.

Після відновлення незалежності[ред. | ред. код]

Від 1992 до 1997 року обсяги виробництва металургійної промисловості знижувалися, в 1997 році вперше від моменту проголошення незалежності було зафіксовано збільшення обсягів виробництва на 12% у відношенні до показників 1996 року. У результаті, за підсумками 1997 року металургійна промисловість забезпечила майже 20% ВВП і 20% експорту України.[1]

В 2000 році рентабельність галузі становила 26,3 %. За підсумками 2007 року металургія України забезпечувала 40 % валютних надходжень і 20 % ВВП.[2]

В 2005 році галузь забезпечувала більше 25 % промислового виробництва держави (96 955,5 млн. гривень), близько 40 % валютних надходжень до України і більше 10 % надходжень до державного бюджету України.

В 2007 році, за даними Міжнародного інституту чавуну і сталі, доля України в світовому виробництві чорної металургії становила 7,4 %.

За оцінкою Національного банку України, доля металургії за підсумками 2014 року в промисловості становила 16,5 %, в експорті - 30 %, у ВВП - близько 3 %.[3]

Виробництво основних видів продукції[ред. | ред. код]

Україна є одним з лідерів серед країн-виробників чорних металів у світі.

В 2011 році було виготовлено:

  • неагломеровані залізні руди і концентрати — 80 600 тис. т.
  • агломеровані залізні руди і концентрати — 64 600 тис. т.
  • кокс з кам'яного вугілля — 19 600 тис. т.
  • чавун — 28 881 тис. т.
  • сталь — 17 674 тис. т.
  • напівфабрикати безперервного лиття — 17 837 тис. т.
  • готовий прокат — 19 511 тис. т.
    • плоский гарячекатаний — 9 020 тис. т.
    • прути, бруски, профіль гарячекатаний — 4 773 тис. т.
    • труби — 2 372 тис. т.
    • дріт стальний — 354 тис. т.
    • конструкції збірні з чавуну і сталі — 55,1 тис. т.
    • конструкції збірні інші — 511 тис. т.
    • резервуари і цистерни більше 300 літрів — 20,6 тис. т.
    • радіатори — 13,7 тис. т.
    • котли — 304 тис. т.

В 2013 році Україна обіймала 10 місце в світі за обсягами виробництва сталі.[8]. В цьому році металургійна промисловість України виготовила 29,1 млн т чавуну, 32,7 млн т сталі і 29,1 млн т прокату, що склало 76 % від виробництва докризового 2007 року[9]. Експорт чорних металів у 2013 році склав 14,3 млрд. дол. США (на 6,6% менше у порівнянні з 2012 роком)[10].

Продукція, виготовлена металургійними підприємствами, складала близько 30 % у загальному промисловому виробництві й 25 % від загальних обсягів експорту України. Близько 80 % металопродукції експортувалися до країн Європи, Азії, Близького Сходу й Південної Америки, 20 % йшло на внутрішнє споживання.[11]

В 2014 році виробництво сталі в порівнянні з 2013 роком скоротилося на 17% - до 26,171 млн. т, виплавка чавуну скоротилася на 15% - до 24,81 млн. т[12]. Збір брухту чорних металів в 2014 році знизився до історичного мінімуму - 5,3 млн. т (в 2013 році було зібрано 5,7 млн. т)[13].

В 2015 році виробництво сталі скоротилося на 16% - до 22,935 млн тонн; виробництво загального металопрокату скоротилося 16% - до 20,017 млн тонн; виплавка чавуну зменшилася на 12% – до 21,878 млн тонн[14].

В 2016 році виплавка чавуну склала 23,6 млн. тонн; виплавка сталі - 24,2 млн. тонн; виробництво металопрокату - 21,4 млн. тонн[15].

В 2017 році виплавка чавуну склала 20,035 млн. тонн; виплавка сталі - 21,284 млн. тонн; виробництво металопрокату - 18,439 млн. тонн[16].

У січні-червні 2018 року виплавка чавуну склала 10,15 млн. тонн; виплавка сталі - 10,39 млн. тонн; виробництво металопрокату - 9,25 млн. тонн[17].

У 1 півріччі 2018 року світова виплавка сталі збільшилася в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 4,6%, до 881,455 млн. тонн. Згідно з даними worldsteel, в червні 2018 року Україна піднялася з 14-го на 12-те місце в рейтингу світових виробників сталі, випередивши Тайвань і Мексику.[18]

Гірничо-металургійні кластери[ред. | ред. код]

Станом на початок 2013 року гірничо-металургійний комплекс України нараховував близько 800 великих і малих підприємств і організацій, включаючи 19 великих металургійних комбінатів і заводів, 12 трубних заводів, більше 20 метизних підприємств, і більше 100 підприємств з переробки металобрухту, локалізованих в чотирьох господарських кластерах.[19]

Донецька область[ред. | ред. код]

Дніпропетровська область[ред. | ред. код]

Запорізька область[ред. | ред. код]

Луганська область[ред. | ред. код]

Полтавська область[ред. | ред. код]

Кіровоградська область[ред. | ред. код]

Автономна Республіка Крим[ред. | ред. код]

Інші[ред. | ред. код]

Історичні підприємства[ред. | ред. код]

Порошкова металургія[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. канд. екон. н. В. Й. Ольшевський. Військово-економічна безпека: теорія і практика // журнал "Наука і оборона", № 3, 1999. стор.36-41
  2. Так загибалась сталь // Журнал «Народный депутат». — 2013. — № 9.
  3. FINBALANCE. НБУ очікує скорочення валютної виручки експортерів у 2016 році
  4. Annual steel 1990—1999 (World Steel Association) Архівовано 2012-05-23 у en:Wayback Machine.
  5. Annual steel 2000—2009 (World Steel Association) Архівовано 2012-05-23 у en:Wayback Machine.
  6. Annual steel 2010- (World Steel Association) Архівовано 2013-06-27 у en:Wayback Machine.
  7. Steel production 2011 (World Steel Association) Архівовано 2015-12-07 у en:Wayback Machine.
  8. Украина сохранила 10 место среди крупнейших производителей стали // Левый берег. — 2014. — 23 января.
  9. Металлический привкус кризиса // Левый берег. — 2014. — 6 июня.
  10. Украина за год сократила выручку от экспорта черных металлов до 14,3 млрд долл. // УНИАН от 27 января 2014
  11. Украинская металлургия становится «бесценной» // UNIAN. — 2013. — 15 мая.
  12. Украина в январе сократила производство стали на 25% // УНИАН от 2 февраля 2015
  13. Сбор лома в Украине снизился до минимального значения за всю историю независимости // УНИАН от 28 января 2015
  14. Украина в 2015 г сократила выплавку стали на 16%, труб - на 40% // "Интерфакс - Украина" от 4 января 2016
  15. Металлурги дали прогноз по производству в феврале // UAProm.INFO от 18 января 2017
  16. Украина сократила годовую выплавку стали на 12% // UAProm.INFO от 3 января 2018
  17. Металлурги дали прогноз по производству в августе // UAProm.INFO от 17 июля 2018
  18. Україна піднялась на 12 місце світових виробників сталі. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-07-29. Процитовано 29 липня 2018. 
  19. Украинская металлургия: современные вызовы и перспективы развития / А. И. Амоша, В. И. Большаков, А. А. Минаев, Ю. С. Залознова, Л. А. Збаразская, Ю. В. Макогон и др.; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. — Донецк, 2013. ISBN 978-966-02-6852-4
  20. Об'єднання підприємств Укрметалургпром

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]