Красногорський район (Удмуртія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Красногорський район
рос. Красногорский район
удм. Красногорск ёрос
Герб Красногорсього району (Удмуртія) Прапор Красногорського району (Удмуртія)
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення (2019[1]): 8711 осіб
Площа: 1860,05 км²
Густота населення: 4,68 осіб/км²
Телефонний код: 7-34164
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Красногорське
Сільських населених пунктів: 72
Влада
Голова місцевої думи: Бабінцев Віктор Ігорьович
Голова району: Корепанов Володимир Серафимович
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Красногорський район.

Красного́рський район (рос. Красногорский район, удм. Красногорск ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Красногорське.

Географія

[ред. | ред. код]

Округ розташований на північному заході республіки. Його площа становить 1 860,1 км² і з цим показником він займає 12 місце серед усіх округів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Унінським районом; та з іншими районами Удмуртії — Юкаменським та Глазовським районами на півночі, Балезінським на сході, Селтинським на півдні та Ігринським районом на півдні та південному сході.

Історія

[ред. | ред. код]

Округ був утворений 15 липня 1929 року як Святогорський район. Він складався з 13 сільрад Святогорської та Кур'їнської волостей Глазовського повіту. 1 січня 1932 року район був ліквідований, а його територія включена до складу Юкаменського та Глазовського районів. 8 січня 1935 року Святогорський район був відновлений, але 9 березня того ж року перейменований на Баришниковський. 10 липня 1938 року він знову був перейменований, отримавши сучасну назву. 1962 року, в результаті адміністративної реформи, район був ліквідований, територія відійшла до Балезінського, Ігринського та Глазовського районів. 1965 року Красногорський район був остаточно відновлений в своїх межах.

2021 року Красногорський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:

Поселення Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2019) 		Центр Населені
пункти
Агрікольське сільське поселення 448,54 1601 1391 1270 Красногорське 17
Архангельське сільське поселення 164,06 636 470 323 Архангельське 5
Валамазьке сільське поселення 139,71 1079 851 620 Валамаз 1
Васильєвське сільське поселення 210,89 1019 649 456 Васильєвське 18
Дьобинське сільське поселення 107,28 759 635 507 Дьоби 8
Кокманське сільське поселення 255,73 426 333 262 Кокман 1
Красногорське сільське поселення 59,69 4892 4694 4284 Красногорське 5
Кур'їнське сільське поселення 116,72 742 566 455 Кур'я 5
Прохоровське сільське поселення 253,15 590 430 301 Барани 7
Селегівське сільське поселення 104,28 475 328 233 Великий Селег 4

Населені пункти

[ред. | ред. код]
№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
1 Агриколь 731 728
- Андрієвці 0 -
2 Артик 190 152
3 Архангельське 457 355
4 Багир 261 222
5 Барани (Агрикольське) 11 8
6 Барани (Прохоровське) 287 232
7 Ботаніха 142 94
8 Бурово 25 25
9 Бухма 19 14
10 Вавилово 79 64
11 Валамаз 1079 851
12 Васильєвське 327 254
13 Велика Ігра 18 11
14 Великий Полом 4 12
15 Великий Селег 400 290
16 Великі Чуваші 47 19
17 Гаїнці 64 20
18 Демидовці 9 5
19 Дьоби 398 358
20 Єлово 28 21
21 Єфремово 4[2] 0
22 Захватай 44 30
23 Зотово 57 48
24 Івановці 8[3] 0
25 Каркалай 58 9
26 Касаткино 8 6
- Кельдиш 0 -
27 Киселі 6 4
28 Клабуки 61 45
29 Кокман 426 333
30 Коровкинці 70 34
31 Котомка 30 14
32 Красногорське 4559 4425
33 Кульоміно 15 8
34 Кур'я 570 446
35 Мала Ігра 83 58
36 Малі Чуваші 7[4] 0
37 Малягурт 125 89
38 Мельниченки 43 33
39 Мухино 133 84
40 Нефедово 22 13
41 Новий Караул 94 66
42 Новий Качкашур 0 0
43 Новий Кеновай 2 1
44 Ново-Кичино 34 27
45 Нохріно 1[5] 0
46 Огородники 15 9
47 Осипинці 0 0
48 Пивовари 25 19
49 Полянці 0 0
50 Потапово 35 20
51 Прохорово 129 66
- Раменці 0 -
52 Рилово 72 49
53 Родники - -
54 Руський Караул 7 4
55 Рябово 54 41
56 Севастьяновці 0 0
57 Сичі 3[6] 0
- Старе Біляєво 0 -
58 Старе Кичино 133 118
59 Старий Качкашур 88 64
60 Старий Кеновай 66 20
61 Сюрзяне 36 19
62 Тараканово 62 67
- Тарасенки 0 -
63 Тукташ 83 74
64 Тура 79 75
65 Убитьдур 43 25
66 Удмуртський Караул 117 87
67 Чебаково 13[7] 0
68 Черниші 19 4
69 Чумаки 26 22
70 Шахрово 32 11
71 Шаші 3 1
- Шиші 0 -
72 Юшур 43 44

Населення

[ред. | ред. код]

Населення району становить 8711 осіб (2019[1]; 10002 в 2012[8], 10347 в 2010[9], 11628 в 2009[10], 12219 у 2002[11]), з них 59,3 % — росіяни, 38,0 % — удмурти, 1,5 % — татари.

Економіка

[ред. | ред. код]

Район є сільськогосподарським.

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

У районі народився:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ З них росіяни — 100 %.
  3. ↑ З них удмурти — 100 %.
  4. ↑ З них росіяни — 100 %.
  5. ↑ З них удмурти — 100 %.
  6. ↑ З них росіяни — 67 %, удмурти — 33 %.
  7. ↑ З них удмурти — 69 %, росіяни — 31 %.
  8. ↑ Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  9. ↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Чисельність населення на 1 січня 2009 року. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 11 березня 2022.
  11. ↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]


Прапор Удмуртії Це незавершена стаття про Удмуртію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Красногорський_район_(Удмуртія)&oldid=40674359