SMS Helgoland (1912)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Гельголанд»
SMS Helgoland
SMS Helgoland Kopie.jpg
Крейсер «Гельголанд», 1916 рік
Служба
Тип/клас Легкий крейсер


Держава прапора Austria-Hungary-flag-1869-1914-naval-1786-1869-merchant.svg


Належність Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine)


Корабельня Danubius Fiume (Рієка)


Закладено 28 жовтня 1911


Спущено на воду 23 листопада 1912


Введено в експлуатацію 29 серпня 1914


Виведений зі складу флоту 1929


Статус розрізаний на брухт у 1937 році


Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 3444,88 т, max 3946,85 т


Довжина 129,65 м


Ширина 12,77 м


Осадка 4.95 м


Бронювання * борт 60 мм
  • гарматні щити 40x8x8 мм
  • палуба 20 мм
  • командирська рубка 50 мм


Технічні дані
Рухова установка 16 котлів Ярров, 2 турбіни Куртіс


Гвинти 2, 3,3 м


Потужність 29 000 к.с.


Швидкість 29 вузлів


Екіпаж 320


Озброєння
Артилерія * 9 x 100 мм фірми «Шкода»


Торпедно-мінне озброєння 3 двотрубні 533 мм ТА


Зенітне озброєння 1 x 70 мм


Крейсер «Гельголанд» (нім. SMS Helgoland) входив до Військово-морських сил Австро-Угорщини та був другим кораблем легких крейсерів типу «Новара». По швидкості він перевершував тогочасні аналогічні легкі крейсери інших країн. Крейсер закладався як лідер флотилії міноносців, торпедних катерів. Названий на честь острова Гельголанд[1] у Північному морі, де у 1864 році відбулась битва австро-пруського флоту з данським[en].

Історія[ред. | ред. код]

Брав участь у більшості військових дій на Адріатиці у обстрілі узбережжя Італії, артилерійських дуелях з ворожими кораблями. 23 травня 1915 під час бою з трьома італійськими кораблями пошкодив міноносець «Турбіне», який потонув наступного дня. 15 травня 1917 разом з однотипними крейсерами взяв участь у другій битві в протоці Отранто. Зранку вони затопили 17 траулерів, що блокували протоку, ставили бонові загородження. Потім вони вступили в бій з французькими крейсером «Марсала» («Marsala») та 8-ма міноносцями. Крейсер отримав два артилерійські влучання. Моряки швидко погасили пожежу і крейсер прикривав відхід крейсера «Saida», що вів на буксирі пошкоджений крейсер «Novara». Артилерія крейсера була визнана заслабою і 1918 планували переозброїти його 5 гарматами 150 мм і 2 зенітними 90 мм. Останній бойовий похід здійснив 8-10 жовтня 1918 року.

Після завершення війни наприкінці 1919 року французи крейсер перевели до Бізерти, звідки передали у січні 1920 року Італії, де у Королівському флоті (Regia Marina) він проплавав з 19 вересня 1920 року до 25 листопада 1929 року під назвою «Brindisi». Після виключення зі складу флоту корабель використовували як блокшив-казарму. 11 березня 1937 року його продали до верфі Трієсту для порізки на брухт.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Károly Csonkaréti: Marynarka wojenna Austro-Węgier w I wojnie światowej 1914–1918. Kraków: Arkadiusz Wingert, 2004. ISBN 83-918940-3-7.
  • Robert Gardiner, Randal Gray: Conway's All The World's Fighting Ships 1906–1921. Annapolis, Md.: Naval Institute Press, 1985. ISBN 978-0-87021-907-8.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Г. де Білий, Пітер Муллер. Географія: світи, реґіони, концепти / Пер. з англ.; Передмова та розділ «Україна» О. Шаблія. — К.: Либідь, 2004. — 740 с.; іл. ISBN 966-06-0335-5.

Посилання[ред. | ред. код]