SMS Viribus Unitis
| «Вірібус Унітіс» | ||
|---|---|---|
| SMS Viribus Unitis | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | лінкор | |
| Держава прапора | 
| |
| Належність | Ц.к. військово-морські сили Австро-Угорщини (KuK Kriegsmarine) | |
| Корабельня | Stabilimento Tecnico Triestino Трієст | |
| Закладено | 24 липня 1910 | |
| Спущено на воду | 2 червня 1911 | |
| Введено в експлуатацію | 5 жовтня 1912 | |
| Виведений зі складу флоту | потоплений 1 листопада 1918 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | стандартна 20 000 т | |
| Довжина | 152 м | |
| Ширина | 27,3 м | |
| Осадка | макс. 8,6 м | |
| Бронювання | Борт 100-280 мм Цитадель 180-200 мм Палуба 48 мм Башти 205 мм Барбети 280 мм Каземати 100 мм Передня бойова рубка 250-356 мм Задня рубка 250 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 12 котлів Ярроу, 2 парові турбіни Парсонса | |
| Гвинти | 4 | |
| Потужність | 25 000 к.с. | |
| Швидкість | max. 20,8 вуз.(39 км/год.) | |
| Автономність плавання | 4200 миль (7800 км)(10 - вузловим ходом (19 км/год.)) | |
| Екіпаж | 962-1 050 чол. | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 12 × 30,5 см (у 4 баштах) 12 × 15,0 см (в одиночних казематах) 18 × 7,0 см | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 торпедні апарати 2×∅ 53,3 см (під водою по сторонах) | |
«Вірібус Унітіс» (нім. SMS Viribus Unitis) — перший бойовий корабель ВМС Австро-Угорщини однойменного класу. За його назву вибрали особистий девіз цісаря Франца Йосифа І «Спільними силами».
Лінкор «Вірібус Унітіс» був закладений 24 липня 1910 року року на верфі «Stabilimento Tecnico Triestino» у Трієсті.
Через хворобу імператора при спуску на воду лінкора, яка відбулась 24 червня 1911 року, його представляв наступник престолу ерцгерцог Франц Фердинанд. Корабель вступив у стрій 6 жовтня 1912 року.
Навесні 1914 року кораблі «Вірібус Унітіс», «Принц Ойген», «Тегетгофф», «Радецький» та «Зріньї» здійснили похід у Східне Середземномор'я із заходом на Мальту.
У липні 1914 року «Вірібус Унітіс» доставив в Трієст тіла вбитих в Сараєво ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружини[1].
З початком Першої світової війни лінкор «Вірібус Унітіс» разом з однотипними «Принц Ойген» та «Тегетгофф» був включений до складу 1-ї дивізії лінкорів (до неї ж після вступу у стрій увійшов і «Сент Іштван»).
7 серпня 1914 року кораблі виходили в море для прикриття можливого прориву крейсерів Гебен» та «Бреслау». Проте надалі більшу частину часу кораблі простояли в гавані Поли.
Після вступу Італії у війну на боці Антанти 24 травня 1915 року брав участь в обстрілі Анкони.
У липні 1918 року всі кораблі брали участь в атаці на патруль в протоці Отранто. «Вірібус Унітіс» та «Принц Ойген» вирушили з Поли 8 червня, а «Тегетгофф» та «Сент Іштван» - наступного дня. 10 червня біля острова Премуда друга група кораблів була помічена італійськими торпедними катерами MAS-15 і MAS-21. О 03:25 «Сент Іштван» отримав влучання двох 450-мм торпед з MAS-15 і о 06:05 перекинувся та затонув. Після цього операція була згорнута, і всі кораблі повернулись до Поли.
Разом з рештою кораблів 31 жовтня 1918 лінкор за розпорядженням імператора Карла І був переданий віцеадміралом Горті новоствореному Королівству Словенців, Хорватів, Сербів (Югославії), без якого Австрія втратила вихід до моря. Командир лінкору Янко Вукович-Подкапельський став командувачем флоту королівства, проголосив нейтралітет, але і цьому спротивилась Італія. Вже 1 листопада 1918 два італійські бойові плавці Раффаеле Россетті і Рафаеле Паолучі прикріпили до корпусу міни, які вибухнули зранку. Загинуло 400 членів екіпажу разом з командувачем флоту[2].
На згадку про перемогу італійців у війні якорі лінкору «Вірібус Унітіс» знаходяться в морських музеях Венеції, Риму, монументу в Бріндізі, де знаходиться одна з гармат лінкору.
- Ludwig Bühnau: Schiffe und ihre Schicksale. Ein Buch vom Abenteuer der Seefahrt. Arena Verlag Georg Popp, Würzburg 1968.
- Sokol, Anthony (1968). The Imperial and Royal Austro-Hungarian Navy. Annapolis: United States Naval Institute.
- http://www.kuk-kriegsmarine.at/viribusunitis.htm [Архівовано 26 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.viribusunitis.ca/ [Архівовано 8 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Morton, Frederic (2001). Thunder at Twilight: Vienna 1913–1914. Da Capo Press. ISBN 978-0-306-81021-3.
- ↑ Warhola, Brian (January 1998). Assault on the Viribus Unitis. Old News. Процитовано 23 квітня 2010.
Лінійні кораблі ВМС Австро-Угорщини | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| | |||||||||
| ||||||||||
