Крижанський Володимир Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крижанський Володимир Олексійович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 26 березня 1982(1982-03-26)
Червоний Кут, УРСР
Смерть 29 січня 2017(2017-01-29) (34 роки)
Авдіївка, Україна
Громадянство Україна Україна
Alma Mater ВМУРоЛ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Олексі́йович Крижа́нський (нар. 26 березня 1982(19820326), с. Червоний Кут, Жашківський район, Черкаська область, Українська РСР — пом. 29 січня 2017, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, сержант Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1982 року в селі Червоний Кут Жашківського району Черкаської області. 1989 року почав навчання у Червонокутській середній школі. Згодом переїхав до села Горобіївка Сквирського району Київської області, й продовжив навчання у місцевій школі. Закінчив Сквирське професійно-технічне училища за фахом бухгалтера та Білоцерківський інститут економіки та управління ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» за спеціальністю «менеджмент».

Строкову службу проходив у 6-му навчальному артилерійському полку в селі Дівички Переяслав-Хмельницького району.

Мешкав із сім'єю в місті Сквира, працював у ТОВ Фірма «Грона».

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 19 березня 2014 року призваний за частковою мобілізацією. Спочатку служив у Сквирському районному військкоматі. Пройшов навчання у 169-му навчальному центрі Сухопутних військ у смт Десна, після чого був направлений в 30-ту механізовану бригаду. Згодом перевівся до 72-ї бригади. Виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України. 6 березня 2015 вступив на військову службу за контрактом.

Сержант, кулеметник механізованого взводу механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.

Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з російсько-терористичними угрупованнями в промисловій зоні міста Авдіївка.

Вранці 29 січня штурмова група 1-го механізованого батальйону під командуванням капітана Андрія Кизила під час контратаки зайняла взводний опорний пункт (ВОП) противника і тримала оборону до підходу основних сил 1-го батальйону. Військовики відбили ворожу атаку, після чого зі сторони терористів розпочався артилерійський і мінометний обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення міни в окоп загинув капітан Кизило та двоє бійців. Противник намагався вибити українських вояків із зайнятих позицій та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. Обстріли тривали весь день і всю ніч. Відбиваючи атаки терористів, у бою загинув сержант Крижанський[1].

1 лютого на Майдані Незалежності у Києві сотні людей прощались із сімома воїнами 72-ї ОМБр, які 29 та 30 січня загинули в боях за Авдіївку[2][3]. 2 лютого Володимира поховали на новому кладовищі міста Сквира[4][5].

Залишилися мати Клавдія Миколаївна, брат, дружина Яна Сергіївна та син Іван.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 29 січня поблизу Авдіївки загинув сквирянин Крижанський Володимир Олексійович // «Сквира», 31 січня 2017. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 22 червня 2022.
  2. На Майдані Незалежності попрощалися з полеглими бійцями під час боїв біля Авдіївки — фоторепортаж [Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «5 канал», 1 лютого 2017
  3. Загиблих під Авдіївкою бійців проводжали на Майдані навколішки // Gazeta.ua, 1 лютого 2017. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
  4. Сквирщина попрощалася із своїм Героєм. В останню дорогу провели воїна АТО Крижанського Володимира // Сквирська РДА, 3 лютого 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 4 вересня 2017.
  5. В останню дорогу провели воїна АТО Крижанського Володимира // Сквира, 3 лютого 2017. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 22 червня 2022.
  6. Указ Президента України від 1 лютого 2017 року № 22/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  8.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 29 січня на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]