Курукуїц
| Курукуїц | |
|---|---|
 Ваза. Пізньокласичний період мая | |
| Країна | Гватемала |
| Регіон | департамент Петен |
| Історія | |
| Датування | 900 до н. е. — 900 |
| Періоди | Докласичний, класичний періоди |
| Археологічна культура | мая |
 | |
 Курукуїц у Вікісховищі | |
Курукуїц (ісп. Curucuitz) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала).
Історія[ред. | ред. код]
Стародавня назва невідома. Виникло в середині докласичного періоду. Стосовно першочергового розвитку цього поселення замало відомостей. Наприкінці докласичного періоду або на початку класичного періоду утворилося самостійне царство (його назву все ще не виявлено).
Місто сягнуло своїх максимальних розмірів у VII—VIII століттях (пізньокласичний період). У 710-х роках разом з містами Сакул, Іштонтон, Ішкун, Іштуц стало важливішим містом Петешбатуна. У рамках єдиної агломерації воно об'єднало другорядні культові центри Ішкошоль-1, Ішкошоль-2, Ішкошоль-3, Чакіуш і Носкос. Тоді чисельність населення міста становило близько 2 тисяч осіб. Але в середині VIII ст. визнало зверхність Мутульського царства або Сейбалі (щодо цього існує дискусія).
Напочатку IX ст. почався занепад міста й держави (в рамках загального колапсу класичних мая). Остаточно місто було залишено між 850 та 900 роками.
Опис[ред. | ред. код]
Розташовано на плато Долорес в 4,5 км на північний схід від річки Поште, на відстані 2,9 км від руїн міста Іштуц. Його площа становить 45 км2.
Архітектура[ред. | ред. код]
Центр складається з двох акрополів, комплексу Е-групи, стадіону для гри в м'яч і декількох житлових груп знаті. Складається із груп А, B, C, D, E, F.
Найдавнішою спорудою в Курукуїці та в регіоні Долорес взагалі є широка платформа в основі акрополя групи F (середина I тисячоліття до н. е.). Навколо неї зводилися житлові та інші споруди. Усі нечисленні сільські громади даної області мали культові центри вже наприкінці I тис. до н. е., але не всі вони отримали монументальне втілення. Так, в деяких районах сільськогосподарської округи були споруджені Е-групи (Ішкошоль-2, Носкос).
У ранньокласичний період почався новий період розбудови Курукуїцу. Також за кілька кілометрів від адміністративного центру споруджена Е-група Чакіуш.
Значні будівельні роботи відбулися у пізньокласичний період. Здійснена реставрація на території акрополей, також споруджена рання версія ансамблю Е-групи. Подібні комплекси з'явилися в навколишніх містах — Ішкошоль-1, Ішкошоль-3.
Дослідження житлових груп дозволило встановити особливості локальної поселенської моделі: з 99 груп 47 ЖГ знаходилися на рівній поверхні, 35 — на вершинах гір, а решта 17 — на їх схилах. Крім того, цікавий матеріал дало вивчення житлової групи 31, яка виникла ще в пізню доклассіку і функціонувала аж до пізньої класики, і в тому числі, як реміснича майстерня: тут виявлено багато обсидіану і кам'яних предметів різної методики виробництва.
Кераміка[ред. | ред. код]
Перші знайдені вироби відносяться до горизонту Мамом (I тис. до н. е.), що виявлені в акрополі з групи Е. Кераміка кінця докласичного періоду має суто ритуальне значення.
Джерела[ред. | ред. код]
- Laporte J., Escobedo H. Ixtutz y Curucuitz: Entidades políticas de la cuenca alta del río Poxte, Dolores y Poptun, Petén. Monografía 8, Atlas Arqueológico de Guatemala. Guatemala, 2009. 580 p. (ісп.)
