Кіоск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грузинський кіоск у Горохові

Кіо́ск[1] (також рунду́к[2], ларьо́к[3], ятка[4]) — легка споруда, призначена для роздрібної торгівлі на вулицях, вокзалах, у парках.

Походження назви[ред. | ред. код]

Кіоск-мечеть, Султан Хан

Слово кіоск через посередництво фр. kiosque чи нім. Kiosk походить від тур. köşk[5], де, можливо має перське походження (перс. کوشک‎ — «палац», «портик»).

У первісному значенні «кіоск» — відкрита альтанка, павільйон, чий дах, як правило, підтримується колонами, з екранованими ґратами проміжками або повністю відкритими стінами. Дах таких кіосків був конічної чи пірамідальної форми або з невеликим куполом нагорі[6]. Як будівельний стиль, він уперше був запроваджений сельджуками як прибудова до головної мечеті, що складалася з купольного залу з відкритими арочними стінами. Ця архітектурна концепція поступово перетворилася на невелику, але поважну резиденцію для османських султанів, найбільш відомі приклади: Плитковий кіоск (тур. Çinili Köşk) і Багдад-кіоск (тур. Bağdat Köşkü).

Кіоски були поширені в Персії, на Індійському субконтиненті і в Османській імперії починаючи з XIII століття. У сельджуцькій архітектурі деякі мечеті будували відкритими і називали кіоск-мечеті (тур. köşk mescidi).

Історія[ред. | ред. код]

В українській мові легкі споруди для торгівлі називалися ятками, балаганами, рундуками. Їхня конструкція являла собою прилавок, споряджений навісом, дашком від сонця і негоди[4][7] (рундук міг бути і відкритим)[2][8]. Запозичене з російської мови слово ларьок походить від ларь («великий ящик, рундук, скриня»)[9].

Кіоски для роздрібної торгівлі[ред. | ред. код]

Згідно зі законодавством України, кіоск (ятка) — різновид об'єкта напівстаціонарної роздрібної торгівлі, що займає відокремлене приміщення легкої конструкції, як правило, без торгового залу та має просте обладнання[10].

Кіоски використовуються для продажу недорогих товарів, таких як преса, сигарети, запальнички, міські мапи, солодощі тощо. Продавець у кіоску називається кіоске́р[11] (у ятці — яточник)[12].

Станом на березень 2014 в Києві близько 15 тисяч кіосків[13].

Газетний кіоск[ред. | ред. код]

Докладніше: Кіоск із пресою

Газетний кіоск здійснює продаж друкованих періодичних видань[14].

Інформаційний кіоск[ред. | ред. код]

Інформаційний кіоск — автоматизований програмно-апаратний комплекс, призначений для надання довідкової інформації.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кіоск // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Рундук // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Ларьок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. а б Ятка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  6. Киоск // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  7. Балаган // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Рундук // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  10. Інструкція щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства затверджена Наказом Держкомстату України від 24.10.2005 № 327. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019. 
  11. Кіоскер // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  12. Яточник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  13. Подано понад 2000 пакетів документів на оформлення кіосків. Департамент містобудування та архітектури КМДА. 25 березня 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 25 березня 2014. 
  14. У Києві вдвічі зросте кількість кіосків із пресою. Департамент містобудування та архітектури КМДА. 25 березня 2014. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 14 квітня 2019. 

Джерела[ред. | ред. код]