Кіріако Анконський
| Кіріако Анконський | |
|---|---|
| італ. Cyriaque d'Ancône | |
 | |
| Народився | 31 липня 1391[4] Анкона, Провінція Анкона, Марке, Папська держава |
| Помер | 1452[1][2][3] Кремона, Провінція Кремона, Ломбардія[5] |
| Країна | Східна Римська імперія.svg){kind=small} Анконська республіка[6] |
| Діяльність | торговець, археолог, письменник, антрополог, історик, писар |
| Галузь | античність[7], гуманізм[7] і Відродження[7] |
| Вчителі | Tommaso Pontanod |
| Знання мов | італійська |
Кіріако Піццеколлі (італ. Cyriacus de Pizzicolle; 31 липня 1391, Анкона — 1453 або 1455, Кремона), більш відомий як Кіріако Анконський або Кіріако Анконіат (італ. Cyriaque d'Ancône) — італійський гуманіст епохи відродження з незалежної республіки Анкона. Мандрівник, який під час своїх подорожей Грецією в 1412—1447 роках один з перших в Європі описав пам'ятки давньогрецької архітектури і скопіював стародавні написи в Греції та Італії. Послідовником Кіріако був Помпоній Лет (1427—1497)[8].
Кіріако Анконський став першим, хто здійснив подорож по країнах класичного світу з метою наукових досліджень. Результати своїх подорожей (1435—1438 роки — Грецією; 1444 року — Грецією та Малою Азією) Кіріако Анконський виклав у щоденниках і в творі, названому «Коментарі». Від цих працю збереглися тільки невеликі уривки, як, наприклад, у записній книжці архітектора Джуліано да Сан Галло, що зберігається в бібліотеці Барберіні в Римі, і в мюнхенському зошиті («Codex») малюнків Гартмана Шеделя. В обох цих рукописах містяться копії з малюнків щоденника Кіріако Анконського. Вони представляють надзвичайний науковий інтерес, оскільки він бачив деякі пам'ятники у значно кращому вигляді, ніж вони збереглися донині. Повним відновленням трьох частин «Коментарів» займався Джованні Баттіста де Россі.
Кіріако Анконського називають «батьком археології», оскільки він пов'язав, як вважають, вивчення класичної старовини з класичною філологією[9].
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119513382 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- ↑ а б FINA Wiki — Австрійська академія наук.
- ↑ Forner F. Dizionario Biografico degli Italiani — 2015. — Vol. 84.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
- ↑ італійська Вікіпедія — 2001.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Археологічя антична — міфологічний словник[недоступне посилання]
- ↑ Сергей Валянский и Дмитрий Калюжный. Другая история Средневековья. От древности до Возрождения. Архів оригіналу за 6 березня 2010. Процитовано 20 липня 2010.
- Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [Архівовано 16 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- О. Jahn, «Aus der Altertumswissenschaft» (Bonn, 1868).
- Edward W. Bodnar SJ: Cyriacus of Ancona and Athens. Latomus, Bruxelles-Berchem 1960.
- Edward W. Bodnar, Charles Mitchell (Hrsg.): Cyriacus of Ancona's journeys in the Propontis and the Northern Aegean, 1444—1445. American Philosophical Society, Philadelphia 1976, ISBN 0-87169-112-4.
- Edward W. Bodnar, Clive Foss (Hrsg.): Cyriac of Ancona: Later travels. Harvard University Press, Cambridge, MA 2003, ISBN 0-674-00758-1.
- Jean Colin: Cyriaque d'Ancône. Le voyageur, le marchand, l'humaniste. Maloine, Paris, 1981, ISBN 2-224-00683-7.
- Gianfranco Paci (Hrsg.): Ciriaco d'Ancona e la cultura antiquaria dell'Umanesimo. Atti del convegno internazionale di studio, Ancona, 6–9 febbraio 1992. Diabasis, Reggio Emilia 1998, ISBN 88-8103-031-4.
