Палаццо Барберіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фасад
Сходи Борроміні

Палаццо Барберіні (італ. Palazzo Barberini) — палац (палаццо) сім'ї Барберіні на однойменній площі в східній частині Риму. У приміщеннях палаццо міститься Національна галерея стародавнього мистецтва.

Історія[ред.ред. код]

Будувався на замовлення Маффео Барберіні після того, як той був обраний папою під ім'ям Урбана VIII. У створенні палацу в 1627-1633 брали участь три великих митці — Карло Мадерно, його племінник Франческо Борроміні і нарешті Лоренцо Берніні.

За своїм виглядом палац є за стилем ближче до маньєризму, ніж до бароко. Навколо нього вперше в історії папської столиці був розбитий великий сад, згодом знищений.

Після смерті Урбана VIII палац був конфіскований до папської скарбниці, але пізніше у 1653 повернувся до сімейства Барберіні.

Відвідувачів палацу захоплювала фреска П'єтро да Кортона, що вихваляє могутність Барберіні, хитромудрі «равликоподібні» сходи Борроміні, антична портлендська ваза, Палестрінська мозаїка і статуя п'яного сатира, а в підвалах — руїни давнього храму Мітри.

З 1949 року палац є у власності держави.

Галерея[ред.ред. код]

Картинна галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Координати: 41°54′13″ пн. ш. 12°29′25″ сх. д. / 41.90361° пн. ш. 12.49028° сх. д. / 41.90361; 12.49028