Липа срібляста
| Липа срібляста | |
|---|---|
| |
| Липа повстиста (липа срібляста) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальвоцвіті (Malvales) |
| Родина: | Мальвові (Malvaceae) |
| Рід: | Липа (Tilia) |
| Вид: | Липа срібляста (T. tomentosa)
|
| Біноміальна назва | |
| Tilia tomentosa | |
| |
Липа срібляста[1][2] (Tilia tomentosa Mill., синонім — Т.argentea ) — вид деревних рослин родини мальвових (Malvaceae). Поширений в Європі та Малій Азії. Ряд рідкісних угруповань липи сріблястої занесені до Зеленої книги України.[3]
Дерево до 30 м заввишки. Кора темно-сіра. Крона густа, широко-пірамідальна. Пагони та бруньки з густим, сріблясто-білим запушенням. Листки майже округлі, зверху зелені, знизу з білим повстистим запушенням. Черешок товстий, з повстистим запушенням. Квіти жовто-білі, зібрані по 7–10 шт., духмяні, розпускаються у липні-серпні. Плід — горішок з дерев'янистим оплоднем, яйцеподібний, ледь ребристий, з повстистим запушенням, товстостінний.
Природний ареал охоплює Балканські країни, Західну Україну, Молдову, окремі райони Малої Азії.
Теплолюбна, тіньовитривала, незимостійка, середньо вибаглива до родючості ґрунту,
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»[4].
Внаслідок зведення лісів та погіршення стану середовища існування окремі угруповання липи сріблястої стали рідкісними і тому занесені до Зеленої книги України[3], зокрема 3 рослинні асоціації, які належать до формації сріблястолипових лісів (Tilietа argenteae): 1) скельнодубово-сріблястолиповий ліс дібровнотонконоговий; 2) скельнодубово-сріблястолиповий ліс запашнопідмаренниковий; 3) широколистолипово-сріблястолиповий ліс бульбистозубницевий.
Категорія охорони раритетних угруповань 2 (рідкісний тип асоційованості домінуючих видів у деревостані; едифікатор — липа срібляста — знаходиться на північно-східній межі ареалу). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі). Угруповання охороняються в Карпатському біосферному заповіднику та заповідному урочищі «Гора Біганська» (Закарпатська область)[3].
Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як і для виду липа дрібнолиста.
Декоративна рослина. Вирощують у садах і парках майже по всій Європі.
- ↑ Tilia tomentosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 141. (укр.)(рос.)
- ↑ а б в Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 135—136)
- ↑ Липа срібляста в Червоному списку МСОП
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 135—136). — ISBN 978-966-542-2
- Липа пухнаста // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 241. — ISBN 5-88500-055-7.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |