Литвин Микола Михайлович

Микола Михайлович Литвин
1-й Голова Державної прикордонної служби України
	31 липня 2003 — 6 жовтня 2014
Президент	Леонід Кучма; Віктор Ющенко; Віктор Янукович; Олександр Турчинов (в. о.); Петро Порошенко
Попередник	він сам, як Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України
Наступник	Назаренко Віктор Олександрович
Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України
	12 листопада 2001 — 31 липня 2003
Президент	Леонід Кучма
Попередник	Олексієнко Борис Миколайович
Наступник	посада скасована; він сам як Голова Державної прикордонної служби України
Народився	8 березня 1961 (62 роки); Слобода-Романівська, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	військовослужбовець
Громадянство	Україна
Alma mater	Національний університет оборони України імені Івана Черняховського і Військово-політична академія імені Ленінаd
Звання	Генерал армії України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Литвин.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Литвин Микола.

Микола Михайлович Литвин (нар. 8 березня 1961(19610308), Слобода-Романівська, Житомирська область) — голова Державної прикордонної служби України у 2003—2014, генерал армії України.

Біографія[ред. | ред. код]

Указ про присвоєння військового звання «генерал-лейтенант»

1979—1980 — проходив дійсну строкову службу у Групі Радянських військ у Німеччині (курсант, командир відділення, заступник командира взводу).
1980—1984 — курсант Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ та військ зв'язку.
1984—1990 — проходив службу у 104 гвардійській повітряно-десантній дивізії (заступник командира роти з політичної частини; заступник командира частини з політичної частини), що дислокувалася у Закавказькому військовому окрузі^[1].
1990—1993 — слухач Військово-політичної академії ім. В. І. Леніна (з 1992 — Гуманітарна академія Збройних Сил РФ).
1993—1996 — служба в Національній гвардії України (заступник командира полку з виховної роботи, заступник командира бригади з виховної роботи).
1996—1998 — заступник начальника Головного управління — командувач внутрішніх військ МВС України по роботі з особовим складом.
21 серпня 1997 — присвоєно військове звання генерал-майор^[2]
1998—2001 — перший заступник начальника Головного управління — командувача внутрішніх військ МВС України — начальник штабу.
21 серпня 1999 — присвоєно військове звання генерал-лейтенант^[3]
З 14 липня 2001 року — начальник Головного управління — командувач внутрішніх військ МВС України^[4].
З 12 листопада 2001 року — Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України — Командувач Прикордонних військ України^[5].
31 липня 2003 року Держкомкордон України був реорганізований у Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Головою служби був призначений М.Литвин^[6]. Перебував на посаді при п'яти Президентах України — Л. Д. Кучмі, В. А. Ющенко, В. Ф. Януковичі, в.о. Президента О. В. Турчинові, П. О. Порошенко.
20 серпня 2008 р. — присвоєно військове звання генерал армії України^[7]

Війна на сході України[ред. | ред. код]

19 березня 2014 року указом в.о. Президента України О. В. Турчинова введений до складу РНБО.^[8]
16 червня 2014 року після виборів Президента, не увійшов до нового складу РНБО, затвердженого указом Президента України П. Порошенка.^[9]^[10]
6 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ про звільнення М. М. Литвина з посади Голови Державної прикордонної служби України.^[11]

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, має доньку. Рідні брати — Володимир Литвин, екс-Голова Верховної Ради України, та Петро Литвин (колишній військовий — командир 8 армійського корпусу, був послом України у Вірменії^[12].

Освіта[ред. | ред. код]

Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ та військ зв'язку (закінчив із золотою медаллю) (1984)
Гуманітарна академія Збройних Сил РФ (з відзнакою) (1993)
Національна академія оборони України (1998).
Пройшов курс «Національна безпека України» (Гарвардський університет, США, 1997).
У 2001 році захистив дисертацію і отримав науковий ступінь «кандидат військових наук».
У 2010 році захистив дисертацію і отримав науковий ступінь «доктор наук з державного управління».

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден Богдана Хмельницького:
- I ступеня (7 березня 2011) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, зміцненні обороноздатності та безпеки України^[13]
- II ступеня (2004)
- III ступеня (26 березня 1999) — за зразкове виконання службового обов'язку, високу професійну майстерність^[14]
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Має медалі та відомчі відзнаки.
Почесна грамота Кабінету Міністрів України (31 жовтня 2002) — за вагомий особистий внесок у справу захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, зміцнення обороноздатності і безпеки України та з нагоди 11-ї річниці Прикордонних військ^[15]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Голова Державної прикордонної служби України генерал армії України ЛИТВИН Микола Михайлович // Офіційний сайт Державної прикордонної служби України (збережено на archive.today)

[1] 31-я гвардейская отдельная воздушно-десантная ордена Кутузова II степени бригада (01.12.1944 — 01.05.1998 гг. — 104-я гв. ВДД) // Журнал подразделений специального назначения «БРАТИШКА» [Архівовано 25.03.2014, у Wayback Machine.](рос.)

[2] Указ Президента України № 876/97 від 21 серпня 1997 року «Про присвоєння військових і спеціальних звань»

[3] Указ Президента України № 1053/99 від 21 серпня 1999 року «Про присвоєння спеціальних звань»

[4] Указ Президента України № 528/2001 від 14 липня 2001 року «Про призначення М. Литвина начальником Головного управління — командувачем внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України»

[5] Указ Президента України № 1069/2001 від 12 листопада 2001 року «Про призначення М. Литвина Головою Державного комітету у справах охорони державного кордону України»

[6] Указ Президента України № 774/2003 від 31 липня 2003 року «Про призначення М. Литвина Головою Державної прикордонної служби України»

[7] Указ Президента України № 730/2008 від 20 серпня 2008 року «Про присвоєння військового звання»

[8] Указ Президента України № 315/2014 від 19 березня 2014 року «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України». Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 16 червня 2014.

[9] Указ Президента України № 528/2014 від 16 червня 2014 року «Про склад Ради національної безпеки і оборони України». Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 16 червня 2014.

[птг78-10] Порошенко решил уволить брата Литвина с должности главного пограничника [Архівовано 4 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[11] Указ Президента України від 6 жовтня 2014 року № 757/2014 «Про звільнення М.Литвина з посади Голови Державної прикордонної служби України»

[12] «Литвин сдал всех своих соратников» // КОММЕНТАРИИ:, № 28(272) от 15.07.2011 [Архівовано 25.03.2014, у Wayback Machine.](рос.)

[13] Указ Президента України № 276/2011 від 7 березня 2011 року «Про нагородження орденом Богдана Хмельницького»

[14] Указ Президента України № 288/99 від 26 березня 1999 року «Про відзначення нагородами України військовослужбовців і службовців внутрішніх військ МВС України»

[15] Постанова КМУ від 31 жовтня 2002 р. № 1638 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України». Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]