Ложешніков Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ложешніков Володимир Іванович
Rank insignia of militsiya of Ukraine 10 (horizontal).svg Капітан
Ложешніков Володимир Іванович.jpg
Загальна інформація
Народження 23 травня 1962(1962-05-23)
Воркута
Смерть 31 серпня 2014(2014-08-31) (52 роки)
Іловайськ
Псевдо «Ест»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg
Формування
Emblem of the Donbas Battalion.svg
 «Донбас»
Війни / битви Війна на сході України
Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Іва́нович Ложешніков — солдат резерву, капітан міліції у відставці, Міністерство внутрішніх справ України.

Біографія[ред. | ред. код]

Його батьки були робочими. 1979 року закінчив школу, служив в РА, з 1984-го в органах МВС СРСР. 1989 року з відзнакою закінчив Талліннську спеціальну школу міліції, 1997-го — Національну академію ім. Ярослава Мудрого. Працював в Черкасах у підрозділах карного розшуку, був замісником начальника відділу карного розшуку Соснівського району Черкас. Після звільнення із міліції займався підприємництвом. Кандидував в депутати до Черкаської міської ради.

Після початку російсько-української війни з іншими волонтерами займався формуванням загонів самооборони в Черкасах.

Доброволець, старший оператор протитанкового взводу, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Першого поранення зазнав у Іловайську 18 серпня. Брав участь в «лобовій» атаці на «Таврії» з гранатами танкових підрозділів російських частин. Важкопоранений 29 серпня в Червоносільському Амвросіївського району під час обстрілу російськими терористами. Помер 31 серпня в Кутейниковому, перебуваючи у полоні терористів. Смерть настала не від отриманих ран — від байдужості російських військових лікарів. Ложешнікову не ввели антисептики, почалась гангрена, через дві доби він помер.

Вдома лишилася дружина та троє дітей. Похований в селі Свидівок Черкаського району.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014, посмертно).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

22 лютого 2016 року, в рамках процесу декомунізації, вулицю Крупської у Черкасах було перейменовано на вулицю Володимира Ложешнікова.[1]

4 червня 2016-го на стіні будинку черкаського залізничного вокзалу відкрито меморіальну дошку на честь Володимира Ложешнікова.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]