Луб'янка (Поліський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луб'янка
Країна Україна Україна
Область Київська
Район/міськрада Поліський
Рада Луб'янська сільська рада
Основні дані
Засноване перша половина 17 століття
Населення 6 (2010)
Географічні дані
Географічні координати 51°17′21″ пн. ш. 29°33′55″ сх. д.H G O
Карта
Луб'янка. Карта розташування: Земля
Луб'янка
Луб'янка
Луб'янка. Карта розташування: Київська область
Луб'янка
Луб'янка
Мапа
Мапа

Луб'янка — колишнє село в Україні, яке розташоване на території Чорнобильської зони відчуження (Поліський район Київської області).

Село відоме з першої половини 17-го сторіччя.

Як писав про село Л. Похилевич «Народний переказ стверджує, що Луб'янка колись давно була містечком з численним населенням, мала три православні церкви, що знищені під час одного з татарських набігів».

В селі існувала Свято-Миколаївська церква, дерев'яна, збудована 1770 року, 1840 року була приписана до Стечанської парафії. Відтоді правилося у церкві двічі на рік-на Св. Миколая літнього та зимового. У ці ж дні проводилися ярмарки.

1886 року мешкало 620 осіб.

Село Луб'янка знаходиться на відстані 36 км від міста Поліське (районного центру). В середині 20-го століття в селі мешкало близько 1000 осіб та була восьмирічна школа. Існують відомості що Луб'янка була центром гончарства цього району. У селі навіть говорили:

"Дівчина заміж не вийде за хлопця, який горшка не вміє зліпити".[1]

У 1986 після Чорнобильської катастрофи році населення було переселено в новозбудоване село Луб'янка, яке розташоване в Васильківському районі Київської області.

Станом на 2005 рік в Луб'янці проживало 10 самоселів.[2]

На початок 2010 за даними Ліни Костенко, яка бувала в цьому селі, їх лишалось шестеро:

Узагалі, для мене Луб’янка, у якій тепер залишилося лише шестеро мешканців, – якась модель усього Полісся, що зникає.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Урядовий кур'єр. 24.04.2010 "Піднімаємо з небуття життя Поліщуків"[недоступне посилання]
  2. [[Українська правда]]. 4 травня 2005. Як розкрадали Чорнобиль і що тепер з цим робити. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 червня 2010.
  3. Ліна КОСТЕНКО: «Виколупую з-під льоду свій народ». Віче 12.03.2010

Джерела[ред. | ред. код]