Луїс дель Соль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ф
Луїс дель Соль
Luis del Sol 1962.jpg
Луїс дель Соль у 1962 році
Особові дані
Народження 6 квітня 1935(1935-04-06) (83 роки)
  Аркос-де-Халон, Іспанія
Зріст 169 см
Вага 70 кг
Громадянство Flag of Spain.svg Іспанія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
? Іспанія «Реал Бетіс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1953–1959 Іспанія «Реал Бетіс» 152 (38)
1953–1954   Іспанія «Утрера» ? (?)
1959–1962 Іспанія «Реал Мадрид» 55 (22)
1962–1970 Італія «Ювентус» 228 (20)
1970–1972 Італія «Рома» 50 (4)
1972–1973 Іспанія «Реал Бетіс» 17 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1960–1966 Іспанія Іспанія 16 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1985–1986 Іспанія «Реал Бетіс»
1990 Іспанія «Рекреатіво»
2000–2001 Іспанія «Реал Бетіс»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Луїс дель Соль (ісп. Luis del Sol, нар. 6 квітня 1935, Аркос-де-Халон) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за «Реал Мадрид», «Ювентус» та «Рому», а також національну збірну Іспанії. У складі збірної — чемпіон Європи.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Народився 6 квітня 1935 року в місті Аркос-де-Халон, однак все його дитинство пройшло в місті Севілья, куди переїхала його родина, коли Луїсу було лише 2 місяці. Свою кар'єру дель Соль розпочав у клубі «Ферровіаріос», звідки перейшов в молодіжний склад «Бетіса», потім недовго грав за «Утреру», звідки повернувся в «Бетіс» і дебютував в першій команді клубу. Дель Соль допоміг клубу вийди з Сегунди в Прімеру в 1958 році.

Луїс дель Соль під час виступів за «Ювентус» у сезоні 1967/68

Незабаром привернув увагу гранда іспанського футболу, клубу «Реал Мадрид», шо шукав заміну невдало виступавшому бразильцеві Діді, резонно вважаючи, що швидкий півзахисник буде хорошою допомогою віковим Альфредо Ді Стефано і Ференцу Пушкашу. В «Реал» дель Соль перейшов в 1960 році за 8 млн песет[1], він зіграв за «королівський клуб» всього два роки, але за цей період виграв з командою кубок європейських чемпіонів та міжконтинентальний кубок, найбільші клубні трофеї, завойовані дель Солем в його кар'єрі. Також протягом цих років двічі виборював титул чемпіона Іспанії та ставав володарем Кубка Іспанії.

У 1962 році дель Соль перейшов в італійський «Ювентус», куди «Реал» продав гравця за 35 млн песет[1], сподіваючись вкласти виручені гроші в покупку суперзірки «Сантоса» Пеле. Дель Соль дебютував у Серії А 16 вересня 1962 року в матчі з «Дженоа». Відіграв за «стару сеньйору» наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Італії, а також ставав чемпіоном Італії.

Протягом 1970—1972 років захищав кольори команди клубу «Рома», в якій був капітаном команди, і виграв Меморіал Армандо Піккі у 1971 році та Англо-італійський кубок 1972 року.

Завершив професійну ігрову кар'єру у віці 38-ми років у рідному клубі «Реал Бетіс» в 1973 році.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

15 травня 1960 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в матчі з Англією, який «Червона фурія» виграла 3:0.

У складі збірної був учасником двох чемпіонатів світу — 1962 року у Чилі та 1966 року в Англії, зігравши по два матчі на кожному з них. Також поїхав з командою на домашній чемпіонат Європи 1964 року, ставши з командою чемпіоном Європи, проте у фінальних етапах на поле не виходив.

Останню гру провів 15 липня 1966 року із Швейцарією (2:1). Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 16 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

По завершенні ігрової кар'єри залишився в структурі рідного клубу «Реал Бетіс», де працював на рідних посадах, а у 1985–1986 роках керував основною командою у Прімері. Згодом у сезоні 2000/01 знову був головним тренером команди і зумів вивести команду з Сегунди у вищий дивізіон. Також 1990 року недовго працював у Сегунді з «Рекреатіво».

У 2011 році він був введений в Алею слави «Ювентуса» і був обраний вболівальниками одним з 50 найбільш важливих гравців в історії клубу протяд з такими гравцями, як Діно Дзофф, Роберто Баджо, Зінедін Зідан або Алессандро дель П'єро[2].

Досягнення[ред.ред. код]

Іспанія: 1964
«Реал Мадрид»: 1959–60
«Реал Мадрид»: 1960
«Реал Мадрид»: 1960–61, 1961–62
«Реал Мадрид»: 1961–62
«Ювентус»: 1966–67
«Ювентус»: 1964-65

Статистика[ред.ред. код]

Статистика клубних виступів:

Турнір «Бетіс» «Реал» «Ювентус» «Рома» Всього
І Г І Г І Г І Г І Г
Міжконтинентальний кубок 2 0 2 0
Кубок чемпіонів 15 4 9 0 24 4
Кубок кубків 2 0 2 0
Кубок ярмарків 29 3 29 3
Чемпіонат Іспанії 57 6 55 22 112 28
Кубок Іспанії 11 4 24 6 35 10
Чемпіонат Іспанії (Д-2) 112 32 112 32
Перехідний турнір[3] 10 3 10 3
Чемпіонат Італії 228 20 50 4 278 24
Кубок Італії 7+ 7 7 0 14+ 7
Всього 190 45 96 32 275+ 23 57 4 618 111

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Tony Damascelli (4 maggio 2015). Da Del Sol a Morata, un filo tra Juve e Real. ilgiornale.it. 
  2. Viaggio tra le Stelle: Luis Del Sol. juventus.com. 29 giugno 2011. Архів оригіналу за 16 giugno 2015. 
  3. Перехідний турнір за право участі у Прімері 1956/57.

Посилання[ред.ред. код]