Очікує на перевірку

Зінедін Зідан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Зінедін Зідан
Зінедін Зідан
Зінедін Зідан
Особисті дані
Повне ім'я Зінедін Язід Зідан
(Zinedine Yazid Zidane)
Народження 23 червня 1972(1972-06-23) (52 роки)
  Марсель, Франція Франція
Зріст 1,85 м
Вага 79 кг
Прізвисько Зізу (Zizou)
Громадянство  Франція
Позиція атакувальний півзахисник
Юнацькі клуби
1982–1983
1983–1986
1986–1988
Франція «Сен-Анрі»
Франція «Сетем-ле-Валлон»
Франція «Канн»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1988–1992 Франція «Канн» 61 (6)
1992–1996 Франція «Бордо» 139 (28)
1996–2001 Італія «Ювентус» 151 (24)
2001–2006 Іспанія «Реал Мадрид» 155 (37)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1988–1989 Франція Франція (U-17) 4 (1)
1989–1990 Франція Франція (U-18) 6 (0)
1990–1994 Франція Франція (U-21) 20 (3)
1994–2006 Франція Франція 108 (31)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2013–2014 Іспанія «Реал Мадрид» Асистент головного тренера
2014–2016 Іспанія «Реал Кастілья»
2016–2018 Іспанія «Реал Мадрид»
2019–2021 Іспанія «Реал Мадрид»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зінеді́н Язі́д Зіда́н (фр. вимова: [zinedin zidan] ( прослухати), фр. Zinédine Yazid Zidane, араб. زين الدين يزيد زيدان‎, кабіль. Zineddin Lyazid Zidan; нар. 23 червня 1972, Марсель) — французький футболіст і тренер, чемпіон світу 1998 року, чемпіон Європи 2000 року, віце-чемпіон світу 2006 року, володар «Золотого м'яча» — найкращому футболісту Європи 1998 року, тричі визнавався найкращим футболістом світу за версією ФІФА (1998, 2000, 2003), один з найкращих футболістів світу кінця XX — початку XXI століть.

З 1 червня 2009 року по травень 2011 року працював помічником президента «Реала» Флорентіно Переса. З травня 2011 по 2012 рік обіймав посаду спортивного директора «Реала»[1]. Влітку 2012 року Зідан пійшов з посади спортивного директора «Реала»[2] і влітку 2013 року став асистентом головного тренера «королівського клубу» Карло Анчелотті[3], пропрацювавши один рік. Після цього у 2014—2016 роказ був головним тренером дублю «вершкових» «Реал Кастілья».

З січня 2016 року Зідан почав самостійну тренерську кар'єру, очоливши «Реал Мадрид». З 4 січня 2016 року очолював тренерський штаб іспанського клубу «Реал Мадрид», 31 травня 2018 повідомив, що подає у відставку з посади. 11 березня 2019 року знову очолив Реал Мадрид.

Другий тренер світу 2016 року за версією ФІФА, нагороджений на Параді зірок ФІФА.

Дитинство та юність

[ред. | ред. код]
Будинок батьків Зідана в Алжирі

Язід був найменшою, п'ятою, дитиною у сім'ї Смаїла та Маліки Зіданів, до нього на світ з'явилися сестра Лола та брати: Нуридін, Фарід і Джамель. Зідани за походженням кабіли (берберська народність) з Алжиру, колишньої колонії Франції. Батько Язіда, Смаїл Зідат, переїхав до Франції в середині 50-х і осів у Марселі, а якщо точніше, то на його околиці — у Ла Кастеллані. Зіданом він став начебто за недбалістю чиновника, який невірно записав його прізвище.

Для більшості підлітків неблагополучного Ла Кастеллана футбол був головною розвагою. Язід виявляє неабиякі здібності і його записують у клуб «Сен-Анрі», потім він переходить до «Септем-ла-Валлону». У 1986 році на передноворічному зборі в Екс-он-Прованс молодого талановитого Язіда помічає скаут Жан Варро, який повідомив про нього тренерам «Канну». Після оглядин, Язіда беруть до юніорської команди. Батько після деяких вагань погодився відпустити сина в інше місто:

«Що ж, спорт — єдиний шлях нагору для вихідця з сім'ї іммігрантів».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Канн» (1988—1992)

[ред. | ред. код]

Через рік Язіда переводять у молодіжний гуртожиток Мімон (до цього він жив у сім'ї Еліно) і виплачують стипендію у 800 франків, це означало, що Зідана залишають у команді. 20 травня 1989 року Зідан вперше виходить на заміну у виїзному матчі першого французького дивізіону проти «Нанта». Це була одна з останніх ігор сезону і тренер вирішив дати змогу зіграти дебютантам; Язід за 15 хвилин, які залишилось грати, декілька разів торкнувся м'яча і одного разу, після його удару, м'яч навіть потрапив у штангу.

З літа 1989 року Зідан офіційно стає стажистом. Це надає йому постійне місце в резервній команді і підвищення зарплати утричі. Тренер основи, Жан Фернандес, поки що береже дебютанта і сезон 1989/90 Зідан проводить у дублі.

У новому сезоні Зідана заявляють за основний склад. Після першого кола чемпіонату «Канн» перебував на дні турнірної таблиці, але у другому колі команда нарешті заграла і почала потроху покращувати своє турнірне становище. Президент клубу, Ален Педретті, обіцяв Зідану подарувати автомобіль, коли той заб'є свій перший м'яч. 10 лютого 1991 року на 10-й хвилині другого тайму виїзного матчу із «Нантом» Зідан відкрив лік своїм голам у вищому дивізіоні. За це й отримав ключі від новенького «Рено Кліо» з рук президента. У цей же час Зідан стає постійним гравцем молодіжної збірної Франції, його помічають і починають говорити про нього, як про нову надію збірної Франції.

Сезон 1991/1992 і у Зідана, і у команди в цілому не вдався — «Канн» вилетів у другий дивізіон. Виправданням для Зідана було те, що він паралельно проходив службу в армії і чотири дні на тиждень перебував у батальйоні в Жуанвілі. У цьому ж сезоні Зідан дебютував у єврокубках, а саме в Кубку УЄФА, право на участь в якому команда виборола у минулому сезоні, зайнявши четверте місце. Але й у цьому турнірі команда не досягла успіху: пройшовши в першому колі португальський «Салгейруш», у другому колі «Канн» поступився московському «Динамо» — 0:1, 1:1. По закінченню сезону Зідан перейшов до «Бордо», до команди Ролана Курбіса, яка тільки повернулася у вищий дивізіон. Саме Ролан Курбіс і дав новачку його прізвисько — «Зізу».

«Бордо» (1992—1996)

[ред. | ред. код]

На початку сезону 1992/93 до «Бордо» перейшло багато новачків, у тому числі і троє новачків з «Канну». Можливо, саме через це адаптація для Зідана пройшла швидко і непомітно. Забивши 10 м'ячів, що досить багато для атакувального півзахисника, Зідан стає найкращим бомбардиром команди.

У наступному сезоні Зізу відкриває лік своїм голам у єврокубках: у першому раунді Кубка УЄФА він забиває дублінському «Богеміансу», а в 1/8 фіналу зі штрафного він забиває єдиний м'яч Оліверу Кану з «Карлсруе», та вже у грі-відповіді «Бордо» зазнає невдачі і вилітає з турніру. У цьому ж сезоні щотижневик «Франс футбол» визнає Зідана «Відкриттям року». Все це привертає увагу тренерів збірної Франції до Зідана і дебют останнього у збірній здається цілком логічним.

Влітку 1994-го звільнили головного тренера «Бордо» Ролана Курбіса, а на його місце прийшов португалець Тоні з «Бенфіки», з якою він виграв чемпіонське звання. Разом із цим з команди пішли в інші клуби декілька гравців, серед них був і бразильський захисник, чемпіон світу, Марсіо Сантуш. Після цього команда так і не змогла налаштувати гру, протягом сезону займала невисоке місце у турнірній таблиці чемпіонату, знову вилетіла з Кубку УЄФА у другому раунді. За вісім турів до кінця чемпіонату до команди прийшов новий головний тренер — Ерік Гере, і команда заграла. Зідан продовжував грати за основний склад клубу і навіть вперше вийшов на матч у основному складі збірної. У підсумку «Бордо» посіло сьоме місце у чемпіонаті, яке не давало права брати участь у Кубку УЄФА, але дозволяло пробитися до нього через сито Кубку Інтертото.

Зідан і Девід Бекхем в «Реалі». 2003 рік.

Сезон 1995/96 надовго запам'ятався вболівальникам «Бордо», адже їх улюблений клуб, починаючи євросезон з перших раундів Кубку Інтертото, у підсумку вийшов до фіналу Кубку УЄФА і велика заслуга була у цьому саме Зідана. Зізу демонструє своє вміння забивати голи зі штрафних ударів: від цього послідовно страждають шведський «Норрчепінг», данський «Оденсе» і франкфуртський «Айнтрахт» у особі воротаря збірної Німеччини Андреаса Кепке. У третьому раунді Кубку УЄФА у грі проти севільського «Бетісу» на полі суперника (у першому матчі на своєму полі «Бордо» виграло 2-0) Зідан забиває неймовірний гол: на 4-й хвилині матчу, підхопивши м'яча у центральному колі і зробивши декілька кроків, він несподівано вдарив по воротах; м'яч пролетів майже через все поле і опустився у сітку за спиною воротаря «Бетіса». Але найбільша сенсація відбулася в 1/4 фіналу, де «Бордо» переграв торішнього фіналіста Ліги чемпіонів італійський «Мілан», у складі якого грали такі зірки, як Джордж Веа, Франко Барезі, Роберто Баджо. Перший матч у Мілані «Бордо» програв 2-0, а у себе вдома сенсаційно переміг 3-0, Зідан у цьому матчі не забивав, але двічі з його передач забив Крістоф Дюгаррі. «Мілан» до цього матчу не програвав у єврокубках з різницею у три м'ячі з кінця 1970-х. Саме після цих ігор керівництво другого італійського гранду, туринського «Ювентусу», тодішнього клубного чемпіону Європи, остаточно впевнилося у необхідності купівлі французького футболіста і почало наполегливо схиляти до продажу президента «Бордо» Алена Аффлелу. У кінці сезону команда програє фінал Кубку УЄФА мюнхенській «Баварії» — 0-2, 1-3 (у першому матчі Зідан не грав через дискваліфікацію, а у другому повторити подвиг з «Міланом» не вдалося), займає тільки 16-те місце у чемпіонаті і як результат — продає своїх лідерів: Дюгаррі переходить до «Мілану», Біксан Лізаразю — до «Атлетіка» з Більбао, а Зідан — до «Ювентусу». Собі в актив Зідан міг записати звання найкращого футболіста Франції за версією футболістів та тренерів першого дивізіону.

«Ювентус» (1996—2001)

[ред. | ред. код]

У 1996 році Зізу опинився в Турині, в італійському «Ювентусі». Тут і почалися його великі футбольні перемоги. Ще до приходу Зідана, навесні 1996 року, «Ювентус» переміг в Лізі чемпіонів, вигравши у фіналі в амстердамського «Аякса». А вже разом із Зіданом у кінці року клуб завоював Міжконтинентальний кубок з футболу, перемігши в Токіо аргентинський «Рівер Плейт». У тому ж році був узятий і європейський Суперкубок — «Ювентус» обіграв «Парі Сен-Жермен», який того року переміг у розіграші Кубка володарів кубків. Двічі, в 1997 і 1998 роках, Зідан разом з «Ювентусом» ставав чемпіоном Італії, в 1997 році виграв Суперкубок Італії. У 1998 році він отримав приз «Золотий м'яч» як найкращий футболіст Європи і до того ж був оголошений найкращим футболістом світу. Але сталося це вже після найголовнішого успіху 1998 року — збірна Франції стала чемпіоном світу. Одним з найважливіших гравців на полі був Зідан. У 2001 році грянула сенсація — хоча контракт із «Ювентусом» був укладений Зіданом до 2005 року, він перейшов в мадридський «Реал», у якому зібралася компанія найяскравіших футбольних зірок того часу.

«Реал Мадрид» (2001—2006)

[ред. | ред. код]
Зінедін Зідан у складі «Реала»

Зідан перейшов в «Реал» влітку 2001 року за рекордні 75 мільйонів євро. Адаптація до нової країни та футболу для Зідана проходила важко, він довго перебував у пошуку своєї звичної гри, але при цьому забивав. Після перших турів свого дебютного сезону він навіть значився в лідерах серед бомбардирів Прімери, але яскравої гри при цьому не демонстрував ні він, ні команда. Тренеру команди, Вісенте Дель Боске, довелося змінити звичну схему «Реала» і знайти в ній оптимальне місце для Зізу. Пошуки увінчалися успіхом до листопада 2001 року. Але по-справжньому Зідан проявив себе, починаючи з зими 2002 року. Пам'ятними залишилися два матчі на початку 2002 року — проти «Депортіво» та «Валенсії». У матчі проти галісійської команди Зідан забив приголомшливий гол.

У тому ж сезоні 2001/02 Зідан допоміг «Реалу» виграти Лігу Чемпіонів, забивши чудовий гол з льоту лівою ногою, після передачі Роберто Карлоса у фінальному матчі проти леверкузенського «Баєра». Той матч «вершкові» виграли з рахунком 2:1, а гол Зізу став переможним. В сезоні 2002/03 Зідан став чемпіоном Іспанії у складі «королівського» клубу. У мадридському клубі Зідан був лідером, яскравою зіркою із сузір'я «Реала» тих часів (Зідан, Луїш Фігу, Роналдо, Девід Бекхем, Роберто Карлос, Рауль).

Кар'єра у збірній

[ред. | ред. код]

Дебют

[ред. | ред. код]

Зідан пройшов через всі юніорські та молодіжні команди збірної Франції, перш ніж дебютувати у національній збірній 17 серпня 1994 року у товариському матчі зі збірною Чехії. Гра відбувалася на «Парк Лескюр», домашньому стадіоні «Бордо», за який і виступав тоді Зідан. Можливо, саме через це, а також через травму Юрія Джоркаєффа, Еме Жаке, тодішній тренер збірної, і запросив Зідана до збірної.

Зізу вийшов за 25 хвилин до кінця матчу за рахунку 0:2 на користь гостей. На 85-й хвилині, обігравши двох захисників, не входячи у штрафний майданчик, Зідан вдарив лівою і забив свій перший м'яч за національну збірну. Свій другий м'яч він забив через дві хвилини: Жослен Англома подав кутовий, а Зідан головою забив м'яча у сітку воріт.

Зідан на чемпіонаті світу 2006 року

Преса була у захваті — Зідан перевершив легенду французького футболу, Мішеля Платіні, який у дебютному матчі забив лише один м'яч. Але більш-менш постійно грати за збірну Зідан почав тільки у другому колі відбору до ЄВРО-1996.

Євро-1996 став для Зідана першим великим турніром у лавах збірної. Але блискучим дебют не вийшов. Цьому завадили тяжкий сезон, який Зізу разом з «Бордо» провів у боротьбі за Кубок УЄФА, та автомобільна аварія, в яку він потрапив весною незадовго до чемпіонату Європи. Зідан втратив фізичну форму і виглядав блідо у порівнянні з напарником по збірній Юрієм Джоркаєффом. Команда, яку створив Еме Жаке, гарно захищалася і змогла пробитися до півфіналу турніру, де, зігравши в основний час унічию 0-0, у серії пенальті програла збірній Чехії. Виступ збірної на батьківщині визнали прийнятним, Еме Жаке залишився у керма збірної і почав готувати її до найвідповідальнішого для французів чемпіонату світу, який через два роки приймала Франція. Помітне місце в планах тренера, щодо складу збірної на домашньому чемпіонаті світу, займав Зінедін.

2000-ні роки

[ред. | ред. код]

У складі збірної Франції переміг на чемпіонаті світу 1998 і чемпіонаті Європи 2000. Гра Зідана 1998 року була удостоєна тим, що гравець отримав «Золотий м'яч» — нагороду найкращому футболістові Європи. Кар'єру у збірній завершив після чемпіонату світу 2006 року, де французи дійшли до фіналу, але через недисциплінованість Зінедіна Зідана (спеціальний удар суперника після зупинки гри) залишились у меншості і поступились у серії післяматчевих пенальті.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

1 червня 2009 року Зідан був призначений помічником президента «Реала» Флорентіно Переса, якого активно підтримував на виборах. 30 травня 2010 року вийшов грати в благодійному матчі зірок «Реала» і «Мілана», в якому його клуб виграв 4:3. 12 листопада 2010 року був підвищений у посаді, ставши радником президента клубу[4]. 8 липня 2011 року Зідан став директором першої команди футбольного клубу «Реал Мадрид», як тільки ця посада звільнилася після відходу Хорхе Вальдано[5]. Після цього він вступив до університету французького міста Лімож, щоб отримати диплом спортивного менеджера[6].

У вересні 2012 року він залишив посаду спортивного директора[7] і почав тренерську кар'єру в молодіжній академії мадридського «Реала»[8]. Після звільнення з «Реала» головного тренера команди Жозе Моурінью влітку 2013 року, Зідану знову був запропонований пост спортивного директора, від якого він відмовився, щоб працювати помічником майбутнього головного тренера «вершкових» Карло Анчелотті[9]. На початку 2014 року, після 2 років навчання, Зідан отримав диплом в області спортивного менеджменту[10]. Після цього Зідан заявив, що дозрів для того, щоб самому очолити яку-небудь команду[11]. 25 червня 2014 року Зінедін Зідан став головним тренером другої команди «Реалу».

4 січня 2016 року Зідан був призначений головним тренером «Реала», змінивши на посту Рафаеля Бенітеса. Про це було оголошено на спеціальній прес-конференції президентом клубу Флорентіно Пересом[12]. Під керівництвом Зідана «Реал» став першим клубом в історії, який виграв три Ліги чемпіонів поспіль. Останній трофей він завоював у 2018 році у Києві на НСК «Олімпійський», здолавши «Ліверпуль». Всього як тренер Зідан провів 149 матчів. 31 травня 2018 року Зідан повідомив, що подає у відставку з посади[13][14][15].

Зінедін Зідан в рекламі

[ред. | ред. код]

Зінедін Зідан користується успіхом у модних брендів. Після рекламної кампанії для Louis Vuitton, де знаменитий футболіст виступив разом з колегами по цеху — Дієго Марадоною і Пеле, колишній капітан збірної Франції з футболу знявся для бренду Y-3. Фотограф Аласдер Маклеллан і режисер Тео Стенл зняли красиві чорно-білі постери та відео-ролик.

Особисте життя

[ред. | ред. код]
Файл:Zinedine Zidane and Marco Materazzi (retouch).jpg
Пам'ятник в центрі Жоржа Помпіду, де Зінедін Зідан б'є головою Марко Матерацці

Сім'я Зінедіна Зідана емігрувала у Францію з Алжиру. В дитинстві Зідан захоплювався і футболом, і дзюдо, і велосипедами. Його помітив тренер клубу Канн і запросив у юнацьку команду. Вже у 16 років Зідан дебютував в основній команді клубу. Із майбутньою дружиною, Веронік, вони познайомились, коли йому було 17 років. Веронік і Зінедін взяли шлюб у 1994 році, а через рік у них з'явився син, Енцо, згодом народилися ще три хлопчики – Лука, Тео, Ельяс.[16]

Характер Зідана

[ред. | ред. код]

Покоївкою Зінедіна Зідана була українка, Леся Іванків, тепер жителька і голова села Побережжя, Івано-Франківська область. Найменшого сина, вона навіть навчила кільком українським віршикам. За словами пані Лесі, «Зідан — чудовий син, чоловік, батько. Коли він у від'їзді, постійно телефонує, спілкується з хлопчиками. Родина для нього – святе». І далі: «До мене ставилися чудово, відпускали додому частіше, допомагали з квитками. Зідан – культурна, добра людина».

Подію завершення спортивної кар'єри у 2006 році затьмарив прикрий інцидент. У фінальному матчі чемпіонату світу в Німеччині між збірними Італії та Франції Зідан ударив гравця італійської збірної Марко Матерацці. Перед тим між футболістами на полі відбувся діалог. Найімовірніше Матерацці образив сестру Зідана.

У 2001 році, коли Зідан передчасно розірвав контракт і перейшов у мадридський Реал деякі журналісти звинувачували в цьому його дружину, Веронік, мовляв їй не підходив клімат і вона вмовила чоловіка. На це Веронік сказала в інтерв'ю: «Помиляється той, хто вважає Зідана слабохарактерною людиною, він просто скромний… Зізу прислуховується до мене, але я можу говорити безперестанку, а він візьме ту інформацію, яку він вважає вартісною. Коли ми обговорювали питання переїзду в Мадрид, нас хвилювало, перш за все, майбутнє дітей.»[16]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Трофеї та нагороди

[ред. | ред. код]

Гравець

[ред. | ред. код]

Клубні трофеї

[ред. | ред. код]
«Бордо»
«Ювентус»
«Реал Мадрид»

Трофеї у збірній

[ред. | ред. код]
Франція

Особисті нагороди

[ред. | ред. код]
  • «Золотий м'яч» найкращому футболісту Європи за версією журналу «France Football» (1998)
  • Золотий м'яч FIFA найкращому футболісту світу (1998,2000,2003)
  • Срібний м'яч FIFA (2006)
  • Бронзовий м'яч FIFA (1997,2002)
  • Гравець року за версією журналу «World Soccer» (1998)
  • Гравець року за версією видання «Onze» (1998, 2000, 2001)
  • Найкращий півзахисник Ліги Чемпіонів (1997/1998)
  • Найкращий гравець чемпіонату Європи (2000)
  • MVP Ліги Чемпіонів (2001/2002)
  • Найкращий гравець Європи за останні 50 років (опитування, присвячене ювілею УЄФА) (2004)
  • Золотий м'яч найкращому гравцю чемпіонату світу (2006)
  • Гравець символічної збірної світу за версією FIFPro (2005, 2006)
  • Гравець символічної збірної чемпіонату світу за версією FIFA (1998, 2006)
  • Гравець символічної збірної за версією УЄФА (2001, 2002, 2003)
  • Кавалер Ордену Почесного Легіону (1998)
  • Нагорода Принца Астурійського за вклад у розвиток спорту (2006)
  • Трофей шани від Федерації футболістів-професіоналів (2007)

Тренер

[ред. | ред. код]
«Реал Мадрид»

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика виступів за клуби

[ред. | ред. код]
Клуб Сезон Ліга Кубок Єврокубки Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Канн 1988/89 2 0 - - - - 2 0
1989/90  - - - - - - - -
1990/91 28 1 3 0 - - 31 1
1991/92 31 5 3 0 4 0 38 5
Загалом 61 6 6 0 4 0 71 6
Бордо 1992/93 35 10 4 1 - - 39 11
1993/94 34 6 3 0 6 2 43 8
1994/95 37 6 4 1 4 1 45 8
1995/96 33 6 1 0 15 6 49 12
Загалом 139 28 12 2 25 9 176 39
Ювентус 1996/97 29 5 2 0 13 2 44 7
1997/98 32 7 5 1 11 3 48 11
1998/99 25 2 5 0 10 0 40 2
1999/2000 32 4 3 1 6 0 41 5
2000/01 33 6 2 0 4 0 39 6
Загалом 151 24 17 2 44 5 212 31
Реал Мадрид 2001/02 31 7 9 2 10 3 50 12
2002/03 33 9 1 0 15 3 49 12
2003/04 33 6 7 1 10 3 50 10
2004/05 29 6 1 0 10 0 40 6
2005/06 29 9 5 0 4 0 38 3
Загалом 155 37 23 3 49 9 227 49
Загалом за кар'єру 506 95 58 7 122 23 686 125

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Франція Франція
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
17/08/1994 Бордо Франція Франція 2 – 2 Чехія Чехія товариський матч 2
08/10/1994 Сент-Етьєн Франція Франція 0 – 0 Румунія Румунія Відбір до ЧЄ 1996 -
26/04/1995 Нант Франція Франція 4 – 0 Словаччина Словаччина Відбір до ЧЄ 1996 -
22/07/1995 Осло Норвегія Норвегія 0 – 1 Франція Франція товариський матч -
16/08/1995 Париж Франція Франція 1 – 1 Польща Польща Відбір до ЧЄ 1996 -
06/09/1995 Осер Франція Франція 10 – 0 Азербайджан Азербайджан Відбір до ЧЄ 1996 1
11/10/1995 Бухарест Румунія Румунія 1 – 3 Франція Франція Відбір до ЧЄ 1996 1
15/11/1995 Кан Франція Франція 2 – 0 Ізраїль Ізраїль Відбір до ЧЄ 1996 -
24/01/1996 Париж Франція Франція 3 – 2 Португалія Португалія товариський матч -
21/02/1996 Нім Франція Франція 3 – 1 Греція Греція товариський матч 1
01/06/1996 Штутгарт Німеччина Німеччина 0 – 1 Франція Франція товариський матч -
05/06/1996 Вільнев-д'Аск Франція Франція 2 – 0 Вірменія Вірменія товариський матч -
10/06/1996 Ньюкасл-апон-Тайн Франція Франція 1 – 0 Румунія Румунія ЧЄ 1996 - 1-й етап -
15/06/1996 Лідс Франція Франція 1 – 1 Іспанія Іспанія ЧЄ 1996 - 1-й етап -
18/06/1996 Ньюкасл-апон-Тайн Франція Франція 3 – 1 Болгарія Болгарія ЧЄ 1996 - 1-й етап -
22/06/1996 Ліверпуль Франція Франція 0 – 0
(5-4 п.п.)
Нідерланди Нідерланди ЧЄ 1996 - чвертьфінал -
26/06/1996 Манчестер Франція Франція 0 – 0
(5-6 п.п.)
Чехія Чехія ЧЄ 1996 - півфінал -
31/08/1996 Париж Франція Франція 2 – 0 Мексика Мексика товариський матч -
09/10/1996 Париж Франція Франція 4 – 0 Туреччина Туреччина товариський матч -
09/11/1996 Копенгаген Данія Данія 1 – 0 Франція Франція товариський матч -
22/01/1997 Брага Португалія Португалія 0 – 2 Франція Франція товариський матч -
26/02/1997 Париж Франція Франція 2 – 1 Нідерланди Нідерланди товариський матч -
02/04/1997 Париж Франція Франція 1 – 0 Швеція Швеція товариський матч -
03/06/1997 Ліон Франція Франція 1 – 1 Бразилія Бразилія товариський турнір -
07/06/1997 Монпельє Франція Франція 0 – 1 Англія Англія товариський турнір -
11/06/1997 Париж Франція Франція 2 – 2 Італія Італія товариський турнір 1
11/10/1997 Ланс Франція Франція 2 – 1 ПАР ПАР товариський матч -
12/11/1997 Сент-Етьєн Франція Франція 2 – 1 Шотландія Шотландія товариський матч -
28/01/1998 Сен-Дені Франція Франція 1 – 0 Іспанія Іспанія товариський матч 1
25/02/1998 Марсель Франція Франція 3 – 3 Норвегія Норвегія товариський матч 1
22/04/1998 Стокгольм Швеція Швеція 0 – 0 Франція Франція товариський матч -
27/05/1998 Касабланка Бельгія Бельгія 0 – 1 Франція Франція товариський матч 1
29/05/1998 Касабланка Марокко Марокко 2 – 2 Франція Франція товариський матч -
05/06/1998 Гельсінкі Фінляндія Фінляндія 0 – 1 Франція Франція товариський матч -
12/06/1998 Марсель Франція Франція 3 – 0 ПАР ПАР ЧС 1998 - 1-й етап -
18/06/1998 Марсель Франція Франція 4 – 0 Саудівська Аравія Саудівська Аравія ЧС 1998 - 1-й етап - RK
03/07/1998 Сен-Дені Італія Італія 0 – 0
(3-4 п.п.)
Франція Франція ЧС 1998 - чвертьфінал -
08/07/1998 Сен-Дені Франція Франція 2 – 1 Хорватія Хорватія ЧС 1998 - півфінал -
12/07/1998 Сен-Дені Бразилія Бразилія 0 – 3 Франція Франція ЧС 1998 - Фінал 2 Чемпіони світу
19/08/1998 Відень Австрія Австрія 2 – 2 Франція Франція товариський матч -
05/09/1998 Рейк'явік Ісландія Ісландія 1 – 1 Франція Франція Відбір до ЧЄ 2000 -
10/10/1998 Москва Росія Росія 2 – 3 Франція Франція Відбір до ЧЄ 2000 -
14/10/1998 Сен-Дені Франція Франція 2 – 0 Андорра Андорра Відбір до ЧЄ 2000 -
20/01/1999 Марсель Франція Франція 1 – 0 Марокко Марокко товариський матч -
10/02/1999 Лондон Англія Англія 0 – 2 Франція Франція товариський матч -
04/09/1999 Київ Україна Україна 0 – 0 Франція Франція Відбір до ЧЄ 2000 -
08/09/1999 Єреван Вірменія Вірменія 2 – 3 Франція Франція Відбір до ЧЄ 2000 1
09/10/1999 Сен-Дені Франція Франція 3 – 2 Ісландія Ісландія Відбір до ЧЄ 2000 -
13/11/1999 Сен-Дені Франція Франція 3 – 0 Хорватія Хорватія товариський матч -
23/02/2000 Сен-Дені Франція Франція 1 – 0 Польща Польща товариський матч 1
26/04/2000 Сен-Дені Франція Франція 3 – 2 Словенія Словенія товариський матч -
28/05/2000 Загреб Хорватія Хорватія 0 – 2 Франція Франція товариський матч -
04/06/2000 Касабланка Японія Японія 2 – 2 Франція Франція товариський матч 1
06/06/2000 Касабланка Марокко Марокко 1 – 5 Франція Франція товариський матч -
11/06/2000 Брюгге Франція Франція 3 – 0 Данія Данія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
16/06/2000 Брюгге Чехія Чехія 1 – 2 Франція Франція ЧЄ 2000 - 1-й етап -
25/06/2000 Брюгге Іспанія Іспанія 1 – 2 Франція Франція ЧЄ 2000 - чвертьфінал 1
28/06/2000 Брюссель Франція Франція 2 – 1 Португалія Португалія ЧЄ 2000 - півфінал 1
02/07/2000 Роттердам Франція Франція 2 – 1 Італія Італія ЧЄ 2000 - Фінал - 2-й титул
16/08/2000 Марсель Франція Франція 5 – 1 Зірки світу Зірки світу товариський матч -
02/09/2000 Сен-Дені Франція Франція 1 – 1 Англія Англія товариський матч -
15/11/2000 Стамбул Туреччина Туреччина 0 – 4 Франція Франція товариський матч -
27/02/2001 Сен-Дені Франція Франція 1 – 0 Німеччина Німеччина товариський матч 1
24/03/2001 Сен-Дені Франція Франція 5 – 0 Японія Японія товариський матч 1
28/03/2001 Валенсія Іспанія Іспанія 2 – 1 Франція Франція товариський матч -
25/04/2001 Сен-Дені Франція Франція 4 – 0 Португалія Португалія товариський матч -
15/08/2001 Нант Франція Франція 1 – 0 Данія Данія товариський матч -
01/09/2001 Сантьяго Чилі Чилі 2 – 1 Франція Франція товариський матч -
06/10/2001 Сен-Дені Франція Франція 4 – 1 Алжир Алжир товариський матч -
11/11/2001 Мельбурн Австралія Австралія 1 – 1 Франція Франція товариський матч -
13/02/2002 Сен-Дені Франція Франція 2 – 1 Румунія Румунія товариський матч -
27/03/2002 Сен-Дені Франція Франція 5 – 0 Шотландія Шотландія товариський матч 1
17/04/2002 Сен-Дені Франція Франція 0 – 0 Росія Росія товариський матч -
26/05/2002 Сувон Південна Корея Південна Корея 2 – 3 Франція Франція товариський матч -
11/06/2002 Інчхон Данія Данія 2 – 0 Франція Франція ЧС 2002 - 1-й етап -
21/08/2002 Туніс Туніс Туніс 1 – 1 Франція Франція товариський матч -
07/09/2002 Нікосія Кіпр Кіпр 1 – 2 Франція Франція Відбір до ЧЄ 2004 -
12/10/2002 Сен-Дені Франція Франція 5 – 0 Словенія Словенія Відбір до ЧЄ 2004 -
16/10/2002 Валлетта Мальта Мальта 0 – 4 Франція Франція Відбір до ЧЄ 2004 -
12/02/2003 Сен-Дені Франція Франція 0 – 2 Чехія Чехія товариський матч -
29/03/2003 Ланс Франція Франція 6 – 0 Мальта Мальта Відбір до ЧЄ 2004 2
02/04/2003 Палермо Ізраїль Ізраїль 1 – 2 Франція Франція Відбір до ЧЄ 2004 1
20/08/2003 Женева Швейцарія Швейцарія 0 – 2 Франція Франція товариський матч -
10/09/2003 Любляна Словенія Словенія 0 – 2 Франція Франція Відбір до ЧЄ 2004 -
11/10/2003 Сен-Дені Франція Франція 3 – 0 Ізраїль Ізраїль Відбір до ЧЄ 2004 -
15/11/2003 Гельзенкірхен Німеччина Німеччина 0 – 3 Франція Франція товариський матч -
18/02/2004 Брюссель Бельгія Бельгія 0 – 2 Франція Франція товариський матч -
20/05/2004 Сен-Дені Франція Франція 0 – 0 Бразилія Бразилія товариський матч -
06/06/2004 Сен-Дені Франція Франція 1 – 0 Україна Україна товариський матч 1
13/06/2004 Лісабон Франція Франція 2 – 1 Англія Англія ЧЄ 2004 - 1-й етап 2
17/06/2004 Лейрія Хорватія Хорватія 2 – 2 Франція Франція ЧЄ 2004 - 1-й етап -
21/06/2004 Коїмбра Швейцарія Швейцарія 1 – 3 Франція Франція ЧЄ 2004 - 1-й етап 1
25/06/2004 Лісабон Франція Франція 0 – 1 Греція Греція ЧЄ 2004 - чвертьфінал -
17/08/2005 Монпельє Франція Франція 3 – 0 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар товариський матч 1
03/09/2005 Ланс Франція Франція 3 – 0 Фарерські острови Фарерські острови Відбір до ЧС 2006 -
07/09/2005 Дублін Ірландія Ірландія 0 – 1 Франція Франція Відбір до ЧС 2006 -
08/10/2005 Берн Швейцарія Швейцарія 1 – 1 Франція Франція Відбір до ЧС 2006 -
12/10/2005 Сен-Дені Франція Франція 4 – 0 Кіпр Кіпр Відбір до ЧС 2006 1
01/03/2006 Сен-Дені Франція Франція 1 – 2 Словаччина Словаччина товариський матч -
27/05/2006 Сен-Дені Франція Франція 1 – 0 Мексика Мексика товариський матч -
31/05/2006 Ланс Франція Франція 2 – 0 Данія Данія товариський матч -
07/06/2006 Сент-Етьєн Франція Франція 3 – 1 КНР КНР товариський матч -
13/06/2006 Штутгарт Франція Франція 0 – 0 Швейцарія Швейцарія ЧС 2006 - 1-й етап -
18/06/2006 Лейпциг Франція Франція 1 – 1 Південна Корея Південна Корея ЧС 2006 - 1-й етап -
27/06/2006 Ганновер Іспанія Іспанія 1 – 3 Франція Франція ЧС 2006 - 1/8 фіналу 1
01/07/2006 Франкфурт-на-Майні Бразилія Бразилія 0 – 1 Франція Франція ЧС 2006 - чвертьфінал -
05/07/2006 Мюнхен Португалія Португалія 0 – 1 Франція Франція ЧС 2006 - півфінал 1
09/07/2006 Берлін Італія Італія 1 – 1 д.ч.
(5-3 п.п.)
Франція Франція ЧС 2006 - Фінал 1 RK 109'
Усього Матчів 108 Голів 31

Посилання й примітки

[ред. | ред. код]
  1. Marca: Зідан стане спортивним директором«Реала» (rus) . Чемпионат.ру. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 14 квітня 2019.
  2. Зідан більше не директор «Реала». Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  3. Zidane will work with the academy whilst completing his coaching qualification. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 6 січня 2016.
  4. Зідан призначений радником президента «Реала». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  5. Marca: Зідан стане спортивним директором «Реала». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  6. Зідан навчається в університеті, щоб отримати диплом спортивного менеджера. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 6 січня 2016.
  7. Зідан залишив посаду спортивного директора «Реала». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  8. Зідан розпочне тренерську кар'єру в молодіжній академії «Реала». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 6 січня 2016.
  9. Зідан відмовився від посту спортивного директора «Реала» і хоче бути тренером. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  10. Зідан отримав диплом в області спортивного менеджменту. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  11. Зідан: вже готовий до того, щоб бути головним тренером. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  12. http://realmadrid.ru/news/38012/ [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.] День за днем. Офіційно: Зінедін Зідан — новий тренер «Реал Мадрид»
  13. Тренер «Реала» Зідан подав у відставку [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] // ТСН.
  14. Rbc.ua. "Реал" тричі поспіль виграв Лігу чемпіонів. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  15. Rbc.ua. Зідан оголосив про відхід з "Реала". РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  16. а б Високий замок, N.164(4543), 8-14 вересня, 2011

Література

[ред. | ред. код]
  • Великие // Футбол (Специальное приложение № 1). — 2007. — Октябрь. — ISSN 1996-0336.
  • Кукленко Д. В., Хорошевский А. Ю. 100 знаменитых спортсменов. — С. 394–400. — ISBN 966-03-2913-X.

Посилання

[ред. | ред. код]