Антоніу Олівейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Антоніу Олівейра
Особові дані
Повне ім'я Антоніу Луїш Алвеш
Рібейру Олівейра
Народження 10 червня 1952(1952-06-10) (66 років)
  Пенафіел, Португалія
Громадянство Flag of Portugal.svg Португалія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1970–1979 Португалія «Порту» 188 (69)
1979–1980 Іспанія «Реал Бетіс» 10 (1)
1980 Португалія «Порту» 12 (1)
1980–1981 Португалія «Пенафіел» 22 (10)
1981–1985 Португалія «Спортінг» 66 (27)
1985–1986 Португалія «Марітіму» 7 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1974–1983 Португалія Португалія 24 (7)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1980–1981 Португалія «Пенафіел» (гр.)
1982–1983 Португалія «Спортінг» (гр.)
1985–1986 Португалія «Марітіму» (гр.)
1987–1988 Португалія «Віторія» (Гімарайнш)
1988 Португалія «Академіка»
1991–1992 Португалія «Жіл Вісенте»
1992–1994 Португалія «Брага»
1994–1996 Португалія Португалія
1996–1998 Португалія «Порту»
1998 Іспанія «Реал Бетіс»
2000–2002 Португалія Португалія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Антоніу Луїш Алвеш Рібейру Олівейра (порт. António Luís Alves Ribeiro Oliveira, нар. 10 червня 1952, Пенафіел) — колишній португальський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Антоніу Олівейра входить до списку 100 найкращих тренерів XX століття за версією Міжнародної федерації футбольної історії і статистики.[джерело?]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У віці 18 років Антоніу дебютував у першому дивізіоні Португалії у складі «Порту». У першому сезоні він зіграв лише один матч. Перші голи Олівейра забив у сезоні 1972/73.

У сезоні 1977/78 став чемпіоном Португалії у складі «Порту». Олівейра зіграв у 30 матчах чемпіонату, забив 19 голів і був визнаний найкращим гравцем року у Португалії. Влітку 1979 року Антоніу Олівейра перейшов в іспанський «Реал Бетіс», де зіграв 10 матчів і забив один гол, але вже в наступне трансферне вікно, взимку 1980 року, повернувся в «Порту».

Влітку 1980 року через конфлікти в клубі, Антоніу Олівейра перейшов у клуб свого рідного міста — «Пенафіел». За сезон 1980/81 він зіграв 22 матчі в Першому дивізіоні, забив 10 голів і вдруге був визнаний футболістом року в Португалії. У «Пенафіелі» Олівейра також виконував обов'язки граючого тренера.

По закінченні сезону Антоніу підписав контракт зі «Спортінгом» (Лісабон). У першому сезоні за «левів» він зіграв у 24 іграх чемпіонату, забив 12 голів і допоміг «Спортінгу» зробити дубль: виграти чемпіонат і кубок Португалії. Також в 1982 році Антоніу Олівейру втретє став футболістом року в Португалії, а також знову став граючим тренером.

У 1985 році Антоніу Олівейра перейшов в «Марітіму», де також виконував роль граючого тренера. За сезон він зіграв 7 матчів в чемпіонаті, а по закінченні чемпіонату завершив свою кар'єру гравця.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

14 листопада 1974 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Португалії в матчі проти збірної Північної Ірландії (1:1)[1] Всього за збірну він провів 24 матчі і забив 7 голів.[1]. Перший гол за збірну він забив 15 квітня 1981 року в товариському матчі проти збірної Болгарії.[1] Всього за збірну він провів 24 матчі і забив 7 голів. Останній матч зіграв 21 вересня 1983 року, в якому португальці виграли 5:0 у Фінляндії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни лише 24 матчі, забивши 7 голів[1].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Тренерську кар'єру Антоніу Олівейра почав будучи футболістом «Пенафіела», а потім був граючим тренером «Спортінга» та «Марітіму».

У 1987 році після закінчення футбольної кар'єри він став працювати у «Віторії» (Гімарайнш), де провів 17 матчів як головний тренер[2]. А до закінчення сезону на 13 матчів Олівейра став головним тренером «Академіки» (Коїмбра).

Повний сезон як головного тренера Антоніу провів у сезоні 1991/92, тренуючи «Жіл Вісенте». Клуб по закінченні сезону зайняв 13 місце в лізі. Протягом наступного сезону Олівейра став головним тренером «Браги», де провів і наступний сезон.

У 1994 році Олівейру став головним тренером збірної Португалії. Дебют у головній команді країни на посаді тренера стався 1 вересня 1994 року в Белфасті у відбірковому матчі чемпіонату Європи з футболу 1996 року проти збірної Північної Ірландії[1]. Португальці здобули перемогу з рахунком 2:1. Під його керівництвом збірна Португалії програла у відбірковому циклі лише один матч і, зайнявши перше місце у своїй відбірковій групі, вийшла на чемпіонат Європи 1996 року. У фінальному турнірі португальці посіли перше місце в групі, але програли в 1/4 фіналу майбутнім фіналістам турніру збірній Чехії з рахунком 1:0.

1996 року після закінчення чемпіонату Європи Олівейра покинув збірну Португалії і став тренувати «Порту». Перші два матчі Олівейру виграв у «Бенфіки» в матчах за суперкубок Португалії — 1:0 вдома і 5:0 в гостях. Матч завершився з розгромним рахунком — 5:0, і є рекордною гостьовою перемогою «Порту» над «Бенфікою». Разом з «драконами» Олівейра двічі поспіль виграв чемпіонат Португалії і завоював кубок Португалії.

1998 року Олівейра очолив іспанський «Реал Бетіс», але вже через кілька днів роботи через розбіжності з президентом клубу з Андалусії покинув Севілью ще до початку сезону.

2000 року Антоніу Олівейра знову став головним тренером збірної Португалії. У відбірковому циклі чемпіонату світу 2002 року португальці виграли 7 матчів і 3 рази зіграли внічию. Посівши перше місце в групі, збірна Португалії в третій раз пробилася на чемпіонат світу. У фінальному турнірі збірна Португалії програла два матчі збірній США — 2:3 і збірній Південної Кореї — 0:1 і вилетіла з турніру після групової стадії.

На початку сезону 2003/04 Антоніу Олівейра був обраний президентом футбольного клубу «Пенафіел» для виконання завдання виходу клубу у Суперлігу. За підсумками сезону задача була виконана, але через розкол в клубі Олівейра покинув свій пост.

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Порту»: 1977–78, 1978–79
«Спортінг»: 1981–82
«Порту»: 1976—77
«Спортінг»: 1981—82
«Спортінг»: 1982

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

«Порту»: 1996–97, 1997–98
«Порту»: 1997—98
«Спортінг»: 1982
«Порту»: 1996

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]