Вулиця Сербська (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сербська
Львів
Вигляд на Сербську з пл. Ринок

Вигляд на Сербську з пл. Ринок
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький район
Історичні відомості: колишні назви
польського періоду (польською) Serbska
радянського періоду (українською) Сербська
радянського періоду (російською) Сербская
Транспорт
Рух пішохідна зона
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова ренесанс, бароко, класицизм, сецесія
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Сербська у Вікісховищі

Ву́лиця Се́рбська — вулиця в історичному центрі Львова. З'єднує площу Ринок та площу Соборну.

Дорожне покриття — бруківка, рух лише пішохідний.

Назва[ред.ред. код]

У Середньовіччі вулиця, яка тоді простягалася від площі Ринок до сучасної вул. Староєврейської, мала назву Скотське торговище, бо там євреї торгували худобою. З XVI століття вулиця називалася Шкоцка. У польській мові szkocki означає «шотландський», тому існувала теорія про таке походження назви, але згодом вчені схилилися до думки, що це викривлений прикметник «скотський».

Ділянка від вул. Староєврейської до вул. Братів Рогатинців сформувалася в XIX сторіччі й отримала назву «Ружаньцова», або «Розенштрассе» (пол. Różańcowa, нім. Rosenstraβe), тобто Трояндова.

Третя частина сучасної вулиці — від вул. Братів Рогатинців до площі Соборної у XIX сторіччі називалася Бернардинська нижча, бо виходила до монастиря й костелу Бернардинів.

Ці три вулиці 1871 року об'єднали під назвою Сербська. Чим зумовлена така назва — невідомо. У 1941–1944 роках нацистська влада перейменувала її на Кроатеншстрассе (нім. Kroatenstraβe) — «Хорватську», оскільки Незалежна Держава Хорватія була одним із союзників Німеччини.

Сучасну назву має з 1944 року.

Будівлі[ред.ред. код]

У будинку № 1 за польських часів був магазин кухонного посуду Гехлера, ремонт парасольок Коркеса та магазин тканин Ґлімера, а за радянських — ательє з пошиття портьєр. За часів СРСР у тій же кам'яниці Войнаровських на розі з площею Ринок містився опорний пункт правопорядку, а навпроти був приймальний пункт склотари. Під № 2-а за польських часів були магазин кухонного посуду Бардах, ремонт парасоль Райфа та ресторан Баума, тепер тут торговельний дім Геррі Вебера.

Сербська, 13

Під № 4 у 1950-ті була артіль «Харчопромкомбінат», нині тут житловий будинок. У житловому будинку № 6 останніми роками облаштували салон меблів «Західна лінія». У будівлі № 7 у польський час був магазин кухонного посуду Шварта, тепер — житловий будинок. Під № 9 ще наприкінці 1990-х містився комісійний магазин, нині — крамниця антикваріату «Сербія», а за польських часів тут був магазин письмового приладдя Шуберта. У будинку № 10 за Польщі була м'ясна крамниця Каца, нині — перукарня, вхід до якої з боку вулиці Староєврейської. Під № 11 у міжвоєнні часи містився магазин кухонного посуду Арона Фіша, нині це житловий будинок. У житловому будинку № 13 від радянських часів працював великий гастроном, тепер тут — гриль-бар «Старий Львів» і магазин продуктів «Жираф». У житловому будинку № 15 за Польщі був магазин кухонного посуду Любіна, за радянських часів — Кооперативне товариство художників і закусочна, нині — комунальне підприємство «Старий Львів». Під № 17 за Польщі був магазин кухонного посуду Кона і ресторан Васінчинського, тепер це житловий будинок.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів: Світ, 2001. — С. 55
  • Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. — Львів: Апріорі, 2009. — С. 28-29

Див.також[ред.ред. код]