Лічі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ліджи)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лічі
Плоди лічі
Плоди лічі
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Сапіндові Sapindaceae
Рід: Litchi
Sonn., 1782
Вид: Лічі
Біноміальна назва
Litchi chinensis
Sonn., 1782
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Litchi chinensis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Litchi chinensis
EOL logo.svg EOL: 487032
IPNI: 783539-1
ITIS logo.svg ITIS: 503504
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 151069

Лічі (ліджи, лічжи, «китайська слива», лат. Litchi chinensis, кит. спр. 荔枝, піньїнь: lìzhī, акад.: лічжи) — плодове дерево родини сапіндові.

Опис[ред. | ред. код]

Вічнозелене дерево висотою 10-30 метрів (зазвичай до 15 метрів), з розкидистою кроною. Листки складні, парноперисті (рідше бувають непарноперистими), складаються з 4-8 листочків витягнуто-яйцевидної або ланцетовидної форми з загостреним кінцем. Листова пластинка зверху блискуча, темно-зелена, знизу сірувато-зелена.

Дерево лічі

Квітки без пелюсток, з жовтуватою або зеленуватою чашечкою, зібрані в пишні зонтикоподібні суцвіття довжиною до 70 см. Однак з цих численних квіток суцвіття розвивається лише 3-15 плодів, інші обсипаються.

Плоди (принасінники) лічі невеликі, овальні, завдовжки 2,5-4 см. Шкірка їх червоного кольору, покрита численними загостреними горбками. Світла желеподібна м'якоть легко відділяється від шкірки, має солодкий смак з невеликим винним відтінком. На смак лічі нагадує виноград.

Історія[ред. | ред. код]

Стародавні китайці вживали лічі в їжу вже в II столітті до н. е. Існує легенда, що китайський імператор Уді, розгніваний невдалою спробою ввести цю рослину родом з Південного Китаю в культуру в Північному Китаї, стратив усіх своїх садівників.[1]

Поступово цю рослину стали культивувати і в сусідніх країнах. Зараз лічі — один з найпопулярніших фруктів Південно-Східної Азії. Перша європейська згадка про лічі датується серединою XVII століття. Гонсалез де Меноза, завдяки якому лічі стали називати «китайською сливою», писав, що цей фрукт «нагадує сливу, яка ніколи не обтяжує шлунок і може поїдатися у величезній кількості».

Використання[ред. | ред. код]

Плоди лічі використовують у їжу в свіжому вигляді, готують з них різні солодкі страви (желе, морозиво та ін.) Консервовані з цукром плоди без шкірки і кісточок експортуються до багатьох країн. Плоди використовуються навіть для виробництва традиційного китайського пива.

Плоди інколи сушать повністю, шкірка при цьому стає твердою, а всередині вільно перекочується суха м'якоть з кісточкою. Такі сушені плоди називають горіхом лічі.[2].

У лічі міститься багато білків, пектинові речовини, калій, магній і вітамін С. Однак головне — дуже високий вміст нікотинової кислоти — вітаміну РР, який активно перешкоджає розвитку атеросклерозу.

У східній медицині плоди лічі застосовують для стабілізації рівня цукру в крові при діабеті і гіпоглікемії. Вони також позитивно впливають на функції печінки, нирок і легень. У китайській медицині плоди лічі спільно з лимонником і лікувальними травами використовують при лікуванні онкологічних захворювань.

Плоди лічі споживають під час Фестивалів собачого м'яса.[3]

Культивування[ред. | ред. код]

Лічі добре ростуть в субтропічному кліматі з сухими, дещо прохолодними зимами, у вологішому екваторіальному кліматі не плодоносять.[4] Віддають перевагу добре зволоженому родючому ґрунту. Розмножують їх сіянцями або вегетативно. Росте дерево повільно, плодоношення настає у сіянців на 8-10 рік, при вегетативному розмноженні через 4-6 років.[2]

У субтропіках врожай збирають в травні-червні. Супліддя зривають цілком, оскільки плоди, зібрані окремо, швидко псуються.

Склад плоду[ред. | ред. код]

Lychee fruits and seed.jpg

У 100 г лічі міститься:

Вітаміни в лічі:

Макроелементи в лічі:

Мікроелементи в лічі:

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Жизнь растений. В 6-ти т / Гл. ред. чл.-кор. АН СССР, проф. Ал. А. Фёдоров. — Москва : Просвещение, 1981. — Т. 5, Ч.2. Цветковые растения. Под ред. А. Л. Тахтаджяна. — С. 263.
  2. а б Мир культурных растений. Справочник / Баранов В. Д., Устименко Г. В. — Москва : Мысль, 1994. — С. 300-302. — ISBN 5-244-00494-8.
  3. У Китаї проходить фестиваль собачого м'яса. 
  4. Новак Б., Шульц Б. Тропические плоды. Биология, применение, выращивание и сбор урожая / Пер. с нем. — Москва : БММ АО, 2002. — С. 59-60. — ISBN 5-88353-133-4.