Маалє-Адумім

Маалє-Адумім; מַעֲלֵה אֲדוּמִּים
	герб
	Маалє-Адумім
	Основні дані
	31°46′30″ пн. ш. 35°15′53″ сх. д. / 31.77500000002777725° пн. ш. 35.26472222224977315° сх. д.Координати: 31°46′30″ пн. ш. 35°15′53″ сх. д. / 31.77500000002777725° пн. ш. 35.26472222224977315° сх. д.
Країна	Ізраїль
Регіон	Юдея і Самарія
Засновано	1975
Статус міста	1991
Площа	50 км²
Населення	37 525 (2015)
Висота НРМ	500 м
Міста-побратими	Вільямспорт
Телефонний код	(+972) 2
GeoNames	281679
OSM	↑4733522 ·R (Quds Governorate)
Поштові індекси	98ХХХ
	Міська влада
Мер міста	Benny Kashriel
Вебсайт	maale-adummim.muni.il
	Мапа
	Маалє-Адумім Маалє-Адумім (Ізраїль)
	Маалє-Адумім у Вікісховищі

Маалє-Адумім (івр. מַעֲלֵה אֲדוּמִּים‎) — ізраїльське місто в Юдеї, на Західному березі річки Йордан^[1]. Розташований у Юдейській пустелі, у 8 км на схід від Єрусалиму. Населення на 2013 рік — близько 37 тис.^[2]

Назва[ред. | ред. код]

Назва «Маалє адумім» буквально означає на івриті «Червоний підйом». У біблійні часи так називався значимий торговий і військовий шлях, що підіймався від Єрихону до Єрусалиму по гірському коридору через район скель, що мають червонуватий колір за рахунок вмісту фосфору в породі (пор. ар. «Тал'ат а дам»).

Цей коридор згадується двічі в книзі Ісуса Навина у зв'язку з визначенням кордону між наділами колін Юди і Веніяміна (Нав 15:7, 18:17). «Червоний підйом» визначений там як такий, що проходить південніше «Ущелини» (з визначеним артиклем, тобто ніби «Головної Ущелини»), яку прийнято ідентифікувати з непересихаючою і найбільш водоносною в регіоні ущелиною Прат (ар. «Ваді ел кельт»).

Історія[ред. | ред. код]

Сучасне місто засноване в 1975 році уздовж дороги Єрусалим—Єрихон. На міській території розташовані ряд пам'яток, серед них — руїни стародавньої фортеці. Саме місце згадується ще в давньоєгипетських джерелах під назвою «Адам» і в книзі Ісуса Навина (15:7). Поселення тут існувало, очевидно, в усі історичні періоди, а фортеця була побудована хрестоносцями і називалася «Кастель Руж» (тобто «Червона фортеця»). Укріплення не було зруйновано, а аюбідський правитель Салах ед Дін пізніше перебудував його і використав. У турецькі часи тут була поліційна станція, підірвана англійцями. До Шестиденної війни Йорданія, що з 1948 року окупувала ці райони, тримала тут військовий пост. У наш час при будівництві сучасного міста були виявлені значні руїни монастиря св. Мартіруса візантійських часів з величезною багатобарвною мозаїчною підлогою, а трохи нижче монастиря є монастирські маслодавильні з добре збереженими ваннами і жолобами для оливкової олії.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення Маалє-Адумім — близько 37 тисяч чоловік. Близько чверті населення — вихідці з СНД. Більшість жителів міста працюють у Єрусалимі і в промисловій зоні Мішор-Адумім.

Міські райони[ред. | ред. код]

«Га-Нхалім» (струмки) — головна вулиця з такою ж назвою, і вулиці, що носять назви ізраїльських струмків, в алфавітному порядку.
«Авней га-Ґошен» — головна вулиця «Натів га-Ефод», і вулиці з назвами дорогоцінних каменів. Також у цьому районі розташований старий торговий центр «Кікар Ягалом».
«Міцпе Нево» — складається з двох вулиць — «Міцпе Нево» і «Ґільґаль». Район вважається релігійним (у ньому в основному проживають англомовні релігійні євреї), і при в'їзді стоїть покажчик з проханням не в'їжджати в район у Шабат. Також у районі знаходиться єшива «Біркат Моше».
«Прі Меґадім» — вулиці району носять назви відомих фраз і висловів з Пісні Пісень.
«Цемах га-Саде» — вулиці цього району носять назви рослин.
«Нофей га-Села» — вулиці цього району носять назви каменів і видів гірської породи.
«Клей Шир» — вулиці носять назви біблійних музичних інструментів.
«Га-Мецадім» — головна вулиця «Га-Мецадім». Там знаходяться руїни монастиря Мартіріуса візантійської епохи.
«Месу» — головна вулиця — «Нетів Месу»
«Мішор Адумім» — промислова зона.

Транспорт[ред. | ред. код]

Автобуси: 174, 175, 176, 177, 12, 124 та інші (кооперативу «Егед»).

Освіта[ред. | ред. код]

Центр «Пісгá» — різні курси для підвищення кваліфікації вчителів.
Середня школа «Декель Вільнаї» — по суті, ділиться на дві частини: «Алеф» і «Бет». Колись була однією школою, але через велику кількість учнів довелося добудувати і відокремити будівлю.
Вища школа «Декель Вільнаї» — школа для старшокласників, і до вищевказаної «Декель Вільнаї» відноситься тільки однаковою назвою, не більше того (ця школа знаходиться в іншій частині міста).
Початкова школа.