Малколм Фрейзер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Малколм Фрейзер
англ. John Malcolm Fraser
Джон Малколм Фрейзер
22-й Прем'єр-міністр Австралії
11 листопада 1975 — 11 березня 1983
Попередник Гоф Вітлем
Наступник Роберт Хоук
Народився 21 травня 1930(1930-05-21)
Мельбурн, Вікторія
Помер 20 березня 2015(2015-03-20) (84 роки)
Мельбурн, Австралійський Союз
Похований Загальне кладовище Мельбурна
Відомий як політик
Країна Австралійський Союз
Освіта коледж Магдалениd
Політична партія Ліберальна партія Австралії
Батько Neville Fraserd
У шлюбі з Тамара Беггз
Релігія Пресвітеріанство
Нагороди
Кавалер ордена Австралії
Підпис Sir PM Malcolm Fraser signature.svg

Джон Малколм Фрейзер (англ. John Malcolm Fraser; 21 травня 1930 — 20 березня 2015) — австралійський політичний діяч, 22-й Прем'єр-міністр Австралії[1]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Малколм Фрейзер народився у одному з передмість Мельбурну в родині, що має у своєму родоводі політиків та художників. Його дідусь Саймон Фрейзер емігрував з Нової Шотландії 1853 і став успішним земельним брокером, а також членом парламенту Вікторії.

Він здобув освіту у Мельбурнській школі граматики, а пізніше отримав кваліфікацію з філософії, політики та економіки у Оксфордському університеті 1952 року.

Фрейзер отримав місце у Парламенті за результатами федеральних виборів 1955 року і став наймолодшим членом Палати представників. 1956 року Фрейзер одружився з Тамарою Беггз. У шлюбі у них народилось четверо дітей.

Шлях до лідерства у партії[ред. | ред. код]

1966 року Фрейзера було призначено на посаду Міністра оборони в уряді Гарольда Холта. На цьому посту Фрейзер контролював ведення бойових дій австралійськими військовими у В'єтнамі. У Кабінеті Джона Гортона він став Міністром освіти та науки, а 1969 він знову став Міністром оборони.

1971 року Гортона на посту Прем'єра замінив Вільям Макмагон. В уряді Макмагона Фрейзер ще одного разу став Міністром освіти і науки. Коли ліберали зазнали поразки на виборах 1972 року, а у владу прийшла Лейбористська партія Австралії на чолі з Гофом Вітлемом, Фрейзер разом зі своїми одно партійцями перейшов до опозиції.

Після поразки лібералів на виборах 1974 року Фрейзер заявив свої претензії на лідерство у партії і переміг. Після тривалої конституційної кризи 1975 року Генерал-губернатор Сер Джон Керр втрутився і припинив повноваження Вітлема 11 листопада 1975. Фрейзер, в результаті, автоматично зайняв пост голови Уряду.

Прем'єр-міністр[ред. | ред. код]

Фрейзер у червні 1977

Фрейзер швидко згорнув деякі з програм лейбористського уряду на кшталт Міністерства засобів масової інформації, а також провів докорінну реформу системи медичного страхування. Йому вдалося приборкати інфляцію, рівень якої підскочив у часи врядування Вітлема. Разом з тим, економічні здобутки Фрейзера було погіршено зростанням рівня безробіття, що сягнув рекордних показників. Це частково було викликано нафтовою кризою, що тривала.

Фрейзер та Президент США Джиммі Картер у червні 1977

Фрейзер також проявляв активність у зовнішній політиці. Він підтримав проведення кампанії на користь скасування апартеїду у Південній Африці.

Фрейзер також виступав проти расової дискримінації у Родезії.

За його урядування Австралія також визнала анексію Індонезією Східного Тимору, хоча багатьом біженцям з цих територій було надано притулок у Австралії. Фрейзер був палким прихильником Сполучених Штатів та підтримав бойкот Олімпіади у Москві. Але, попри це, Національний олімпійський комітет таки вирішив відправити спортсменів для участі в Іграх.

Фрейзер також вразив своїх опонентів імміграційною політикою. Його кабінет пом'якшив правила для переселенців (біженців).[2] Фрейзер розширив можливості для переселенців з Азії та дозволив більшій кількості мігрантів оселятись в Австралії.

Спад[ред. | ред. код]

Подружжя Фрейзерів та подружжя Рейганів у Білому Домі 1982 року

За результатами федеральних виборів 1980 року Фрейзер та його партія почали втрачати перевагу у Палаті представників, а також втратили контроль над Сенатом. 1982 року стався відчутний спад економіки; а також спалахнув тривалий скандал, що стосувався тіньових податкових схем.

Наприкінці 1982 стало очевидним, що популярний профспілковий лідер Роберт Хоук стане наступним лідером Лейбористської партії. 3 лютого 1983 року Фрейзер оголошує про подвійний розпуск Парламенту та призначає федеральні вибори на 5 березня, на кілька місяців раніше, ніж це мало відбутись. Однак, Фрейзер зробив це запізно. В результаті, на виборах коаліція зазнала разючої поразки.

Фрейзер негайно пішов з Парламенту.

Після відставки[ред. | ред. код]

Після уходу з австралійської політики Фрейзер очолив одразу декілька міжнародних організацій: 1985 року він очолив Групу міжнародних корпорацій ООН у Південній Африці; 1985-86 — співголова Групи Співдружності націй у Південній Африці; 1989-90 — представник Генерального секретаря ООН у Південній Африці з питань торгівлі. Фрейзер також бав участь у багатьох міжнародних доброчинних організаціях. Фрейзер обіймав посаду Віце-президента Королівського товариства Співдружності націй.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Prime Facts 22 (PDF). Old Parliament House. The Australian Prime Ministers Centre. Архів оригіналу за 31 серпня 2007. Процитовано 12 листопада 2010. 
  2. Steketee, Mike (13 листопада 2010). Howard in war refugee snub: Fraser. The Australian. Архів оригіналу за 2 січня 2008. Процитовано 13 листопада 2010. 

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Ayres, Philip (1987), Malcolm Fraser, a Biography, Heinemann, Richmond, Victoria. ISBN 0-85561-060-3 (англ.)
  • Kelly, Paul (2000), Malcolm Fraser, in Michelle Grattan (ed.), Australian Prime Ministers, New Holland, Sydney, New South Wales. ISBN 1-86436-756-3 (англ.)
  • Kerr, John (1978), Matters for Judgment. An Autobiography, Macmillan, South Melbourne, Victoria. ISBN 0-333-25212-8 (англ.)
  • Lopez, Mark (2000),The Origins of Multiculturalism in Australian Politics 1945—1975, Melbourne University Press, Carlton South, Victoria. ISBN 0 52284895 8 (англ.)
  • O'Brien, Patrick (1985), Factions, Feuds and Fancies. The Liberals, Viking, Ringwood, Victoria. ISBN 0-670-80893-8 (англ.)
  • Reid, Alan (1971), The Gorton Experiment, Shakespeare Head Press, Sydney, New South Wales (англ.)
  • Reid, Alan (1976), The Whitlam Venture, Hill of Content, Melbourne, Victoria. ISBN 0-85572-079-4 (англ.)
  • Schneider, Russell (1980), War Without Blood. Malcolm Fraser in Power, Angus and Robertson, Sydney, New South Wales. ISBN 0-207-14196-7 (англ.)
  • Simons, Margaret with Fraser, Malcolm (2010), Malcolm Fraser: The Political Memoirs, Melbourne University Publishing Limited (Miegunyah Press), Melbourne, Victoria. ISBN 9780522855791 (англ.)
  • Snedden, Billy Mackie and Schedvin, M. Bernie (1990), Billy Snedden. An Unlikely Liberal, Macmillan, South Melbourne, esp. Ch. XV and XVI. ISBN 0-333-50130-6 (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]