Малік ібн Анас
| Малік ібн Анас | |
|---|---|
| араб. مالك بن أنس | |
 | |
| Народився |
бл. 711[1][2] Медіна, Хіджаз, Омейядський халіфат |
| Помер |
7 червня 795[2][3] або 796[1] Медіна, Хіджаз, Аббасидський халіфат |
| Поховання | Аль-Бакі[d] |
| Громадянство (підданство) |
 Омейядський халіфат Аббасидський халіфат |
| Національність | араби |
| Діяльність | Мухаддіс, Факіх, богослов |
| Галузь | Фікх і Hadith studies[d] |
| Вчителі | Nafi` Mawla ibn `Umar[d], Ibn Shihab al-Zuhri[d], Джафар ас-Садик, Abd al-Rahman al-Awza'i[d], Ayoub al-Sakhtiyani[d], Q12240285? і Q12181668? |
| Відомі учні | Мухаммад аш-Шафії, Muhammad al-Shaybani[d], Sufyan al-Thawri[d] і Abd al-Rahman al-Awza'i[d] |
| Володіє мовами | арабська[1] |
| Magnum opus | Muwatta Imam Malik[d] |
| Конфесія | іслам, сунізм і Ahl al-Hadith[d] |
 | |
| |
Абу Абдуллах Малік ібн Анас аль-Асбах, більш відомий як імам Малік (араб. مالك ابن أنس الأصبحي; нар. Медіна, нині Саудівська Аравія — пом. Медіна, там само) — факіг, мухаддіс, засновник і епонім малікійського мазгабу.
Життєпис[ред. | ред. код]
Його повне ім'я: Абу Абдуллах Малік ібн Анас ібн Малік ібн Абу Амір ібн Умар ібн аль-Харіс ібн Гайман ібн Джушайль ібн Амр ібн аль-Харіс аль-Асбах. Дати його народження, що наводяться біографами, коливаються від 708 до 716 року. Він народився в районі Зі Марва у Джарфі поблизу Медіни. Твердження Ібн Сада аль-Багдаді про те, що Малік ібн Анас провів в утробі матері три роки (Ібн Кутайба говорив про два роки), швидше за все грунтується на заяві самого Маліка про можливу довготривалу вагітність його матері[4].
Його предки займалися торгівлею і належали до племені Хим'яр, що входили в Бану Тайм ібн Мурра (Тайм Курайш)[4] [5]. Батько Маліка був майстром із виготовлення стріл. Малік змалку навчався коранічних наук у своїх родичів, серед яких був його рідний дядько Абу Сухайль Нафі. Його дід славився як знавець хадисів, вважався одним зі справжніх оповідачів (раві) і помер, коли Маліку було десять років.[6]. Малік вивчав фікг у Рабії ібн Абдуррахмана; 13 років провів у гуртку Абдуррахмана ібн Хурмуза, навчаючись у нього і його учнів, в тому числі Ібн Шихаба аз-Зухрі [7]. Маліку пощастило відвідувати збори Джафара ас-Садика, у якого він почерпнув великі пізнання [5][6].
Серед його вчителів також були:
- Нафі Мауля ібн Умар [6]
- Рабіа ар-Раї [8]
- Амір ібн Абдуллах ібн аз-Зубайр
- Зейд ібн Аслам
- Саїд Макбарі
- Абу Хазім
- Салма ібн Динар
- Шарік ібн Абдуллах ібн Абу Нумайр
- Саліх ібн Кайсан
- Абу аз-Зінада
- Мухаммад ібн Мункадір та інші відомі богослови[9].
Особливий інтерес у Маліка ібн Анаса викликали гадиси Пророка і фетви його сподвижників. Велике значення в його становленні відіграла та обставина, що, живучи в Медіні, він міг спілкуватися з нащадками багатьох сподвижників пророка Мухаммеда. Він був обізнаний із доктринами і методологічними підходами, притаманними гариджитам, мутазилітам, зейдитам, імамітам та іншим групам. Він ретельно вивчав учення різних філософських шкіл [5].
Згодом став найавторитетнішим факігом Медіни, яку він майже не покидав через важку хронічну хворобу. Займався торгівлею шовковими тканинами. Відмовлявся від будь-яких адміністративних призначень[7].
Малик володів досить високими моральними якостями, праведністю, простотою у спілкуванні. Перед тим, як розповісти гадис, він оновлював обмивання, здійснював двохракаатний намаз, потім сідав, розчісував бороду і використовував пахощі, вшановуючи тим самим гадиси Пророка [6]. Мав відмінну пам'ять, був скромним і не соромився прилюдно заявляти про те, що він чогось не знає [5] [6] . Імам Малік був дуже обережним у винесенні фетв і зневажав нововведення [10]. Завдяки своїм розвиненим розумовим здібностям і старанню він уже до 17 років набув великого багажу ісламських знань та почав викладацьку діяльність. Давати фетви він почав тільки після того, як сімдесят учених засвідчили його придатність до цього [11]. У Медіні йому дали титул «Імам Дар аль-гіджра», тобто «імам Дому переселення»[6].
Він був принциповим у захисті своїх переконань і одного разу його навіть піддали тілесному покаранню за відстоювання положення «клятва, дана з принуки, недійсна»[6]. Він мало брав участь у диспутах і вважав, що «наука – це не бійка між півнями і баранами» [12]. Коли він бачив, що людина ставить запитання, щоб посперечатися, він ніколи не відповідав таким людям[8].
Вивчаючи фікг у Рабії ібн Абдуррахмана, Малік ібн Анас не обмежився гадисознавством і прагнув розвинути правознавчу науку, засновану на незалежній думці правознавця (ар-рай). Довгі роки він викладав у мечеті Пророка, але через хворобу продовжив вести заняття у себе вдома. Крім гадисознавства і правознавства, займався і проблемами доктринального та світоглядного характеру[5].
Про нього багато писали його учні. Абдуллах ібн Вагба (пом. у 197 р. від гіджри) у своєму творі «аль-Муджасалат» майже повністю розкрив образ свого великого вчителя. У книжці також зібрані гадиси, які Ібн Вагба чув від Маліка ібн Анаса, його праці і приклади його високих моральних якостей [5].
У Маліка ібн Анаса було два сини і дочка: Ягья, Мухаммад і Фатіма. А також один онук – Ахмад ібн Ягья. Син Ягья згодом теж став великим ученим, їздив у Єгипет і давав уроки гадисів[9].
В останні роки життя імам Малік уважав за краще залишатися на самоті і навіть не відвідував п'ятничні молитви. Він слабував на сечовий міхур і вважав, що в такому стані перебувати у мечеті Пророка було б нешанобливо. Він не хотів відкрито заявляти про свою хворобу, позаяк гадав, що це б скидалося на те, що він скаржиться на долю Аллаху. Імам Малік помер у понеділок 14 числа місяця рабі-аль-авваль 179 року за мусульманським літочисленням. Ритуальне купання звершили Ібн Канана і Ібн аз-Зубейр, а поховальну молитву очолив емір Медіни Абдул-Азіз ібн Мухаммад. Перед смертю він проказав шахаду і процитував 4 аят сури Ар-Рум: «Аллах приймав рішення до цього і буде приймати їх після цього» [10]. Похований на кладовищі аль-Бакі[13].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Library of Congress Authorities / за ред. Бібліотека Конгресу
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Scsacht J., 1991
- ↑ а б в г д е Алі-заде, 2007
- ↑ а б в г д е ж IslamDag.ru
- ↑ а б Ислам: ЭС, 1991, с. 15
- ↑ а б Ислам Сегодня
- ↑ а б Аскимам.ру
- ↑ а б Аскімам.ру
- ↑ MuslimPress.ru
- ↑ Ислам:ЭС, 1991, с. 15
- ↑ Ludwig W. Adamec. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-0810871601.
Література[ред. | ред. код]
- Али-заде А. А. Маликитский мазхаб : [арх. 1 октября 2011] // Исламский энциклопедический словарь. — М. : Ансар, 2007. — 400 с. — (Золотой фонд исламской мысли). — ISBN 5-98443-025-8.
- Боголюбов А. С. Малик б. Анас // Ислам: энциклопедический словарь / отв. ред. С. М. Прозоров. — М. : Наука, ГРВЛ, 1991. — С. 156.
- Мухаммад Абу Захра. Таріх аль-Мазагіб. Каїр: Дар аль-фікр аль-арабій, б. г.(араб.)
- Mālik b. Anas / Scsacht J. // Encyclopaedia of Islam. 2 ed. — Leiden : E. J. Brill, 1991. — Т. 6. — P. 262—265. (платн.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Имам Малик. Аскимам.ру. Архів оригіналу за 2013-12-21. Процитовано 2013-12-19.
- Магомедрасулов, Мухаммад-Амин (2010-02-01). Имам Малик. IslamDag.ru. Процитовано 2013-12-22.
- А ты знаешь, кто такой имам Малик?. Информационно-аналитический федеральный портал “Ислам Сегодня”. 2013-03-06. Процитовано 2013-12-22.
- Абдул-Бари ибн Авад ас-Субайти (2011-07-15). Полезные уроки из биографии имама Малика. Сайт Духовного управления мусульман Удмуртии. Архів оригіналу за 2011-09-17. Процитовано 2013-12-22.
|
