Маній Манілій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маній Манілій
Народився 2 століття до н. е.
Помер 2 століття до н. е.
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Діяльність юрист, політик, військовослужбовець
Володіє мовами латина
Посада давньоримський сенатор[d][1] і консул[1]

Маній Манілій Непот (лат. Manius Manilius Nepos, середина II століття до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 149 року до н. е., визначний правник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду нобілів Маніліїв. Ймовірно його батьком був Публій Манілій, якого згадують, як члена сенатської комісії по реорганізації Іллірії 167 року до н. е.

У 156 році до н. е. був претором. У 155 році до н. е. як провінцію отримав Іспанію. Тут він невдало воював з лузітанами, зазнавши від них поразки. Після цього у 149 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Марцієм Цензоріном. Цим консулам доручили ведення чергової війни проти Карфагену. Манілій очолював легіони, що діяли на суходолі. Втім його дії з облоги Карфагену виявилися невдалими. Він зазнав низки невдач й не зміг впоратися із завданням.

Надалі відійшов від військової діяльності, ставши членом гуртка Сципіона Еміліна та Лелія Сапієнса.

Правництво[ред. | ред. код]

Був одним із засновників цивільного права. Основним напрямком розробок з права було дослідження законів, які стосувалися процесу купівлі-продажу. Маній Манілій зібрав їх усі разом, додавши зразки угоди з купівлі—продажу. Ця праця користувалася значним попитом увесь час Римської республіки.

Праця[ред. | ред. код]

  • Leges venalium vendendorum.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hans Georg Gundel: Manilius I. 3. // Der Kleine Pauly (KlP). Band 3, Stuttgart 1969, Sp. 958—959. (нім.)
  1. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3