Квінт Помпей (консул 141 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квінт Помпей
Quintus Pompeius


​​ Консул 141 до н. е.
​​ Цензор 131 до н. е.
 
Батько: Авл Помпей
Діти: Помпея, Квінт Помпей

Квінт Помпей (лат. Quintus Pompeius) — консул Римської Республіки 141 до н. е. та цензор 131 до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Квінт був homo novus — його предки не займали високих посад[1]. Його батько, Авл Помпей, можливо, був флейтистом. Можливо, його дідом був Луцій Помпей, який служив військовим трибуном під командуванням консула 171 до н. е. Публія Ліцинія Красса. Більш далекі його предки невідомі.

Його обрано консулом на 141 до н. е.. Відомо, що Квінт обіцяв сприяти обранню в консули представника римського нобілітету Гая Лелія, але доклав всіх зусиль до обрання себе в консули. Після цього один з найвпливовіших політиків свого часу Публій Корнелій Сціпіон Еміліан Африканський, «відмовився від дружби» з Помпеєм[2]. Після консулату Помпей отримав в управління Ближню Іспанію, але військові дії і переговори з іберійськими племенами вів невдало. Після повернення, незважаючи на свої невдачі, був обраний цензором (ймовірно, в після вбивства популярного реформатора Тіберія Гракха, тоді його незнатне походження стало не перешкодою, а підтримкою). Колегою Помпея з цензури був Квінт Цецилій Метелл Македонський; як зазначає Тит Лівій, вперше обидва цензори були плебеями[3]. Удвох вони провели ценз і нарахували 317 823 громадянина.

Цицерон згадує Помпея як вартого уваги оратора[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Цицерон. Брут, 25 (96): «Оратором, вартим уваги, був у ті роки Квінт Помпей, людина, яка досягла визнання та вищих посад виключно завдяки самому собі, не спираючись на жодні заслуги предків-Q. enim Pompeius non contemptus orator temporibus illis fuit, qui summos honores homo per se cognitus sine ulla commendatione maiorum est adeptus»
  2. Цицерон. Про дружбу, 21 (77)
  3. Тит Лівій. Історія від заснування міста, Епітоми (періохи), кн. 59: Текст на 59.shtml латинською та 59 російською

Література[ред. | ред. код]

  • Robert Vincent Cram. The Roman Censors / / Harvard Studies in Classical Philology, Vol. 51, In Honor of William Scott Ferguson (1940), pp. 71-110

Посилання[ред. | ред. код]