Прокопович Мар'яна Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мар'яна Прокопович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мар'яна Іванівна Прокопович
Mariana Prokopovych.jpg
Ім'я при народженні Мар'яна Іванівна Прокопович
Народилася 28 березня 1961(1961-03-28) (57 років)
Винники (Львів)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українка
Діяльність перекладачка, мовознавець, лексикограф
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова творів українська
Роки активності від 1989 до сьогодні
Жанр прозові твори
Magnum opus Умберто Еко, «Маятник Фуко»
Премії Премія Ars translationis імени Миколи Лукаша

Мар'я́на Іва́нівна Прокопо́вич (нар. 28 березня 1961, Львів) — українська перекладачка, мовознавець і лексикограф, член Національної спілки письменників України, лауреат Премії Ars translationis імени Миколи Лукаша

Біографія[ред. | ред. код]

Мар'яна Прокопович народилась у сім'ї співака Державної заслуженої хорової капели України «Трембіта» Івана Прокоповича й викладача англійської мови у Львівському університеті Ольги Прокопович (з дому — Бреславська). З 1967 по 1970 рік навчалась у Винниківській середній школі № 29, а відтак — у Львівській середній школі № 44, яку закінчила у 1977-му. У 1977-му вступила до Львівського університету імени Івана Франка факультет іноземних мов, (спеціальність — англійська мова) й 1982-го здобула диплом. З 1982 по 1983 рік викладала англійську мову у Верхньобілківській середній школі, у 19831995 роках працювала перекладачкою наукової літератури в Інституті фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. Від січня 1995 року — на творчій роботі. З 1996 по 1997 рік Мар'яна Прокопович стажувалась у Папському східному інституті (Рим) на спеціальності «Східні церковні науки» і водночас робила переклади на релігійну тематику. У липні — серпні 1998-го брала участь в роботі Міжнародної лабораторії лінгвістичного та літературного спілкування (Джемона-дель-Фріулі, Італія). У 20002001 роках обіймала посаду старшого наукового співробітника Центру італійської мови та культури Львівського університету, де викладала курс історії італійської літератури для слухачів курсів італійської мови. У тих же роках Мар'яна Прокопович брала участь у роботі міжнародної школі перекладачів та інтерпретаторів текстів «Перекладацька майстерня» Центру гуманітарних досліджень Львівського університету. У липні 2001-го вона провадила цикл семінарів із інтерпретації текстів (Яремче). 2002-го вона упорядковувала «Записки „Перекладацької майстерні“».

Крім того, Мар'яна Прокопович працювала усним перекладачем з англійської та італійської у низці театральних міжнародних проектів, як-от:

У 2007 і 20092011 роках Мар'яна Прокопович одержувала стипендію міністерства закордонних справ Італії. Член Національної спілки письменників України з 2000 року. У 1998 році здобула Премію Ars translationis імени Миколи Лукаша за переклад роману Умберто Еко «Маятник Фуко».

Творчість[ред. | ред. код]

Мар'яна Прокопович дуже добре володіє італійською, англійською, російською і добре — польською, французькою та іспанською мовами.[1] Перекладає здебільшого з італійської, трохи менше — з англійської. Дебютувала перекладом оповідання Італо Кальвіно «Гриби в місті» (альманах «Вітрила», 1989). Серед її найвагоміших робіт — твори відомих італійських і англомовних авторів, зокрема Умберто Еко, Луїджі Піранделло, Джеймса Джойса та інших. На 2011 рік у творчому доробку перекладачки налічувалося опублікованих окремих перекладних видань: з італійської — 17, з англійської — 4, з французької — 1. Крім того, Мар'яна Прокопович, у співпраці з італійськими колегами, переклала італійською мовою «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко, «Духовные основы жизни» Володимира Соловйова, а також англійською — двотомник «Ancient Ukraine (Archaeology of Ukraine)» (в друці). Творчій манері перекладачки притаманні багатство словника, точність і раціональність добору лексичних засобів, уміння знайти золоту середину, не вдаючись у непотрібні крайнощі. Рівень її роботи оцінив видавець Василь Ґабор: «Неможливо оминути увагою у Львові й таких першокласних перекладачів, як (…) Мар'яна Прокопович (перекладач Джеймса Джойса та Умберто Еко)…»[2]

Мар'яна Прокопович працювала також у галузі лексикографії. Разом із Лоренцо Помпео вона уклала невеликий італійсько-український та українсько-італійський словник, який у 2000 році вийшов у міланському видавництві «A. Valardi». Нині працює над створенням більшого.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Переклади українською мовою[ред. | ред. код]

Художні твори[ред. | ред. код]

  • Italo Calvino, «Funghi in città» — Італо Кальвіно, Гриби в місті, переклад з італ. // Вітрила, Київ, 1989, СС. 180—182.
  • Umberto Eco, «Uno, due, tre — nessuno. Fenomenologia di Mike Bongiorno» — Умберто Еко, Один, два, три — жоден. Феноменологія Майка Бонджорно, переклад з італ. // Всесвіт, 1991, 3, СС. 173—176.
  • Askold Melnyczuk, «Roman Coins, Scythian Pottery» — Аскольд Мельничук, Римські монети, скіфська кераміка, переклад з англ. // Всесвіт, 1991, 11, СС. 101—102.
  • Giorgio Scerbanenco, «Traditori di tutti (Garzanti)» — Джорджо Щербаненко, Тенета зради, переклад з італ. // Всесвіт, 1992, 9, СС. 3-97.
  • Robert Kroetsch, «The Ledger» — Роберт Креч, переклад з англ. // Мистецькі студії, 1993, 2-3, СС. 112—122.
  • Umberto Eco, «Il pendolo di Foucault» — Умберто Еко, Маятник Фуко, переклад з італ. // Всесвіт, 1998, № 8-12; Львів: Літопис, 1998, 2004, 619 с.
  • Cesare Pavese, «Il diavolo sulle colline» — Чезаре Павезе, Диявол на пагорбах, переклад з італ., Львів: Класика, 2000, 116 с.
  • James Joyce, «A Portrait Of The Artist As A Young Man» — Джеймс Джойс, Портрет митця замолоду, переклад з англ., Львів: Класика, 2005, 272 с., ISBN 9668849167
  • Luigi Pirandello, «Sei personaggi in cerca d'autore», «Enrico IV», «Come prima, meglio di prima». «La cassa riposta», «Un po’ di vino», «La morte addosso» — Луїджі Піранделло, П'єси. Оповідання («Шестеро персонажів у пошуках автора». «Генріх IV». «Як раніше, краще, ніж раніше». Оповідання: «Труна на потім». «Краплина вина». «Смерть на плечі»), переклад з італ., Львів: ВНТЛ-Класика — Італійський інститут культури, 2006, 335 с.
  • Umberto Eco, «Il nome della rosa» — Умберто Еко, Ім'я рози, переклад з італ., Харків: Фоліо, 2006, 575 c.
  • Italo Svevo, «La coscienza di Zeno» — Італо Звево, Самопізнання Дзено, переклад з італ., Харків: Фоліо, 2009, 444 с.
  • Umberto Eco, «Baudolino» — Умберто Еко, Бавдоліно, переклад з італ., Харків: Фоліо, 2009, 411.
  • Giuseppe Tomasi di Lampedusa, «Il Gattopardo» — Джузеппе Томазі ді Лампедуза, Гепард, переклад з італ. у співпраці з Миколою Мещеряком, Харків: Фоліо, 2010, 256 с.
  • Cesare Pavese, «La luna e i falò», «Il diavolo sulle colline» — Чезаре Павезе, Місяць і вогнища. Диявол на пагорбах, переклад з італ., Харків: Фоліо, 2010, 283 c.
  • Umberto Eco — Умберто Еко «Три оповідки», переклад з італ., Laurus, 2013
  • Франческа Меландрі, «Вище від моря». пер. з італ., Київ: Нора-Друк, 2018, 176 с. — Cерія «День Європи». ISBN 978-966-688-031-7

Релігійно-філософські твори[ред. | ред. код]

  • Henry Nouwen, «Behold the Beauty of the Lord» — Генрі Ноуен, Споглядаючи красу Господа, переклад з англ., Львів: Свічадо, 1995, 56 с.
  • Vittorio Peri, «L'unione di Brest nella visione romana» — Вітторіо Пері, Берестейська унія у римському баченні, переклад з італ. у співпраці з Михайлом Петровичем // у кн.: Історичний контекст, укладення Берестейської унії і перше поунійне покоління, Матеріали Перших «Берестейських читань», 1 — 6 жовтня 1994 р., Львів: Інститут історії Церкви Львівської богословської академії, 1995, СС 7 — 25.
  • Marko Ivan Rupnik, «La vita spirituale» — Марко Іван Рупнік, Духовне життя, переклад з італ., Рим: Ліпа, 1996, 118 с.
  • «La dottrina sociale della Chiesa» — Соціальна доктрина Церкви, збірник статей, переклад з італ., англ., франц., рос., Львів: Свічадо, 1998, 300 с.
  • Marko Ivan Rupnik, «Adamo e il suo costato» — Марко Іван Рупнік, Адам і його ребро, переклад з італ., Львів: Свічадо, 1998, 75 с.
  • C. S. Lewis, «The Problem of Pain» — К. С. Люїс, Проблема страждання, переклад з англ., Львів: Свічадо, 1998, 138 с.
  • Tomáš Špidlík, «La spiritualità dell'Oriente cristiano» — Томаш Шпідлік, Духовність християнського Сходу, переклад з італ., Львів: Видавництво Львівської богословської академії, 1999, 496 с.
  • Tomáš Špidlík, Marko Ivan Rupnik, «Narrativa dell'immagine» — Томаш Шпідлік, Марко Іван Рупнік, Про що розповідає ікона, переклад з італ., Львів: Свічадо, 1999, 124 с.
  • Marko Ivan Rupnik, «Dire l'uomo» — Марко Іван Рупнік, Коли говоримо «людина»…, переклад з італ., Львів: Свічадо, 2000, 197 с.
  • Vittorio Peri, «La pentarchia: Istituzione ecclesiale (IV—VII sec.) e teoria canonico-teologica» — Вітторіо Пері, Пентархія: церковний інститут (IV—VII ст.) та канонічно-теологічна теорія, переклад з італ. // у кн.: Ковчег. Науковий збірник з церковної історії. Число 3, Львів: Інститут історії Церкви ЛБА, 2001, СС. 55-120.
  • Papa Giovanni Paolo II, «Memoria e identità» — Іван-Павло II, Пам'ять та ідентичність, переклад з італ., Львів: Літопис, 2005, 168 с.
  • Giovanni Catelli, «Geografie» — Джованні Кателлі. Географії, переклад з італ. — Буча: Видавництво Жупанського, 2012, 129 с., ISBN 978-966-2355-32-1

Соціально-політичні та літературознавчі твори[ред. | ред. код]

  • Sonia Combe, «Après Nazi / après Stasi» — Соня Комб, Після наці / після штазі, переклад з франц. // Сучасність, 1994, 4, СС. 115—120.
  • Thomas Friedman, «The Lexus and the Olive Tree» — Томас Л. Фрідмен, Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію, переклад з англ. у співпраці з Романом Скакуном, Львів: Ї, 2002, 623 с.
  • Lorenzo Pompeo, «Curzio Malaparte e l'Ucraina sovietica» — Лоренцо Помпео, Як завжди, в гущі подій: Курціо Малапарте в радянській Україні, переклад з італ. // Всесвіт 2002, 7-8, СС. 116—121.
  • Andrea Graziosi, «Guerra e rivoluzione in Europa, 1905—1956» — Андреа Ґраціозі, Війна і революція в Європі, 1905—1956 рр., переклад з італ., Київ: Основи, 2005, 350 с.
  • «Lettere da Kharkov (La carestia in Ucraina e nel Caucaso del Nord nei rapporti dei diplomatici italiani, 1932—1933)» — Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів, 1932—1933 роки (упор. Андреа Ґраціозі), переклад з італ., Харків: Фоліо, 2007, 255 с.

Переклади іноземними мовами[ред. | ред. код]

  • Vladimir Soloviev, I fondamenti spirituali della vita (Владимир Соловьев, «Духовные основы жизни», переклад з російської на італійську, у співпраці з Maria Campatelli), Roma: Lipa, 1998, 134 p.
  • Oksana Zabužko, Sesso ucraino: istruzioni per l'uso — Оксана Забужко, «Польові дослідження з українського сексу», переклад з української на італійську у співпраці з Лоренцо Помпео (Lorenzo Pompeo) та Ґжеґожем Ковальським (Grzegorz Kowalski), Besa Editrice, 2008, 154 p.
  • Ancient Ukraine (Archaeology of Ukraine), у 2 томах (переклад з української на англійську)  — у співпраці з Ладою Онишкевич (Lada Onyshkevych), University of Pennsylvania Press (в друці).
  • Serhij Žadan, La strada del Donbass (Сергій Жадан, «Ворошиловград», переклад із української італійською у співпраці з Джованною Броґі (Giovanna Brogi)) / editore Voland. 2016.

Публікації[ред. | ред. код]

  • Дві мрії Умберто Еко // Всесвіт, 1991, 3, СС. 170 — 172.
  • Роздуми з приводу запозичень слів, у кн.: Український правопис і наукова термінологія: проблеми норми та сучасність. Матеріали засідань Мовознавчої комісії і Комісії всесвітньої літератури НТШ у Львові 1996—1997 рр. // Наукове товариство ім. Шевченка у Львові. Філологічна секція. Праці сесій, конференцій, симпозіумів, круглих столів НТШ, Том 9, Львів, 1997, СС. 145 — 149.
  • Середньовіччя Умберто Еко. Передмова до українського видання «Ім'я рози», Харків: Фоліо, 2006.

Лексикографія[ред. | ред. код]

  • Італійсько-український, українсько-італійський словник (у співпраці з Лоренцо Помпео), Milano: A. Vallardi, 2000, 559 с.

Переклад фільмів і субтитрів[ред. | ред. код]

Премії та нагороди[ред. | ред. код]

  • 1998 — Премія «Ars Translationis» імени Миколи Лукаша
  • 2010 — Приз Фестивалю незалежного кіно «КіноЛев» за переклад кіно українською мовою

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]