Прокопович Мар'яна Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мар'яна Іванівна Прокопович
Mariana Prokopovych.jpg
При народженні Мар'яна Іванівна Прокопович
Народження 28 березня 1961(1961-03-28) (56 років)
  Винники (Львів)
Національність українка
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Мова творів українська
Рід діяльності перекладачка, мовознавець, лексикограф
Роки активності: від 1989 до сьогодні
Жанр прозові твори
Magnum opus: Умберто Еко, «Маятник Фуко»
Нагороди та премії
Премія Ars translationis імени Миколи Лукаша

Мар'я́на Іва́нівна Прокопо́вич (нар. 28 березня 1961, Львів) — українська перекладачка, мовознавець і лексикограф, член Національної спілки письменників України, лауреат Премії Ars translationis імени Миколи Лукаша

Біографія[ред.ред. код]

Мар'яна Прокопович народилась у сім'ї співака Державної заслуженої хорової капели України «Трембіта» Івана Прокоповича й викладача англійської мови у Львівському університеті Ольги Прокопович (з дому — Бреславська). З 1967 по 1970 рік навчалась у Винниківській середній школі № 29, а відтак — у Львівській середній школі № 44, яку закінчила у 1977-му. У 1977-му вступила до Львівського університету імени Івана Франка факультет іноземних мов, (спеціальність — англійська мова) й 1982-го здобула диплом. З 1982 по 1983 рік викладала англійську мову у Верхньобілківській середній школі, у 19831995 роках працювала перекладачкою наукової літератури в Інституті фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. Від січня 1995 року — на творчій роботі. З 1996 по 1997 рік Мар'яна Прокопович стажувалась у Папському східному інституті (Рим) на спеціальності «Східні церковні науки» і водночас робила переклади на релігійну тематику. У липні — серпні 1998-го брала участь в роботі Міжнародної лабораторії лінгвістичного та літературного спілкування (Джемона-дель-Фріулі, Італія). У 20002001 роках обіймала посаду старшого наукового співробітника Центру італійської мови та культури Львівського університету, де викладала курс історії італійської літератури для слухачів курсів італійської мови. У тих же роках Мар'яна Прокопович брала участь у роботі міжнародної школі перекладачів та інтерпретаторів текстів «Перекладацька майстерня» Центру гуманітарних досліджень Львівського університету. У липні 2001-го вона провадила цикл семінарів із інтерпретації текстів (Яремче). 2002-го вона упорядковувала «Записки „Перекладацької майстерні“».

Крім того, Мар'яна Прокопович працювала усним перекладачем з англійської та італійської у низці театральних міжнародних проектів, як-от:

У 2007 і 20092011 роках Мар'яна Прокопович одержувала стипендію міністерства закордонних справ Італії. Член Національної спілки письменників України з 2000 року. У 1998 році здобула Премію Ars translationis імени Миколи Лукаша за переклад роману Умберто Еко «Маятник Фуко».

Творчість[ред.ред. код]

Мар'яна Прокопович дуже добре володіє італійською, англійською, російською і добре — польською, французькою та іспанською мовами.[1] Перекладає здебільшого з італійської, трохи менше — з англійської. Дебютувала перекладом оповідання Італо Кальвіно «Гриби в місті» (альманах «Вітрила», 1989). Серед її найвагоміших робіт — твори відомих італійських і англомовних авторів, зокрема Умберто Еко, Луїджі Піранделло, Джеймса Джойса та інших. На 2011 рік у творчому доробку перекладачки налічувалося опублікованих окремих перекладних видань: з італійської — 17, з англійської — 4, з французької — 1. Крім того, Мар'яна Прокопович, у співпраці з італійськими колегами, переклала італійською мовою «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко, «Духовные основы жизни» Володимира Соловйова, а також англійською — двотомник «Ancient Ukraine (Archaeology of Ukraine)» (в друці). Творчій манері перекладачки притаманні багатство словника, точність і раціональність добору лексичних засобів, уміння знайти золоту середину, не вдаючись у непотрібні крайнощі. Рівень її роботи оцінив видавець Василь Ґабор: «Неможливо оминути увагою у Львові й таких першокласних перекладачів, як (…) Мар'яна Прокопович (перекладач Джеймса Джойса та Умберто Еко)…»[2]

Мар'яна Прокопович працювала також у галузі лексикографії. Разом із Лоренцо Помпео вона уклала невеликий італійсько-український та українсько-італійський словник, який у 2000 році вийшов у міланському видавництві «A. Valardi». Нині працює над створенням більшого.

Бібліографія[ред.ред. код]

Переклади українською мовою[ред.ред. код]

Художні твори[ред.ред. код]

  • Italo Calvino, «Funghi in città» — Італо Кальвіно, Гриби в місті, переклад з італ. // Вітрила, Київ, 1989, СС. 180—182.
  • Umberto Eco, «Uno, due, tre — nessuno. Fenomenologia di Mike Bongiorno» — Умберто Еко, Один, два, три — жоден. Феноменологія Майка Бонджорно, переклад з італ. // Всесвіт, 1991, 3, СС. 173—176.
  • Askold Melnyczuk, «Roman Coins, Scythian Pottery» — Аскольд Мельничук, Римські монети, скіфська кераміка, переклад з англ. // Всесвіт, 1991, 11, СС. 101—102.
  • Giorgio Scerbanenco, «Traditori di tutti (Garzanti)» — Джорджо Щербаненко, Тенета зради, переклад з італ. // Всесвіт, 1992, 9, СС. 3-97.
  • Robert Kroetsch, «The Ledger» — Роберт Креч, переклад з англ. // Мистецькі студії, 1993, 2-3, СС. 112—122.
  • Umberto Eco, «Il pendolo di Foucault» — Умберто Еко, Маятник Фуко, переклад з італ. // Всесвіт, 1998, № 8-12; Львів: Літопис, 1998, 2004, 619 с.
  • Cesare Pavese, «Il diavolo sulle colline» — Чезаре Павезе, Диявол на пагорбах, переклад з італ., Львів: Класика, 2000, 116 с.
  • James Joyce, «A Portrait Of The Artist As A Young Man» — Джеймс Джойс, Портрет митця замолоду, переклад з англ., Львів: Класика, 2005, 272 с., ISBN 9668849167
  • Luigi Pirandello, «Sei personaggi in cerca d'autore», «Enrico IV», «Come prima, meglio di prima». «La cassa riposta», «Un po’ di vino», «La morte addosso» — Луїджі Піранделло, П'єси. Оповідання («Шестеро персонажів у пошуках автора». «Генріх IV». «Як раніше, краще, ніж раніше». Оповідання: «Труна на потім». «Краплина вина». «Смерть на плечі»), переклад з італ., Львів: ВНТЛ-Класика — Італійський інститут культури, 2006, 335 с.
  • Umberto Eco, «Il nome della rosa» — Умберто Еко, Ім'я рози, переклад з італ., Харків: Фоліо, 2006, 575 c.
  • Italo Svevo, «La coscienza di Zeno» — Італо Звево, Самопізнання Дзено, переклад з італ., Харків: Фоліо, 2009, 444 с.
  • Umberto Eco, «Baudolino» — Умберто Еко, Бавдоліно, переклад з італ., Харків: Фоліо, 2009, 411.
  • Giuseppe Tomasi di Lampedusa, «Il Gattopardo» — Джузеппе Томазі ді Лампедуза, Гепард, переклад з італ. у співпраці з Миколою Мещеряком, Харків: Фоліо, 2010, 256 с.
  • Cesare Pavese, «La luna e i falò», «Il diavolo sulle colline» — Чезаре Павезе, Місяць і вогнища. Диявол на пагорбах, переклад з італ., Харків: Фоліо, 2010, 283 c.
  • Umberto Eco — Умберто Еко «Три оповідки», переклад з італ., Laurus, 2013

Релігійно-філософські твори[ред.ред. код]

  • Henry Nouwen, «Behold the Beauty of the Lord» — Генрі Ноуен, Споглядаючи красу Господа, переклад з англ., Львів: Свічадо, 1995, 56 с.
  • Vittorio Peri, «L'unione di Brest nella visione romana» — Вітторіо Пері, Берестейська унія у римському баченні, переклад з італ. у співпраці з Михайлом Петровичем // у кн.: Історичний контекст, укладення Берестейської унії і перше поунійне покоління, Матеріали Перших «Берестейських читань», 1 — 6 жовтня 1994 р., Львів: Інститут історії Церкви Львівської богословської академії, 1995, СС 7 — 25.
  • Marko Ivan Rupnik, «La vita spirituale» — Марко Іван Рупнік, Духовне життя, переклад з італ., Рим: Ліпа, 1996, 118 с.
  • «La dottrina sociale della Chiesa» — Соціальна доктрина Церкви, збірник статей, переклад з італ., англ., франц., рос., Львів: Свічадо, 1998, 300 с.
  • Marko Ivan Rupnik, «Adamo e il suo costato» — Марко Іван Рупнік, Адам і його ребро, переклад з італ., Львів: Свічадо, 1998, 75 с.
  • C. S. Lewis, «The Problem of Pain» — К. С. Люїс, Проблема страждання, переклад з англ., Львів: Свічадо, 1998, 138 с.
  • Tomáš Špidlík, «La spiritualità dell'Oriente cristiano» — Томаш Шпідлік, Духовність християнського Сходу, переклад з італ., Львів: Видавництво Львівської богословської академії, 1999, 496 с.
  • Tomáš Špidlík, Marko Ivan Rupnik, «Narrativa dell'immagine» — Томаш Шпідлік, Марко Іван Рупнік, Про що розповідає ікона, переклад з італ., Львів: Свічадо, 1999, 124 с.
  • Marko Ivan Rupnik, «Dire l'uomo» — Марко Іван Рупнік, Коли говоримо «людина»…, переклад з італ., Львів: Свічадо, 2000, 197 с.
  • Vittorio Peri, «La pentarchia: Istituzione ecclesiale (IV—VII sec.) e teoria canonico-teologica» — Вітторіо Пері, Пентархія: церковний інститут (IV—VII ст.) та канонічно-теологічна теорія, переклад з італ. // у кн.: Ковчег. Науковий збірник з церковної історії. Число 3, Львів: Інститут історії Церкви ЛБА, 2001, СС. 55-120.
  • Papa Giovanni Paolo II, «Memoria e identità» — Іван-Павло II, Пам'ять та ідентичність, переклад з італ., Львів: Літопис, 2005, 168 с.
  • Giovanni Catelli, «Geografie» — Джованні Кателлі. Географії, переклад з італ. — Буча: Видавництво Жупанського, 2012, 129 с., ISBN 978-966-2355-32-1

Соціально-політичні та літературознавчі твори[ред.ред. код]

  • Sonia Combe, «Après Nazi / après Stasi» — Соня Комб, Після наці / після штазі, переклад з франц. // Сучасність, 1994, 4, СС. 115—120.
  • Thomas Friedman, «The Lexus and the Olive Tree» — Томас Л. Фрідмен, Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію, переклад з англ. у співпраці з Романом Скакуном, Львів: Ї, 2002, 623 с.
  • Lorenzo Pompeo, «Curzio Malaparte e l'Ucraina sovietica» — Лоренцо Помпео, Як завжди, в гущі подій: Курціо Малапарте в радянській Україні, переклад з італ. // Всесвіт 2002, 7-8, СС. 116—121.
  • Andrea Graziosi, «Guerra e rivoluzione in Europa, 1905—1956» — Андреа Ґраціозі, Війна і революція в Європі, 1905—1956 рр., переклад з італ., Київ: Основи, 2005, 350 с.
  • «Lettere da Kharkov (La carestia in Ucraina e nel Caucaso del Nord nei rapporti dei diplomatici italiani, 1932—1933)» — Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів, 1932—1933 роки (упор. Андреа Ґраціозі), переклад з італ., Харків: Фоліо, 2007, 255 с.

Переклади іноземними мовами[ред.ред. код]

  • Vladimir Soloviev, I fondamenti spirituali della vita (Владимир Соловьев, «Духовные основы жизни», переклад з російської на італійську, у співпраці з Maria Campatelli), Roma: Lipa, 1998, 134 p.
  • Oksana Zabužko, Sesso ucraino: istruzioni per l'uso — Оксана Забужко, «Польові дослідження з українського сексу», переклад з української на італійську у співпраці з Лоренцо Помпео (Lorenzo Pompeo) та Ґжеґожем Ковальським (Grzegorz Kowalski), Besa Editrice, 2008, 154 p.
  • Ancient Ukraine (Archaeology of Ukraine), у 2 томах (переклад з української на англійську)  — у співпраці з Ладою Онишкевич (Lada Onyshkevych), University of Pennsylvania Press (в друці).
  • Serhij Žadan, La strada del Donbass (Сергій Жадан, «Ворошиловград», переклад із української італійською у співпраці з Джованною Броґі (Giovanna Brogi)) / editore Voland. 2016.

Публікації[ред.ред. код]

  • Дві мрії Умберто Еко // Всесвіт, 1991, 3, СС. 170 — 172.
  • Роздуми з приводу запозичень слів, у кн.: Український правопис і наукова термінологія: проблеми норми та сучасність. Матеріали засідань Мовознавчої комісії і Комісії всесвітньої літератури НТШ у Львові 1996—1997 рр. // Наукове товариство ім. Шевченка у Львові. Філологічна секція. Праці сесій, конференцій, симпозіумів, круглих столів НТШ, Том 9, Львів, 1997, СС. 145 — 149.
  • Середньовіччя Умберто Еко. Передмова до українського видання «Ім'я рози», Харків: Фоліо, 2006.

Лексикографія[ред.ред. код]

  • Італійсько-український, українсько-італійський словник (у співпраці з Лоренцо Помпео), Milano: A. Vallardi, 2000, 559 с.

Переклад фільмів і субтитрів[ред.ред. код]

Премії та нагороди[ред.ред. код]

  • 1998 — Премія «Ars Translationis» імени Миколи Лукаша
  • 2010 — Приз Фестивалю незалежного кіно «КіноЛев» за переклад кіно українською мовою

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]