Маракайбо (озеро)
| Маракайбо ісп. Lago de Maracaibo | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| 9°48′57″ пн. ш. 71°33′24″ зх. д. / 9.81583° пн. ш. 71.55667° зх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
| |||
| Регіон |
Municipio Maracaibod[1] | |||
| Розташування | Південна Америка | |||
| Прибережні країни |
| |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 13 210 км² | |||
| Висота |
0 ± 1 м | |||
| Глибина макс. | 250 м | |||
| Довжина |
99 км | |||
| Ширина |
67 км | |||
| Об'єм | 280 км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Кататумбо | |||
| Витікають | Венесуельська затока | |||
| Країни басейну |
Венесуела | |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини |
National historical monument of Venezuelad[1] | |||
| Міста та поселення | Маракайбо, Кабімас | |||
| Geonames |
3633005 | |||
|
| ||||
| ||||
| | ||||
Маракайбо (ісп. Lago de Maracaibo) — велике солонувате озеро у Венесуелі. Озеро з'єднується на півночі з Венесуельською затокою мілкою протокою (глибина 2—4 м) і живиться водою з безлічі струмків і річок, найбільша з яких, річка Кататумб, становить 13 210 км², це також одне з найдавніших озер на Землі (за деякими оцінками — друге за старовиною)[2]. На берегах озера мешкає майже чверть населення Венесуели.
Через озеро Маракайбо лежить морський шлях до двох портів: Маракайбо і Кабімас. У басейні озера Маракайбо є великі запаси нафти, унаслідок чого озеро служить джерелом добробуту Венесуели. Спеціально проритий глибокий канал в озері дозволяє заходити туди океанським суднам. Міст Генерала Рафаеля Урданети (Puente General Rafael Urdaneta) 8 км довжиною, відкритий в 1962 році), перекинутий через протоку до моря, є одним з найдовших мостів у світі.
У водойму впадає безліч струмків і річок. Найбільшою є річка Кататумбо. Протікає вона по землях Колумбії та Венесуели. Її довжина становить 338 км. Решта річок значно дрібніші.
| 1. Найбільш грозове місце на Землі // Канал «Цікава наука» на YouTube, 23 липня 2020. | |
У районі гирла Кататумбо спостерігаються цікаві атмосферні явища. Це блискавки, які виблискують по 10 годин на добу протягом 160 днів на рік. Загалом налічується близько 1,2 млн грозових розрядів за рік: це найактивніше за атмосферною електрикою місце на планеті. Світло від грозової активності можна побачити на відстані 400 км.
У 1499 році Алонсо де Охеда відкрив озеро Маракайбо і дав країні назву Венесуела — «Маленька Венеція». Порт Маракайбо був заснований в 1529 році на західній стороні озера. У липні 1823 року тут відбулася битва при Маракайбо, що зіграла важливу роль у війні за незалежність Венесуели.
Видобуток нафти в басейні почався в 1914 році, свердловини були пробурені компанією Bataafsche Petroleum Maatschappij, попередником Royal Dutch Shell.
Декілька сіл, побудовані прямо в озері на палях, досі існують в південній і південно-західній частині озера. Ці села відрізані від благ сучасної цивілізації, вони вимирають, а мешканці хворіють на багато хвороб, зокрема хворобу Гантінгтона, більш відому як танець святого Віта.
-
Знімок з космосу
-
Міст Генерала Рафаеля Урданети
-
Ресторан на березі озера
-
Пляж Бобур
-
Берег
- ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ worldlakes.org: Maracaibo. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 20 квітня 2008.
| Це незавершена стаття з географії Венесуели. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |


