Марко Антоніо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ф
Марко Антоніо
Marco Antonio.jpg
Особові дані
Повне ім'я Марко Антоніо Фелісіано
Народження 6 лютого 1951(1951-02-06) (67 років)
  Сантус, Бразилія
Зріст 180 см
Вага 69 кг
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1968 Бразилія «Португеза»  ? (?)
1969–1976 Бразилія «Флуміненсе» 89 (9)
1976–1980 Бразилія «Васко да Гама» 71 (2)
1981–1983 Бразилія «Бангу» 32 (1)
1983–1984 Бразилія «Ботафогу» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1970–1979 Бразилія Бразилія 39 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Марко Антоніо (порт. Marco Antônio, нар. 6 лютого 1951, Сантус) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції захисника. Ключовий захисник збірної Бразилії 1970-х років, у складі якої став чемпіоном світу 1970 року та півфіналістом чемпіонату світу 1974 року. Найкращі свої сезони провів у «Флуміненсе» та «Васко да Гама»[1].

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1968 року виступами за команду клубу «Португеза Деспортос», в якій провів один сезон.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Флуміненсе», до складу якого приєднався 1969 року. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри, вигравши чотири чемпіонату Ріо-де-Жанейро, два кубка Гуанабара, кубок Роберто Педрози. У чемпіонаті Бразилії Марко Антоніо провів за «Флу» 89 матчів і забив 9 голів.

1976 року уклав контракт з клубом «Васко да Гама», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. У цій команді Антоніо 1977 року виграв свій останній чемпіонат Ріо. За «Васко» Марко провів у першості країни 71 матч і забив 2 голи.

Протягом 19811983 років захищав кольори клубу «Бангу».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Ботафогу», за який виступав протягом 1983–1984 років.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

4 березня 1970 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в грі проти збірної Аргентини (0:2). Влітку того ж року в складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці, здобувши того року титул чемпіона світу, проте на поле вийшов лише в двох матчах.

Через два роки був основним захисником збірної на Кубку незалежності Бразилії, де зіграв в тому числі і в переможному фінальному матчі Португалії (1:0).

Ще через два роки буз заявлений на чемпіонат світу 1974 року у ФРН, де зайняв з командою 4 місце.

1976 року у складі збірної Марко виграв регіональні турніри кубка Рока, Кубок Атлантики і Кубок Ріо-Бранко.

Останнім великим турніром для Антоніо ставрозіграш Кубка Америки 1979 року у різних країнах, на якому команда здобула бронзові нагороди. Того ж року Марко завершив виступи за збірні.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 39 матчів.

Титули і досягнення[ред.ред. код]

Командні[ред.ред. код]

Особисті[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]