Марк Манлій Капітолін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк Манлій Капітолін
Народився 5 століття до н. е.
Стародавній Рим
Помер 384 до н. е.[1]
Рим, Римська республіка
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, давньоримський військовий
Суспільний стан патрицій[1]
Посада давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Рід Manlii Capitolinid
Мати невідомо
Брати, сестри Авл Манлій Капітолін[1][1]

Марк Ма́нлій Капітолі́н (? — 384 до н. е.) — політичний та військовий діяч ранньої Римської республіки, консул 392 року до н. е.. інтеррекс 387 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Марк Манлій Капітолін — представник патриціанського роду Манліїв; син Тіта Манлія. Про молоді роки мало відомостей.

У 392 році до н. е. став консулом разом з Луцієм Валерієм Потітом. На посаді успішно воював з еквами, за що отримав від сенату овацію. У 390 році до н. е. був серед оборонців Капітолію від галів на чолі із Бренном. Саме завдяки Марку Манлію римлянам вдалося відбити раптовий нічний штурм фортеці й відстояти Капітолій: за це йому було надано когномен Капітолін, тобто Капітолійський. Гали уклали мирну угоду з римлянами й незабаром пішли з Риму.

Після цього геройського вчинку Марк Манлій здобув значний авторитет та популярність серед римлян. У 387 році до н. е. його було обрано інтеррексом для проведення виборів вищих магістратів. У 384 році до н. е. був ініціатором закону щодо зменшення боргів або їх скасування для плебеїв, чим намагався посилити прихильність народу до себе. Цього ж року Марк Манлій вирішив використати для захоплення одноосібної влади, спираючись на плебс. Втім дії Марка Фурія Камілла та Сенату завадили цьому: його заарештували, піддали скорому суду й через декілька годин стратили — скинули з Тарпейської скелі.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. (англ.)
  • Тит Лівій, Ab urbe condita, V 31,3 (лат.)