Матюшин Геральд Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геральд Миколайович Матюшин
Геральд Николаевич Матюшин
Народився 14 листопада 1927(1927-11-14)
Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР.
Помер 7 серпня 2000(2000-08-07) (72 роки)
Москва
Країна СРСР СРСР
Росія Росія
Діяльність археолог
Alma mater Башкирський державний педагогічний інститут
Галузь археологія
Заклад Інституту археології РАН
Посада професор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Відомий завдяки: Археологічний словник
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль Ушакова
Медаль Ушакова
Медаль Ушакова
Медаль Ушакова

Геральд Миколайович Матюшин (рос. Геральд Николаевич Матюшин; * 14 листопада 1927, Уфа — 7 серпня 2000, Москва[1]) — російський вчений-археолог, директор Інституту людини РАН, провідний науковий співробітник Інституту археології РАН, ректор археологічного коледжу Російського археологічного товариства; доктор історичних наук, член-кореспондент Російської академії природничих наук (РАПН, 1992); голова Російського археологічного товариства, віце-президент Російської народної академії наук, член Американського археологічного товариства, учасник Великої Вітчизняної війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1941 токар на заводі гірничого обладнання. Під час Другої світової війни служив юнгою на Північному флоті.

Закінчив історичний факультет Башкирського державного педагогічного інституту ім. К. А. Тімірязєва (1952). У 1951—1961 вчитель історії в школах і технікумах Уфи. З 1961 працює в Інституті археології АН СРСР (закінчив тут аспірантуру в 1964 р.).

Близько 30 років вів дослідження пам'яток кам'яної доби на Південному Уралі. Вперше відкрив на Уралі стоянки раннього палеоліту, мезоліту і енеоліту; виділив 6 нових археологічних культур. У 1960-ті рр.. висунув гіпотезу антропогенезу, що враховує роль мутагенних факторів на території прабатьківщини людини. Матюшин виділив 5 екологічних криз в голоцені, що зіграли важливу роль у зміні культур і цивілізацій, визначив новий шлях проникнення відтворюючого господарства (через Південний Урал і Східний Прикаспій) до Європи, що підтверджує геноетнологія.

У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію «Мезоліт і неоліт Башкирії», в 1987 р. — докторську дисертацію «Кам'яна доба Південного Уралу: Передуралля. Проблема становлення відтворюючого господарства».

Археологічні експедиції[ред. | ред. код]

  • 1952–1989 рр.. (Башкирія, Південний Урал, Україна, Таджикистан),
  • 1958 р. — начальник 2-го неолітичного загону Башкирської експедиції,
  • 1959 р. — розвідувального загону Башкирської експедиції,
  • 1960 р. — археологічного загону УДП,
  • 1961 р. — Загону з вивчення кам'яної доби,
  • 1962 р. — Башкирського неолітичного загону інституту археології,
  • 1963 р. — Башкирського і Нугушского загонів інституту археології,
  • 1965–1966 рр.. — Південно-Уральського загону інституту археології,
  • 1968–1989 рр.. — Південно-Уральської експедиції інституту археології; і т. д.

Був головою відродженого Російського археологічного товариства, головою бюро Секції археології та антропології Російської академії природничих наук.

Нагороди[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

Запропонував ряд фундаментальних ідей в галузі вивчення кам'яної доби Південного Уралу. Автор понад 300 наукових праць, в тому числі:

  • (рос.)У колыбели истории. М., 1972;
  • (рос.)Мезолит Южного Урала. М., 1976;
  • (рос.)Яшмовый пояс Урала. М., 1977;
  • (рос.)Энеолит Южного Урала. М., 1982;
  • (рос.)У истоков человечества. М., 1982;
  • (рос.)Три миллиона лет до нашей эры. М., 1986;
  • Nguon gos loaoi ngioi. Ha noi, 1986;
  • (рос.)Историческое краеведение. М., 1987;
  • (рос.)У истоков цивилизации. М., 1992;
  • On the Bound of History // Antiquity RAS. Issue 5. Moscow, 1993;
  • (рос.)Каменный век Южного Урала. М., 1994;
  • (рос.)Смена культур, цивилизации и экологические кризисы. М., 1994;
  • (рос.)Неолит Южного Урала: Предуралье. М., 1996;
  • (рос.)Археологический словарь. М., 1996;
  • (рос.)Общество и власть. М., 1997;
  • (рос.)Тайны цивилизаций: История Древнего мира / Матюшин, Геральд Николаевич. — М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2002. — 350 с.: ил. — (Историческое расследование).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Архивы Российской академии наук. Архів оригіналу за 26 січня 2011. Процитовано 23 липня 2010.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Петренко А. Г., Н. Н. Матюшин и проблемы становления производящего хозяйства // Древности . — Вып. 36 . — М. — 2003 . — С.26-30.(рос.)
  • Матюшин Геральд Николаевич: (1927—2000) // Археологические статьи и материалы . — Тула. — 2002. — С.6.
  • Бурханов А. А., Г. Н. Матюшин и некоторые вопросы деятельности Волго-Уральского центра РАО: (памяти выдающегося ученого) // Древности . — Вып. 36 . — М. — 2003 . — С.11-26.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матюшин_Геральд_Миколайович&oldid=36557349