Мегрели

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мегрели
Ermakov. № 3729. Mingrelian princess Chkonia. 23.jpg
Кількість бл. 350 000 тис
Близькі до: іберо-кавказькі народи
Мова грузинська, мегрельська
Релігія православ'я
Scènes, paysages, moeurs et costumes du Caucase dessinés d'aprés nature par le prince G. Gagarine.6.jpg

Мегрели (мегрельською: მარგალეფი, маргал'еп'і; груз. მეგრელები мегрелебі) — одна із субетнічних груп грузинського народу, що мешкає переважно в історичному регіоні Грузії Мегрелії, що на північному заході країни. Багато мегрелів також мешкає у Тбілісі, оскільки етнічна чистка грузинів під час війни в Абхазії 1992—93 років змусила їх туди переселитись[1].

Функцію літературної мови для мегрелів виконує літературна грузинська мова, що належить до спільної з мегрельською картвельської родини мов, при тому будучи відмінною від грузинської, наприклад як німецька та англійська.

Культура та традиції[ред. | ред. код]

Традиційний одяг

Серед мегрелів широко поширена любов до співу, а багато наспівів дуже мелодійні (записані з додатком нот X. Гроздовим в «Збірнику матеріалів для опису місцевостей і племен Кавказу», 1894); пісні виконуються під акомпанемент грузинського народного інструменту чонгурі. Рідше грають на дудуку, гануні чи на зурні.

Найбільш відомі страви мегрельської кухні — купати, кучмачі, джурджані, хачапурі, г'уму (мамалига), еларджі, лечкере, гебжаліа, пучхоліа, лобіо, чвіштярі.

Розселення[ред. | ред. код]

Мегрели є корінним населенням історичної області Мегрелія у Західній Грузії. У Мегрелії (Мінгрелії) характерні поселення садибного типу (пацха), тому такі села розтягуються на кілька кілометрів. Проживають у Самегрело-Верхній Сванетії на північному заході Грузії, а також на південному сході Абхазії (Гальський і Ткварчельський райони) та в столиці Грузії — Тбілісі. Крім того, проживають у складі грузинських діаспор у США, країнах Європи


Мова[ред. | ред. код]

Мапа поширення мегрельської мови

Мегре́льська мова (самоназва მარგალურ ნინა, «маргалур нина») — мова мегрелів, входить до мегрело-занської (колхідської) групи картвельської мовної сім'ї. В основному поширена у північно-західній Грузії (регіоні Самегрело-Верхня Сванетія) та південно-східній Абхазії. Приблизна кількість тих, хто розмовляє, — 800 тисяч людей.

З інших картвельських мов найближча до поширеної в Туреччині лазської мови, разом з якою вони утворюють занську групу. Час поділу цих мов можна визначити лексико-статистично: вони мають 47 % збігів у 100-словному базовому списку.

У мові виділяється 9 відмінків. У синтаксисі сильніші ознаки ергативного ладу, порівняно з грузинською. Фонемний інструмент мови характеризується порівняльним багатством консонантизму, при помірному розвитку вокалізму. Усього тут 29 приголосних фонем, 2 голосно-приголосних, 5 голосних та 1 напівголосна. Справжні довгі голосні та справжні дифтонги

Історія[ред. | ред. код]

Мегрели є нащадками колхів або західно-грузинських племен, що у ранньому Середньовіччі разом із східно-грузинських племен створили загально-грузинську державу. Від 15-го сторіччя і до входження у 1800-х роках до складу Російської імперії мегрельські державні утворення ніколи не йснували окремо від решти Грузії. Під час коренізації у СРСР існували газети мегрельською мовою, але це було російська політика divide et impera. проте 1938-го року усі прояви мегрельської писемності були ліквідовані і не відродилися у пострадянській період у зв'язку з єднання Грузинської нації та держави. Так що все звернення щодо мегрелів та їхньої "культурної самобутності" (в тому числі мовної) , бере витоки з епохи сталінщини. Російська идеолегема є, що ніби грузинізація корінних народів Грузії на їхніх споконвічних етнічних територіях було по аналогу русифікації, в тому числі і серед мегрелів, відкидання права на задоволення їхніх культурних потреб мегрельською мовою, але це є неправда - мегрели були й є грузинами.[2] З-за російської антигрузинської політики, в окупованої Абхазії нині видається газета «Гал», де частина публікацій мегреломовна, втім серед грузинів переважає думка, що це відбувається у рамках політики керівництва самопроголошеної Абхазії спрямованої на позбавлення мегрельського населення Абхазії грузинської самосвідомості.

Перший Президент незалежної Грузії (1991) Звіад Гамсахурдіа був мегрелом, а Мегрелія стала базовим регіоном збройного опору звіадистів, котрі не визнавали усунення Гамсахурдіа від влади під час державного перевороту у січні 1992-го року. У жовтні-листопаді 1993-го року, за участю Збройних сил Російської Федерації збройний опір звіадистів було ліквідовано.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чим Абхазія дратує кремлівських маріонеток. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 21 квітня 2020. 
  2. Путкарадзе, Дадiанi Шерозiя, Тариел, Ека, Реваз (2010). "European Charter for Regional or Minority Languages" and Georgia (Грузинська, Английцька). Кутаиси, Грузия: National Institute of Education. с. https://dspace.nplg.gov.ge/bitstream/1234/315589/1/EvropuliQartiaRegionuliAnUmciresobisEnisShesaxebDaSaqartvelo.pdf. ISBN ISBN 978-9941-0-2423-8.