Мединський Олег Костянтинович
| Олег Костянтинович Мединський | |||
|---|---|---|---|
 Капітан 2 рангу | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
6 червня 1968 Іллінка, УРСР, СРСР | ||
| Смерть |
5 вересня 2016 (48 років) район Маріуполя, Донецька область, Україна | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Псевдо | Усатий | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | до 2000; 2014—2016 | ||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 ВМС ЗСУ | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Оле́г Костянти́нович Меди́нський (6 червня 1968, с. Іллінка, Біляївський район Одеська область, Українська РСР, СРСР[1] — 5 вересня 2016, Маріуполь, Донецька область, Україна) — капітан 2 рангу (посмертно) ВМС Збройних Сил України, заступник командира по роботі з особовим складом 73-го морського центру спеціальних операцій, позивний «Вусатий», спортсмен і тренер. Учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ветеран 73-го морського центру спеціальних операцій (Очаків), після багаторічної служби у морському спецназі звільнився в запас. Проживав з сім'єю в Очакові. Займався спортивно-патріотичним вихованням молоді, був тренером з кіокушин-кан карате (чорний пояс ІІ дан)[2]. Засновник і президент Військово-патріотичного спортивного клубу «Майський» в Очакові, з 2006 року. Коли почалися бойові дії на сході України, повернувся у військо, і з 2014 року перебував у зоні проведення АТО.
За два роки війни Мединський побував практично у всіх «гарячих точках», включаючи Іловайськ.
5 вересня 2016 року загинув в районі міста Маріуполь, підірвавшись на протипіхотній міні під час виконання бойового завдання. За іншими даними загинув у бою у районі Мар'їнки від осколків міни[3].
В Очакові попрощатися з офіцером прийшли тисячі людей. Поховали Олега в рідній Іллінці, в нього залишилися дружина, троє дітей та двоє онуків.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений:
- орденом «За мужність» III ступеня (3.7.2015);
- орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно, 19.11.2016).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Поиск людей Украина [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Чорні пояси КіокушинКан карате [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Людина з великим серцем: ким був командир «морських котиків», який загинув в АТО. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 14 вересня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 3 липня року № 390/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Під водою, на суші і у повітрі
- У зоні АТО біля Маріуполя загинув капітан «морських котиків» // УНІАН, 6 вересня 2016 [Архівовано 7 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Під Маріуполем під час виконання бойового завдання загинув капітан 3-го рангу Олег Мединський // «Громадська думка», 6 вересня 2016(рос.)
- На Донбасі піл час виконання спецзавдання загинув капітан 3-го рангу очаківських «морських котиків» Олег Мединський // vk Новини ProKyokushin Karate, 6 вересня 2016(рос.)
- В Очакові поховали розвідника Олега Мединського // ТСН, 7 вересня 2016
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Капітани 2 рангу (Україна)
- Народились 6 червня
- Народились 1968
- Померли 5 вересня
- Померли 2016
- Військовики 73-го морського центру спеціальних операцій
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Одеського району
- Померли в Маріуполі
- Українські каратисти
- Поховані в Одеському районі
- Українські тренери з карате