Мехув

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мєхув
Miechów
Герб
Герб
Основні дані
50°21′ пн. ш. 20°01′ сх. д. / 50.350° пн. ш. 20.017° сх. д. / 50.350; 20.017Координати: 50°21′ пн. ш. 20°01′ сх. д. / 50.350° пн. ш. 20.017° сх. д. / 50.350; 20.017
Країна Польща Польща
Регіон Малопольське воєводство
Столиця для Меховський повіт і Ґміна Мехув
Магдебурзьке право 1290
Площа 15,49 км²
Населення 11927 (2011)[1]
· густота 754 (2008[2]) осіб/км²
Міста-побратими Волочиськ, Україна
Телефонний код (48) 41
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів KMI
GeoNames 764917
OSM 2664327 ·R (Ґміна Мехув)
SIMC 0947225
Поштові індекси 32-200
Міська влада
Вебсайт miechow.eu
Мапа
Мапа


CMNS: Мєхув у Вікісховищі

Мєхув (або Міхов, Мехув; пол. Miechów; рос. Мѣховъ) — місто в південній Польщі. Адміністративний центр Меховського повіту Малопольського воєводства.

Історія[ред. | ред. код]

У часи існування Королівства Польського і Речі Посполитої входив до складу Краківського воєводства. 1290 року отримав магдебурзьке право від Пшемисла II — князя великопольського і краківського.

За правління Владислава І Локетка самоврядування міста було частково обмежено, але свобода міщан від повинностей лишалася непорушною. Місто ніколи не було багатим. У Російській імперії був центром Міховського повіту Келецької губернії Царства Польського.

Розташовувався на старій дорозі Кельці — Краків, віддалений на одну третину від Кракова й на дві третини від Кельців[3].

Під час Другої світової війни в місті діяла делегатура Українського допомогового комітету[4].

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 5570 1023 3867 680
Жінки 6357 978 3757 1622
Разом 11927 2001 7624 2302

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Мешкали[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1]. [недоступне посилання]
  3. Wielka encykłopedia, t. XLV—XLVI. — str. 1010; Baliński M. Starożytna Polska. — Warszawa, 1844. — T. II. — S. 154—157.
  4. Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во Юліяна Середяка, 1975. — С. 130-131.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
  6. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 204. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]