Стемпковські
Стемпковські — польські шляхетські роди. Представники — військовики, урядники та державні діячі Речі Посполитої.
гербу Сухекомнати[ред. | ред. код]
Особи[ред. | ред. код]
- Ян Людвік (†1660) — кам'янецький єпископ, гебдовський абат
- Стефан — брацлавський каштелян (1662)
- N (†жовт.1634[1]) — брацлавський каштелян
- Даніель — володимирський староста, син брацлавського каштеляна, 2 грудня 1634 прибув до Олики, зокрема, просив у князя Альберта Станіслава Радзивілла руки його небоги Меланії, осиротілої доньки його сестри Єлизавети[2]
- Ґабрієль — брацлавський каштелян, володимирський староста, дружини: Зофія Конецпольська, Гілярія Кисіль — старостянка черкаська, донька Миколи
- Ева
- Констанція — дружина князя Михайла Воронецького
- Якуб (†лютий 1763) — жарнувський каштелян, дружина — Тереза з дому Ґехау. За А. Роллє, дружина — Анна з Генриковських, яка, за К. Несецьким, була вдовою завіхойського каштеляна Юзефа Стеткєвича
- Юзеф Ґабрієль, прізвисько — «страшний Юзеф» через жорстокі розправи в Кодні — Брацлавський каштелян, володимирський староста, Київський воєвода у 1785–1791; дідич Новолабуні, де сприяв будівництву власної резиденції-палацу[3]. Дружина — внучка Юрія Немирича, донька Героніма Ґратуса Москоржевського
- Гонората, чоловік[4] (за даними Вацлава Щиґєльського в ПСБ) (або зять[3]) відомий гуляка, авантюрист, князя Єжи Марцін Любомирський (1738–1811),
- Юзеф Ґабрієль, прізвисько — «страшний Юзеф» через жорстокі розправи в Кодні — Брацлавський каштелян, володимирський староста, Київський воєвода у 1785–1791; дідич Новолабуні, де сприяв будівництву власної резиденції-палацу[3]. Дружина — внучка Юрія Немирича, донька Героніма Ґратуса Москоржевського
- Станіслав — генеральний пробощ в Мєхуві
- Ґабрієль[5]
- Уршуля — дружина львівського підкоморія Олександра Ходоровського
- Катажина — дружина: Владислава Тарновського гербу Роліч, подільського підкоморія Марціна Боґуша
- Теофіля, Францішка — монахині-бенедиктинки у Львові
- Єфросина Дідушицька — сестра Миколи (†1682), дружина брацлавського каштеляна Стемпковського (†1682), якого в актах звуть Миколаєм, Данієлем чи Габріелем[6]
гербу Юноша[ред. | ред. код]
Особи[ред. | ред. код]
- Уршуля — дружина мостівського старости Миколая Беґановського[7] гербу гримала.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Русина О. Українські сторінки… — С. 32.
- ↑ Русина О. Українські сторінки… — С. 31.
- ↑ а б Łabuń // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 563. (пол.)
- ↑ Szczygielski W. Lubomirski Jerzy Marcin h. Szreniawa (1738–1811) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 38. (пол.)
- ↑ Kronika domowa Dzieduszyckich [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — dod. — S. 97. (пол.)
- ↑ Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — dod. — S. 97. (пол.)
- ↑ (6) Mosty Wielkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 717. (пол.).— S. 717. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 19 червня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — Cz. 2. — S. 90-91. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Русина О. Українські сторінки біографії Альберта Станіслава Радзивілла // Український історичний журнал. — К., 2014. — № 4 (517) (лип.—серп.). — 240 с. — С. 27—49. — ISSN 0130-5247.
- Kamińska A. Stempkowski Józef Gabriel // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: PAU, 2005. — T. XLIII/3, zeszyt 178. — S. 385—392. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 203—204. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |