Михайло Пупін
Михайло Пупін | |
---|---|
серб. Михајло Идворски Пупин | |
![]() | |
Народився |
9 жовтня 1858 або 4 жовтня 1858[1] Ідвор, Військова границя, Австрійська імперія |
Помер |
12 березня 1935[2][1][…] (76 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Поховання | Вудлон |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | хімік, фізик, винахідник, викладач університету, математик |
Alma mater |
Колумбійська школа інженерії та прикладних наукd Columbia Colleged (1883) Університет Фрідріха-Вільгельма[d] (1889) Кембриджський університет (1885) HU Berlin[4] |
Галузь | фізика |
Заклад | Колумбійський університет |
Науковий керівник | Герман фон Гельмгольц |
Членство |
Національний консультативний комітет з повітроплавання Сербська академія наук і мистецтв Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США |
Нагороди | |
Автограф |
![]() |
![]() |
Миха́йло Пу́пін (серб. Михајло Идворски Пупин; 9 жовтня 1858 — 12 березня 1935) — американський фізик і фізхімік сербського походження. Михайло Пупін найбільше відомий численними винаходами, в тому числі способом збільшення дальності передачі телеграфних і телефонних повідомлень по кабелях зв'язку штучним збільшенням їх індуктивності, який отримав назву Пупінізація. Пупін був одним із засновників Національного консультативного комітету з повітроплавання (NACA), який був попередником НАСА.[5]
Життєпис[ред. | ред. код]
Михайло Пупін народився 4 жовтня 1858 року в селі Ідвора поблизу Панчево в родині неписьменного селянина. Його батька звали Костянтин, а мати Олімпіада. Пупін мав чотирьох братів та п'ять сестер. Навчався в початковій школі в своєму селі, пізніше в німецькій початковій школі в Перлезі. Місцевий протопоп бачачи величезний талант та потенціал Пупіна, вплинув на органи місцевої влади, щоб ті надали його учню стипендію.
Через свою діяльність в русі «сербської молоді», в якого на той час було багато проблем з австро-угорськими властями, Пупіну довелося покинути Панчево. У 1872 році він відправився в Прагу, де продовжив навчання, закінчивши шостий і першу половину сьомого навчального року. Після раптової смерті батька в березні 1874 року шістнадцятирічний Пупін кинув свою освіту в Празі через фінансові проблеми і переїхав до Сполучених Штатів Америки.
Навчання в Америці та докторська дисертація[ред. | ред. код]
Наступні п'ять років Пупін працював різноробочим, водночас вивчаючи англійську, грецьку та латинську мови. Після трьох років різних курсів, восени 1879 року він успішно пройшов вступні екзамени і поступив до Колумбійського коледжу, де зарекомендував себе як винятковий спортсмен і науковець. Друг Пупіна передбачив, що його статура зробить його чудовим веслярем, і що Колумбійський коледж робитиме все для хорошого весляра. Популярний студент, він був обраний президентом свого класу під час першого навчального року. Пупін закінчив коледж з відзнакою в 1883 році та отримав американське громадянство в той самий рік.
Михайло Пупін захистив докторську дисертацію в Берлінському університеті, а 1889 року повернувся до Колумбійського університету, щоб стати викладачем фізики в новоствореній кафедрі електротехніки.
Зв'язки з Сербією[ред. | ред. код]
У 1912 році Королівства Сербії призначило Пупіна своїм почесним консулом в США, цю посаду він займав до 1920 року.
Приватне життя[ред. | ред. код]
Після переїзду в Америку, він змінив своє ім'я на Майкл Ідворський Пупін, підкреслюючи своє походження. У 1888 році він одружився з американкою Сарою Катарін Джексон з Нью-Йорка, з якою в них була дочка на ім'я Барбара. Вони були одружені протягом восьми років, його дружина померла від пневмонії.
Смерть[ред. | ред. код]
Михайло Пупін помер у місті Нью-Йорк в 1935 році у віці 76 і похований на Вудлонському цвинтарі.
Пупін включений до списку 100 найзнаменитіших сербів.
Патенти[ред. | ред. код]
Пупін написав близько 70 технічних статей і оглядів,[6] йому також належить 34 патенти.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ First Meeting. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 22 березня 2017.
- ↑ Життєпис Михайло Ідворського Пупіна [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Michael Idvorsky Pupin — Columbia 250 [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
- Народились 9 жовтня
- Народились 1858
- Народились 4 жовтня
- Уродженці Австрійської імперії
- Померли 12 березня
- Померли 1935
- Померли в Нью-Йорку
- Поховані на цвинтарі «Вудлон»
- Випускники Кембриджського університету
- Випускники Берлінського університету
- Нагороджені медаллю Едісона
- Нагороджені медаллю пошани IEEE
- Обрані до Національної зали слави винахідників США
- Американці сербського походження
- Сербські науковці
- Сербські винахідники
- Винахідники США
- Фізики США
- Фізики Сербії
- Члени Французької академії наук
- Випускники Колумбійського університету
- Люди на банкнотах
- Нагороджені медаллю Джона Фріца
- Доктори наук
- Науковці Берлінського університету
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США