Мономіф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема подорожі героя міфу

Мономі́ф (англ. Monomyth) або по́дорож геро́я — загальний шаблон, на якому вибудовуються міфи всіх народів світу. Також на ньому базуються численні художні твори як романи, фільми, відеоігри та реклама[1][2].

Термін запроваджений Джозефом Кемпбеллом у його книзі «Герой з тисячею облич» (1949). Подорож героя поділяється на кілька етапів. Загалом вона полягає в тому, що герой зі звичайного світу потрапляє у незвичайний, сповнений небезпек і випробувань. Він змушений звершувати різного роду подвиги, в ході яких отримує певний дар і опиняється на межі смерті, але рятується чудесним чином. З отриманим даром він повертається в звичайний світ та несе благо іншим людям.

Історія терміна[ред. | ред. код]

Уперше слово «мономіф» вжив американський славіст Омрі Ронен у 1904 році. Він називав мономіфом ставлення російського поета В'ячеслава Іванова до Діоніса як до «аватари Христа»[3]. Джозеф Кемпбелл запозичив слово «мономіф» з роману Джеймса Джойса «Поминки Фіннеґана» (1939), дослідження котрого опублікував у праці «Скелетний ключ до пробудження Фіннеґана» (1944) спільно з новелістом Генрі Мортоном Робінсоном[4][5]. Мономіф Кемпбелл визначав як оповідний архетип найвищого рівня, але також вживав цей термін і в значенні загального міфологічного архетипу або передбачуваної міфеми, повторюваної в світових культурах[6][7].

Фраза «подорож героя», використовувана як синонім мономіфу Кемпбелла, ввійшла в ужиток через два документальних фільми. Перший, «Подорож героя: Світ Джозефа Кемпбелла» (1987), супроводжуваний супутньою книгою «Подорож героя: Джозеф Кемпбелл про своє життя і творчість» (1990). Другий, серія основних інтерв'ю політичного коментатора Білла Мойєрса з Кемпбеллом, випущена в 1988 році як документальний фільм з супутньою книгою «Сила міфу» (1988). Співавтор «Подорожі героя: Джозеф Кемпбелл про своє життя і творчість», Філ Кузіно, у вступі до переглянутого видання писав, що «мономіф — це фактично метаміф, філософське прочитання єдності духовної історії людства, Історія, що стоїть за історією»[8].

Структура мономіфу[ред. | ред. код]

Шлях пригод героя зазвичай слідує схемі: вихід — ініціація — повернення. Герой під тиском обставин чи за внутрішнім прагненням наважується відправитися зі світу повсякденності в світ, невідомий чи страшний для нього. Там він зустрічається з невідомими йому досі силами, долає перешкоди і повертається наділеним можливостями для вдосконалення світу.

Наприклад, Еней тікає зі зруйнованої Трої, довго поневіряється в пошуках нового дому, спускається в Аїд, перепливає річку Ахерон, підкупляє пса Цербера, і говорить з тінню свого померлого батька. В результаті він довідується про долю Риму, який він повинен заснувати, і повертається до товаришів, позбавлений сумніві щодо успіху їхньої подорожі.

Герой мономіфу зазвичай від початку чимось вирізняється. Він з'явився на світ незвичайним чином, шанується в суспільстві чи навпаки є вигнанцем. У всякому разі, світу, в якому він живе, чи йому самому, чогось бракує і виправлення становища покладається на героя.

Вихід[ред. | ред. код]

  • Поклик до мандрів — щось чи хтось дає герою зрозуміти, що змінити поточне становище можливо тільки вийшовши за межі звичайного світу. Це може бути конкретна особа чи внутрішнє відчуття.
  • Відкидання поклику — герой сумнівається в успіху подорожі, вважає її помилкою, а себе не тим, хто вартий здійснити її. Так що він намагається втекти від долі.
  • Надприродне заступництво — якщо герой здійснює кроки до досягнення мети, рухатися далі йому допомагатимуть чарівні сили.
  • Подолання першого порога — герой перетинає кордон безпечного світу. «Сторож» на кордоні світів піддає героя випробуванню, якщо герой впорався — надає допомогу, якщо ні — не пускає або й карає.
  • «У череві кита» — герой опиняється в обставинах, які прирівнюються до смерті, але виходить неушкодженим або навіть з новими можливостями.

Ініціація[ред. | ред. код]

  • Шлях випробувань — переборюючи перешкоди, герой відкриває у собі винахідливість, хоробрість чи інші корисні риси.
  • Зустріч із богинею — випробування героя, протистояння спокусі покинути свою місію. Назва походить від жінки-наставниці або спокусниці, котра часто ставить перед героєм перепону.
  • Примирення з батьком — момент, коли герой стає рівним батькові (наставнику), буквально чи символічно дорослішає, стаючи здатним виконати своє призначення.
  • Апофеоз — герой долає основну проблему, досягає шуканого, перемагає лиходія, рятує людей. Його труднощі опиняються позаду, але повернення додому ще попереду.
  • Винагорода наприкінці шляху — часто те, заради чого затівалася подорож, виражено матеріально. Герой отримує цю річ в своє володіння.

Повернення[ред. | ред. код]

  • Відмова від повернення — далеко не завжди присутній елемент, де герой відмовляється далі нести благо завдяки своїм якостям або добутим речам. Він залишається зі всім здобутим, чим позбавляє інших кращого життя.
  • Чудесна втеча — герой, заволодівши нагородою, тікає назад. Його переслідують охоронці скарбу, злі сили або загрожують небезпечні явища. Однак герой завдяки придбаним якостям або при допомозі добрих сил рятується.
  • Порятунок ззовні — посланець зі звичайного світу допомагає знову перетнути кордон незвичайного.
  • Перетин порогу у світ повсякденності — герой повертається до звичайного життя. Він стикається із загрозою повернутись до того ж стану, в якому перебував до початку подорожі, що його подвиги будуть забуті або про них взагалі ніхто не дізнається чи не повірить.
  • «Володар двох світів» — герой отримує можливість почати нові пригоди, покинути світ повсякденності та вершити нові подвиги. Як варіант, герой ділиться цією здатністю з іншими.
  • «Свобода жити» — те, заради чого герой відправився в подорож, стається. Світ позбувається недоліку, який спонукав героя до подвигів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 8 Classic storytelling techniques for engaging presentations - Sparkol. Sparkol (en-US). Процитовано 2016-04-05. 
  2. Археология поп-культуры. Religo.ru :: Эксперты о религии. Архів оригіналу за 2016-04-16. Процитовано 2016-04-05. 
  3. Clayton, J. Douglas, ed. (1989). Issues in Russian Literature Before 1917. p. 212. Dionysus, Ivanov's 'monomyth,' as Omry Ronen has put it, is the symbol of the symbol. One could also name Dionysus, the myth of the myth, the metamyth which signifies the very principle of mediation, […]
  4. Campbell, Joseph (1904-1987) (1944). A skeleton key to Finnegans Wake. New York : Harcourt, Brace and Company. 
  5. Joseph Campbell, The Hero with a Thousand Faces. Princeton: Princeton University Press, 1949. p. 30, n35. «At the carryfour with awlus plawshus, their happyass cloudious! And then and too the trivials! And their bivouac! And his monomyth! Ah ho! Say no more about it! I'm sorry!» James Joyce, Finnegans Wake. NY: Viking (1939) p. 581
  6. Luhan, Mabel Dodge (1987). Edge of Taos Desert: An Escape to Reality (en). UNM Press. с. viii. ISBN 978-0-8263-0971-6. 
  7. Ashe, Steven (2008-05). Qabalah of 50 Gates (en). Glastonbury Books. с. 21. ISBN 978-0-9556932-3-6. 
  8. Campbell, Joseph, 1904-1987.; Brown, Stuart L. (2003). The hero's journey : Joseph Campbell on his life and work (вид. 1st New World Library ed). Novato, Calif.: New World Library. с. xxi. ISBN 1-57731-404-2. OCLC 52133247. 

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Campbell J. The Hero with a Thousand Faces / Joseph Campbell. — Princeton: New World Library, 2008. — 416 p.
  • Кемпбелл Дж. Герой із тисячею облич / Джозеф Кемпбелл // Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1999 рік, — 392 с.