Мономіф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема подорожі героя міфу

Мономі́ф (англ. Monomyth) або по́дорож геро́я — загальний шаблон, на якому вибудовуються міфи всіх народів світу. Також на ньому базуються численні художні твори як романи, фільми, відеоігри та реклама[1][2].

Термін запроваджений Джозефом Кемпбеллом у його книзі «Тисячоликий герой» (1949). Подорож героя поділяється на кілька етапів. Загалом вона полягає в тому, що герой зі звичайного світу потрапляє у незвичайний, сповнений небезпек і випробувань. Він змушений звершувати різного роду подвиги, в ході яких отримує певний дар і опиняється на межі смерті, але рятується чудесним чином. З отриманим даром він повертається в звичайний світ та несе благо іншим людям.

Історія терміна[ред. | ред. код]

Уперше слово «мономіф» вжив американський славіст Омрі Ронен у 1904 році. Він називав мономіфом ставлення російського поета В'ячеслава Іванова до Діоніса як до «аватари Христа»[3]. Джозеф Кемпбелл запозичив слово «мономіф» з роману Джеймса Джойса «Поминки Фіннеґана» (1939), дослідження котрого опублікував у праці «Скелетний ключ до пробудження Фіннеґана» (1944) спільно з новелістом Генрі Мортоном Робінсоном[4][5]. Мономіф Кемпбелл визначав як оповідний архетип найвищого рівня, але також вживав цей термін і в значенні загального міфологічного архетипу або передбачуваної міфеми, повторюваної в світових культурах[6][7].

Фраза «подорож героя», використовувана як синонім мономіфу Кемпбелла, ввійшла в ужиток через два документальних фільми. Перший, «Подорож героя: Світ Джозефа Кемпбелла» (1987), супроводжуваний супутньою книгою «Подорож героя: Джозеф Кемпбелл про своє життя і творчість» (1990). Другий, серія основних інтерв'ю політичного коментатора Білла Мойєрса з Кемпбеллом, випущена в 1988 році як документальний фільм з супутньою книгою «Сила міфу» (1988). Співавтор «Подорожі героя: Джозеф Кемпбелл про своє життя і творчість», Філ Кузіно, у вступі до переглянутого видання писав, що «мономіф — це фактично метаміф, філософське прочитання єдності духовної історії людства, Історія, що стоїть за історією»[8].

Структура мономіфу[ред. | ред. код]

Шлях пригод героя зазвичай слідує схемі: виправа — ініціація — повернення. Герой під тиском обставин чи за внутрішнім прагненням наважується відправитися зі світу повсякденності в світ, невідомий чи страшний для нього. Там він зустрічається з невідомими йому досі силами, долає перешкоди і повертається наділеним можливостями для вдосконалення світу.

Наприклад, Еней тікає зі зруйнованої Трої, довго поневіряється в пошуках нового дому, спускається в Аїд, перепливає річку Ахерон, підкупляє пса Цербера, і говорить з тінню свого померлого батька. В результаті він довідується про долю Риму, який він повинен заснувати, і повертається до товаришів, позбавлений сумніві щодо успіху їхньої подорожі.

Герой мономіфу зазвичай від початку чимось вирізняється. Він з'явився на світ незвичайним чином, шанується в суспільстві чи навпаки є вигнанцем. У всякому разі, світу, в якому він живе, чи йому самому, чогось бракує і виправлення становища покладається на героя.

Виправа[ред. | ред. код]

  • Поклик до мандрів — герой відчуває якийсь недолік у собі чи в світі. Це відчуття походить від розриву з матір'ю, що змушує людину жити самотужки, самій турбуватися про себе. Проте в сюжеті ця проблема може реалізуватися найрізноманітнішим чином: викрадення якоїсь цінності злими силами, нестача певного блага, вторгнення ворогів тощо. В усякому разі щось чи хтось дає герою зрозуміти, що змінити поточне становище можливо тільки вийшовши за межі звичайного світу, в якомусь сенсі подорослішавши. Це може зробити конкретна особа, як-от наставник, чи внутрішнє відчуття.
  • Відмова від поклику — герой сумнівається в успіху подорожі, прагне повернутися в те середовище, де був досі. Він вважає подорож помилкою, а себе не тим, хто вартий здійснити її.
  • Допомога сил надприродних — якщо герой здійснює кроки до досягнення мети, рухатися далі йому допомагатимуть чарівні сили. В дійсності ці сили є дорослими членами спільноти, що допомагають дитині пройти випробування аби вона сама могла вважатися дорослою.
  • Перший поріг — герой перетинає кордон безпечного світу. «Сторож» на кордоні світів піддає героя випробуванню, вимагаючи довести, що він гідний майбутніх здобутків. Якщо герой впорався — надає допомогу, якщо ні — не пускає або й карає. Цей етап реалізується в архаїчних ритуалах як аскеза (піст, відлюдництво), що передує головному випробуванню.
  • «Черево кита» — герой начебто зазнає поразки від зіткнення з невідомим йому світом і опиняється в обставинах, які прирівнюються до смерті. Він гине в колишньому статусі, але символічно народжується в новому, виходить неушкодженим або навіть з новими можливостями.

Ініціація[ред. | ред. код]

  • Шлях випробувань — переборюючи перешкоди, герой відкриває у собі винахідливість, хоробрість чи інші корисні риси, потрібні для виконання головного випробування попереду.
  • Зустріч із богинею — герой зустрічається з уособленням матері, від розлуки з якою внаслідок народження страждає. Матір постає богинею, наставницею, чарівницею тощо.
  • Жінка-спокусниця — потяг до єдності з матір'ю загрожує місії героя. Вона постає як спокусниця, відьма, фатальна жінка, трансформуючи невинне дитяче бажання близькості з матір'ю в сексуальний потяг. Герой прагне до дитячої безтурботності, але пересилює себе аби продовжити шлях.
  • Примирення з батьком — щоб виконати свою місію, героєві потрібно осягнути протилежності світу. Йому доводиться зіткнутися з уособленням батька (ворогом, охоронцем скарбу тощо), котрий опиняється в дитинстві між дитиною та матір'ю. Герой долає його та осягає, що чоловіче й жіноче, життя та смерть і т.п. складають єдність. У цей момент герой стає рівним батькові (наставнику), буквально чи символічно дорослішає, стаючи здатним виконати своє призначення.
  • Апофеоз — герой піднімається над поверхневим розумінням світу, в якомусь сенсі вже не підкорюючись його правилам. Герой долає основну проблему, досягає шуканого, перемагає лиходія, рятує людей. Його труднощі опиняються позаду, але повернення додому ще попереду.
  • Найвища нагорода — часто те, заради чого затівалася подорож, виражено матеріально. Герой отримує цю річ в своє володіння.

Повернення[ред. | ред. код]

  • Відмова від повернення — можливе завершення подорожі, за якого герой відмовляється далі нести благо завдяки своїм якостям або добутим речам. Він залишається зі всім здобутим, чим позбавляє інших кращого життя.
  • Чарівна втеча — герой, заволодівши нагородою, тікає назад. Його переслідують охоронці скарбу, злі сили або загрожують небезпечні явища. Однак герой завдяки придбаним якостям або при допомозі добрих сил рятується.
  • Допомога зовнішніх сил — посланець зі звичайного світу допомагає знову перетнути кордон незвичайного.
  • Останній поріг — герой повертається до звичайного життя. Він стикається із загрозою повернутись до того ж стану, в якому перебував до початку подорожі, що його подвиги будуть забуті або про них взагалі ніхто не дізнається чи не повірить.
  • «Володар двох світів» — герой отримує можливість почати нові пригоди, покинути світ повсякденності та вершити нові подвиги. Як варіант, герой ділиться цією здатністю з іншими.
  • «Свобода жити» — те, заради чого герой відправився в подорож, стається. Світ позбувається недоліку, який спонукав героя до подвигів.

Модифікації[ред. | ред. код]

Акт Джозеф Кемпбелл (1949) Девід Адамс Лімінг (1981)[9] Філ Кузіно (1990)[10] Крістофер Воґлер (2007)[11]
I. Виправа
  1. Поклик до мандрів
  2. Відкмова від поклику
  3. Допомога сил надприродних
  4. Перший поріг
  5. Черево кита
  1. Концепція чудесного народження
  2. Ініціація героя-дитини
  3. Віддалення від родини чи спільноти для медитації та підготовки
  1. Поклик до мандрів
  1. Звичайний світ
  2. Поклик до мандрів
  3. Відмова від поклику
  4. Зустріч з наставником
  5. Перетин першого порогу
II. Ініціація
  1. Шлях випробувань
  2. Зустріч із богинею
  3. Жінка-спокусниця
  4. Примирення з батьком
  5. Апофеоз
  6. Найвища нагорода
  1. Випробування і завдання
  2. Смерть
  3. Сходження під землю
  1. Шлях випробувань
  2. Прояснення завдання
  3. Зустріч із богинею
  4. Винагорода
  1. Випробування, союзники та вороги
  2. Прибуття в сокровенну печеру
  3. Божий суд
  4. Заслуга
III. Повернення
  1. Відмова від повернення
  2. Чарівна втеча
  3. Допомога зовнішніх сил
  4. Останній поріг
  5. Володар двох світів
  6. Свобода жити
  1. Воскресіння з мертвих
  2. Вознесіння, апофеоз і викуплення
  1. Чудесна втеча
  2. Повернення до порогу
  3. Володар двох світів
  1. Дорога назад
  2. Відродження
  3. Повернення з «еліксиром»

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 8 Classic storytelling techniques for engaging presentations - Sparkol. Sparkol (амер.). Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016. 
  2. Археология поп-культуры. Religo.ru :: Эксперты о религии. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016. 
  3. Clayton, J. Douglas, ed. (1989). Issues in Russian Literature Before 1917. p. 212. Dionysus, Ivanov's 'monomyth,' as Omry Ronen has put it, is the symbol of the symbol. One could also name Dionysus, the myth of the myth, the metamyth which signifies the very principle of mediation, […]
  4. Campbell, Joseph (1904-1987) (1944). A skeleton key to Finnegans Wake. New York : Harcourt, Brace and Company. 
  5. Joseph Campbell, The Hero with a Thousand Faces. Princeton: Princeton University Press, 1949. p. 30, n35. «At the carryfour with awlus plawshus, their happyass cloudious! And then and too the trivials! And their bivouac! And his monomyth! Ah ho! Say no more about it! I'm sorry!» James Joyce, Finnegans Wake. NY: Viking (1939) p. 581
  6. Luhan, Mabel Dodge (1987). Edge of Taos Desert: An Escape to Reality (англ.). UNM Press. с. viii. ISBN 978-0-8263-0971-6. Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 19 січня 2021. 
  7. Ashe, Steven (2008-05). Qabalah of 50 Gates (англ.). Glastonbury Books. с. 21. ISBN 978-0-9556932-3-6. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 19 січня 2021. 
  8. Campbell, Joseph, 1904-1987.; Brown, Stuart L. (2003). The hero's journey : Joseph Campbell on his life and work (вид. 1st New World Library ed). Novato, Calif.: New World Library. с. xxi. ISBN 1-57731-404-2. OCLC 52133247. 
  9. Leeming, David Adams (1981). Mythology: The Voyage of the Hero. New York: Harper & Row. ISBN 9780060439422. 
  10. Cousineau, Phil; Brown, Stuart L. (2003). The hero's journey : Joseph Campbell on his life and work (вид. 1st New World Library ed). Novato, Calif.: New World Library. ISBN 1-57731-404-2. OCLC 52133247. 
  11. Vogler, Christopher (2007). The writer's journey : mythic structure for writers (вид. 3rd ed). Studio City, CA: Michael Wiese Productions. ISBN 978-1-932907-36-0. OCLC 154677482. 

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Campbell J. The Hero with a Thousand Faces / Joseph Campbell. — Princeton: New World Library, 2008. — 416 p.
  • Кемпбелл Дж. Герой із тисячею облич / Джозеф Кемпбелл // Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1999 рік, — 392 с.