Монумент Слави (Полтава)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Монумент Слави
Монумент Слави у Полтаві.jpg
Монумент Слави в Полтаві

49°35′22″ пн. ш. 34°33′04″ сх. д. / 49.5895583° пн. ш. 34.5511750° сх. д. / 49.5895583; 34.5511750Координати: 49°35′22″ пн. ш. 34°33′04″ сх. д. / 49.5895583° пн. ш. 34.5511750° сх. д. / 49.5895583; 34.5511750
Країна

Україна Україна

Розташування Полтава
Архітектурний стиль класицизм
Архітектор Михайло Амвросимов, Тома де Томон
Скульптор Ф.Ф. Щедрін, І. П. Мартос, І. Гордєєв, П.Якимов (Єкимов)
Матеріал чавун, граніт, бронза
Будівництво 1806 — 1811
Встановлено 27 червня 1811
Монумент Слави (Полтава) is located in Україна
Монумент Слави (Полтава)
Монумент Слави (Полтава) (Україна)

CMNS: Монумент Слави на Вікісховищі

Монумент Слави — монумент на честь 100-річчя перемоги російської армії Петра I над шведськими військами Карла XII у Полтавській битві 27 червня 1709 року. Пам'ятник встановлено у 1811 році в центрі Круглої площі міста Полтава. Монумент Слави замикає перспективу восьми вулиць міста, є його ідейною і містобудівною домінантою, утворює разом із забудовою Круглої площі ансамбль доби російського класицизму.

Історія[ред.ред. код]

Перший монумент на честь Полтавської битви встановлено у 1769 році на території Спаської фортеці біля Полтавської церкви. Наприкінці XVII століття розібраний. Напередодні 100-річного ювілею полтавський губернський архітектор Михайло Амвросимов виконав два ескізи пам'ятника у вигляді колони, увінчаної орлом, на зразок тріумфальних колон, якими відзначалися перемоги у давньому Римі. 25 червня 1804 року на вулиці Олександрівській (тепер Соборності) було закладено фундамент майбутнього монументу. Ескізи Михайла Амвросимова надіслали на розгляд до Петербурзької академії мистецтв, де їх доручили опрацювати відомому архітектору Тома де Томону. Підписаний ним проект датовано 1805 роком, будівництво розпочато у 1806 році. У роботах взяли участь скульптори Ф. Ф. Щедрін, І. П. Мартос, І. Гордєєв; відливав деталі майстер П. Якимов. Загальна вартість монумента становила понад 150 тисяч карбованців.

Опис[ред.ред. код]

Монумент слави (панорама)

Монумент Слави — чавунна колона тосканського ордера на кубічному гранітному постаменті, що стоїть на ступінчатому стилобаті у формі чотирикутного бастіону, в основу якого вмонтовано 18 гармат (10 — з Полтавської фортеці, 8 — з Переволочної). Верхня площина огороджена литою чавунною ґраткою, декоративні стояки якої виконано у вигляді вкладених у піхви мечів, обернених клинком до землі, що символізувало завершення військових дій. Грані постаменту прикрашають горельєфні бронзові композиції з римською військовою атрибутикою. У центрі композиції з південно-східного та північно-західного боків — великі бронзові кільця у вигляді змій, що тримають себе за хвіст, так зване «кільце повернення» — алегорія вічності і повторюваності світу. У кільці на південно-східній грані позначена дата Полтавської битви: «июня 27-го 1709 года». На протилежному боці: «Окончен в 1809 году». Однак монумент Слави було відкрито 27 червня 1811 року.

Колона — цегляна одягнута чотирма чавунними кожухами, шви між якими закрито трьома пасками у вигляді вінків дубового листя. Колону увінчує півсфера, на якій — бронзовий позолочений орел з блискавками у кігтях і лавровим вінком у дзьобі; обернений у бік поля Полтавської битви. Висота колони разом з капітелью 10,35 м, орла з полусферою — 2,11 м, розмах крил орла — близько З м, нижній діаметр колони — 1,84 м, верхній 1,30 м, розміри стилобата 12,2×12,2 м.

Монумент Слави 1.jpg Монумент Слави 2.jpg Монумент Слави 3.jpg
Монумент Слави
початок XX століття
Монумент Слави
початок XX століття
Монумент Слави
1943 рік

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]