Музей анатолійських цивілізацій
| Музей анатолійських цивілізацій тур. Anadolu Medeniyetleri Müzesi  | |
|---|---|
| тур. Anadolu Medeniyetleri Müzesi | |
 | |
| 39°56′17″ пн. ш. 32°51′42″ сх. д. / 39.938333000028° пн. ш. 32.86194400002777627° сх. д.Координати: 39°56′17″ пн. ш. 32°51′42″ сх. д. / 39.938333000028° пн. ш. 32.86194400002777627° сх. д. | |
| Тип | національний і археологічний |
| Країна |
 Туреччина |
| Розташування | Туреччина |
| Адреса | Анкара |
| Засновано | 1921[1] |
| Відкрито | 1921 |
| Відвідувачі | 450 000 осіб |
| Сайт | www.anadolumedeniyetlerimuzesi.gov.tr |
  Музей анатолійських цивілізацій (Туреччина) | |
 | |
 Музей анатолійських цивілізацій у Вікісховищі | |
Музей анатолійських цивілізацій (тур. Anadolu Medeniyetleri Müzesi) — археологічний музей у столиці Туреччини Анкарі[2]. 1997 року музей здобув звання Європейського музею року.
Музей був заснований в 1921 р. Ініціатором його створення був Мубарек Халіф Бей, і першим місцем розташування була одна з веж замку в Анкарі, що називається Аккале[tr]. Крім того, колекції містилися у Храмі Августа і Термах (римські лазні). Згідно з рішенням тодішнього президента Туреччини Кемаля Ататюрка, який прагнув створити хетський музей, почали збирати хетські пам'ятки, наявні в інших музеях, і відправляти їх до Анкари. Виникла потреба збільшити музей, що вимагало передачі колекцій до нових будинків. Так музей знайшов своє нинішнє місце розташування. Міститься нині в будівлях базару п'ятнадцятого століття, займаючи два будинки часів Османської імперії, які було відремонтовано і пристосовано для виконання нової ролі. Один з цих будинків називається "Bedesten, другий — Kursunlu Хан. Перший з них був побудований, ймовірно, за часів Махмуда паші (1464–1471), великого візира султана Мехмеда Завойовника, другий був побудований його наступником на посаді великого візира — Мехметом Пашою. Остаточний вигляд музей набув у 1968 р.
Нині у Курсунлу-Хані міститься інститут досліджень та управління, в тому числі робочі кімнати, бібліотека, конференц-зал, лабораторія, в той час, як у Бедестені — власне музейна експозиція, відкрита для публіки.
Музей охоплює культурні пам'ятки Анатолії з доісторичних часів (палеоліт). Експозицію змонтовано в хронологічному порядку. Вона охоплює: палеоліт, неоліт, халколіт, старша бронзова доба, час впливу Ассирії в Анатолії, старший період хетський, хетський період, часи новохетські, пам'ятники фригійські, урартські, лідійські.
До особливо важливих експонатів належать: реконструкція неолітичного святилища з Чатал-Гьоюк з фресками i мальованими рельєфами з VII тисячоліття д.н.e., фігурки з часів неоліту і халколіту з Хаджилару, датовані V тисячоліттям д.н.e., бронзові культові знаки і золоте начиння з Аладжа-Хююк з кінця III тисячоліття д.н.e., зооморфічне начиння та ідоли з Кюльтепе (XIX ст. д.н.e.-XVIII ст. д.н.e.), хетські знахідки з Богазкале[tr], фригійські, лідійські та урартські бронзові вироби. Окрема галерея скульптур включає статуї, зокрема хетські ортостати (з Boğazkale i Alaca Höyük) i новохетські (з Karkemisz i Malatya).
Див. також[ред. | ред. код]
- Європейський музей року
- Халдейська релігія
- Список об'єктів реєстру «Пам'ять світу» в Європі й Північній Америці
- Халді
Фототека[ред. | ред. код]
-
Фрагмент експозиції -
Богоматір з Чатал-Гьоюк, вид спереду -
Богоматір з Чатал-Гьоюк, вид збоку -
Хетський монумент, докладна копія монумента з tr:Fasillar -
Статуя -
Бронзовий предмет культу, що символізує Всесвіт, т. зв. штандар, з хетського гробу в tr:Alaca Höyük -
Статуетка оленя, символу хетської богині -
Церемоніальний хетський предмет з бронзи -
Химера з двома головами: людини і лева; пізній хетський час -
Реконструкція камери гробниці Мідаса в tr:Gordioni -
Голови биків з Чатал-Гьоюк -
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей анатолійських цивілізацій- Про музей зі сторінки www. transanatolie.com [Архівовано 9 червня 2021 у Wayback Machine.]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ https://kvmgm.ktb.gov.tr/TR-44060/ankara-anadolu-medeniyetleri-muze-mudurlugu.html
- ↑ Територія Анатолії в різні історичні періоди входила (повністю або в значній частині) до складу різних держав: Хеттське царство, Лідійське царство, Мідія, держава Ахеменідів, держава Олександра Македонського, держава Селевкидів, Понтійське царство, Пергам, Стародавній Рим, Візантія, Конійський султанат тощо.