Джованні да Каріньяно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джованні да Каріньяно
італ. Giovanni di Carignano
Carignano map (14th C.).jpg
Портолан роботи Джованні да Каріньяно, створений на початку XIV століття.
Народився 1250
Генуя, Італія
Помер 1329
Генуя, Італія
Діяльність картограф
Конфесія католицтво

Джованні ді Каріньяно (італ. Giovanni di Carignano; Генуя, бл. 1250 — Генуя 1329), відомий також як Йоганнес де Мауро де Каріньяно — італійський священник і картограф з Генуї. Прізвисько «di Carignano» походить від генуезького міського району Каріньяно (Carignano).

Біографія[ред. | ред. код]

Про життя Джованні ді Каріньяно відомостей небагато. Він був настоятелем у парафії Сан-Марко-аль-Моло, поблизу порту Генуї і найбільш відомий в історії картографії, створивши та підписавши географічну карту, що зображує узбережжя Середземного моря та прилеглих території: Балтики, Азії та Африки

Зберігся генуезький документ, датований 9 червня 1291 р., в якому йдеться про якогось Джованні, сина Мауро, з Каріньяно (Johannes de Mauro de Calignano). Інші фрагменти свідчать про те, що у нього було два брати: Джакомо, нотаріус і Ансельмо, лікар. Подальші документи свідчать про те, що він був ще живий у вересні 1329 року, але помер у травні 1330 року[1].

Каріньяно має важливе значення для історії картографії як автор морської карти-портолана початку XIV століття, яка з великою майстерністю зобразила більшу частину світу, яку тоді знали його італійські сучасники (Європа, Північна Африка, Близький Схід, Середземне море, Чорне море та багато іншого).

З 1293 по 1329 рік Джованні да Каріньяно був настоятелем церкви Сан-Марко-аль-Моло («Святого Марка на пристані»), парафії в Генуї, лише за кілька метрів від гамірного порту Генуї, мабуть, найважливішого тогочасного морського порту в Середземному морі.

Каріньяно був сучасником іншого відомого генуезького картографа, П'єтро Весконте (який підтримував контакти з венеційцем Марино Санудо) — обидва з них підписували свої власні карти, всупереч традиції анонімності, що була широко поширена до того часу.

Документ 1314 року свідчить про його конфлікт з архієпископом Генуї Поркетто Спінолою, якому не подобалося, що Джованні, будучи ректором Сан-Марко, дозволяв купцям використовувати приміщення, сплачуючи орендну плату, або що він зберігав матеріали для навігації, включно з вітрилами, кермами тощо: суперечка була заспокоєна завдяки втручанню папської курії на користь продовження діяльності заповзятливого Джованні (FERRO, с. 31). Інші документи показують, що і Джованні, і Поркетто Спінола позичали гроші купцям під відсотки (Ревеллі, 1937).

Портолан Каріньяно[ред. | ред. код]

Портолан Каріньяно довгий час зберігався в Державному архиві (Archivio di Stato) у Флоренції в Італії. На жаль, і без того крихка карта була знищена в 1943 році під час бомбардування Неаполя, де вона була тимчасово виставлена. Все, що залишилося від портолана Каріньяно — це набір фотографій і нотатки попередніх вчених. Підпис Джованні розташований на портолані на Балтійському морі: «Presbiter Joannes Rector sancti Marci de portu Janue me fecit» (священик Джованні, настоятель Сан-Марко на пристані в Генуї, зробив мене).

Найважливіша особливість портолану Каріньяно окрім графічних і математичних нововведень (про які докладно описано в дослідженнях Duken, 1988 та Gaspar, 2008), полягає, зокрема, у спробі автора зібрати інформацію, не дотримуючись традиційної географії, успадкованої від античності. Зокрема, Каріньяно отримував інформацію від генуезьких купців, один з них подорожував до Сіджільмаси у внутрішньому Марокко і розповів Каріньяно про транссахарську торгівлю. Він також спілкувався з іноземними послами та емісарами, які прибували до Генуї, навіть якщо для них Генуя була лише транзитною зупинкою. Розташування церкви Сан-Марко біля пірсу було зручним для збору інформації; здається, що Джованні зустрівся з татарською чи вірменською делегацією в 1303 році, а в 1306 році через три роки, в з делегацією ефіопських послів, надісланих абіссінським негусом Ведемом Арадом до Авіньйона.

Можливо, через вплив отриманих новин про присутність християнських громад в Абіссінії Джованні да Каріньяно став першим європейським автором, який помістив легендарне Королівство Пресвітера Йоана в АфриціЕфіопії), а не в північній Азії. Крім того, здається, що він особисто здійснив принаймні одну подорож до Середземного моря: з 16 квітня по 19 листопада 1316 року на Сицилію. Хоча північні райони Європи позначені дуже схематично і, вочевидь, невідомі автору, портолан Каріньяно містить можливо перше зображення Скандинавії як півострова.

Портолан Каріньяно по-різному датується між 1305 і 1327 рр.[2]). Якщо прийняти більш ранні дати, то це може бути перший відомий портолан, підписаний його автором (тобто перед портоланом П'єтро Весконте 1311 року). Підпис був таким: Presbiter Johannes Rector sancti Marci de portu Ianue me fecit[3].

Друга таємнича карта Каріньяно, датована 1306 роком, регулярно згадується в списках XIX століття, але без вказівки її місцезнаходження чи опису її змісту, і, таким чином, вона або ніколи не існувала поза межами чуток, або була давно втрачена[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Revelli, p.450-52
  2. Beazley (1906: p.516) pushes for an earlier date, 1300—1305, Desimoni (1875: p.44) for 1306, Nordenskiöld (1896: p. 689) says 1310; Campbell (1986) proposes 1327.
  3. Desimoni (Giornale Liguistico, 1875: p.44)
  4. e.g. Carignano's 1306 map is listed without a location in the catalog of Pietro Amat di S. Filippo (1875), Studi bibliografici e biografici sulla storia della geografia in Italia. Rome: Elzeviriana. p.329)

Джерела[ред. | ред. код]

  • ALMAGIÀ Roberto, Intorno alla più antica cartografia nautica catalana, in «Bollettino della Società Geografica Italiana», volume 81, 1945, pp. 20–27, p. 25.
  • ASTENGO Corradino, La cartografia nautica medievale. Problemi vecchi e nuove ricerche, in «Mundus Novus», Genova, 2007, pp. 211—224.
  • ASTENGO Corradino, Elenco di carte ed atlanti nautici medievali di autore genovese, in «Annali di ricerche e studi di geografia», XLVI (1990), pp. 4 s.
  • ASTENGO Corradino, Giovanni da Carignano, in «Cartografi in Liguria (secoli XIV—XIX), Dizionario Storico dei Cartografi Italiani», a cura di M. Quaini e L. Rossi, Genova, Brigati, 2007, p. 45.
  • CAMPBELL Tony, «Portolan Charts from the Late Thirteenth Century to 1500,» in The History of Cartography, volume one, Cartography in Prehistoric, Ancient, and Medieval Europe and the Mediterranean, edited by J.B. Harley and David Woodward. Chicago: University of Chicago Press, 1987, pp. 371—463, in particular pp. 404—407.
  • CAPACCI Alberto, La toponomastica nella cartografia nautica di tipo medievale, Genova, Brigati, 1994
  • CARACI Giuseppe, Cimeli cartografici sconosciuti esistenti a Firenze — VII—VIII — IX, in «La Bibliofilia», 1927, p. 50.
  • CARACI Giuseppe, Segni e colori degli spazi medievali. Italiani e catalani nella primitiva cartografia nautica medievale, a cura di Ilaria Luzzana Caraci, Reggio Emilia, Diabasis, 1993, pp. 46–58.
  • DE ANNA Luigi, Conoscenza e immagine della Finlandia e del Settentrione nela cultura classico-medievale, in «Annales Universitatis Turkuensis», serie B, tomo 180, Turku 1988, in particolare pp. 327—333.
  • DESIMONI Cornelio, Elenco di carte ed atlanti nautici di autore genovese oppure in Genova fatti o conservati in «Giornale Ligustico», II, 1875, pp. 41–71, in esp.p.44–45.
  • Due mondi a confronto 1492—1728: Cristoforo Colombo e l'apertura degli spazi, a cura di Giuseppe Cavallo, Roma, IPZS, 1992, 2 vv.
  • DUKEN A. J., Die mathematische Rekonstruktion der Portolankarte des Giovanni Carignano (ca. 1310). Bückeburg 1984, partially reproduced in DUKEN, A. J.: Reconstruction of the portolan chart of G. Carignano (c. 1310), in: «Imago Mundi», Vol 40 (1988), pp. 86–95.
  • EDSON Evelyn, and SAVAGE SMITH, Emily, Medieval Views of the Cosmos, Oxford, The Bodleian Library, 2004.
  • EDSON Evelyn, Mapping Time and Space: How Medieval Mapmakers viewed their World, London, British Library, 1997.
  • FERRO Gaetano, La tradizione cartografica genovese e Cristoforo Colombo, in «Nuova Raccolta Colombiana», a cura di P.E. Taviani, XIII, Roma 1992, pp. 30–34
  • GALLIANO Graziella, in «Dizionario Biografico degli Italiani», Roma, IPZS, article under letter M: «Mauro, Giovanni di Mauro da Carignano».
  • GALLIANO Graziella, Le vie del Sudan, in «Caraci Le Americhe annunciate. Viaggi ed esplorazioni liguri prima di Colombo», a cura di I. Luzzana Caraci, Reggio Emilia 1991, pp. 133 s
  • GASPAR Joaquim Alves: Dead reckoning and magnetic declination: unveiling the mystery of portolan charts. «e-Perimetron», Vol.3, No.4, 2008 [191-203], www.e-perimetron.org
  • GAUTIER DALCHÉ Patrick, Carte marine et portulan au XIIe siècle. Le Liber de existencia rivieriarum et forma maris nostri Mediterranei, Pise, circa 1200, Roma, École Française de Rome, 1995, p. 10, p. 26 e p. 36.
  • NANSEN Fridtjof, In Northern Mists; Arctic Exploration in Early Times, trans. Arthur G. Chater, New York, 1911, vol. 2, p. 221 e p. 235.
  • NORDENSKIÖLD Adolf Erik von: Facsimile-atlas to the early history of cartography: with reproductions of the most important maps printed in the XV and XVI centuries, Stockholm 1889.
  • NORDENSKIÖLD Adolf Erik von: Periplus: an essay on the early history of charts and sailing-directions ; with numerous reprod. of old charts and maps, Stockholm 1897
  • PUJADES I BATALLER Ramon J.: Les cartes portolanes: la representaciò medieval d'una mar solcada [With an English version of the text entitled, 'Portolan charts: the medieval representation of a ploughed sea', pp. 401—526]. (Barcelona: Institut Cartogràfic de Catalunya; Institut d'Estudis Catalans; Institut Europeu de la Mediterrània; Lunwerg, 2007).
  • REVELLI Paolo, Cristoforo Colombo e la scuola cartografica genovese, Genova, CNR (Stabilimenti Italiani Arti Grafiche), 1937.
  • Silverberg, Robert, The Realm of Prester John (Athens: Ohio University Press, 1972), pp. 164—165. ISBN 0-8214-1138-1.
  • UZIELLI Gustavo and AMAT DI SAN FILIPPO Pietro, Studi biografici e bibliografici sulla storia della geografia in Italia, vol. II: Mappamondi, carte nautiche, portolani ed altri monumenti cartografici specialmente italiani dei secoli XIII—XVII, Roma, Società Geografica Italiana, 1888, pp. 49–50 (scheda numero 9).