Йоганн Шонер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Шонер
нім. Johannes Schöner
Народився16 січня 1477
Карлштадт-ам-Майн, Karlstadtd, Німеччина
Помер16 січня 1547 (70 років)
Free Imperial City of Nurembergd, Франконський округ, Священна Римська імперія[1]
Країна Prince-Bishopric of Würzburgd
 Священна Римська імперія
Діяльністьастроном, картограф, математик, католицький священник, астролог
Галузьастрономія, математика, картографія і globe makerd
ЗакладEgidianumd
Науковий керівникBernhard Waltherd
Один з глобусів Шонера
Веймерівський глобус Шонера (1533 рік)

Йоганн Шонер (нім. Johannes Schöner, лат. Joan Schonerus, 16 січня 1477(14770116), Карлштадт — 16 січня 1547, Нюрнберг) — німецький астроном, астролог, математик і географ. Учень Йоганна Штеффлера.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вивчав теологію в Ерфуртському університеті, потім прийняв сан католицького священика і працював в Бамберзі. Там у себе вдома він розмістив друкарську крамницю, поширював астрологічну літературу. Шенер відомий як виробник глобусів (і небесних і земних), в тому числі першого земного глобуса із зображенням нового відкритого континенту — Америки. найбільший глобус Шонера знаходиться в Нюрнберзькій міській бібліотеці. З 1526 року, з моменту відкриття Меланхтонівської гімназії в Нюрнберзі, Шенер став там викладачем математики і залишався на цій посаді протягом 20 років. Він перейшов у лютеранство і 7 серпня 1527 року одружився з Ганною Целерін. Серед заслуг Шенера — видання астрологічних і астрономічних праць Георга фон Пурбаха, Бернгарда Вальтера (14301504), Йоганна Регіомонтана та Миколая Коперника. Крім того, він випустив ефемериди і вічні планетні таблиці, а також великий підручник з астрології «De judiciis nativitatum» (1545). Обидві ці книжки вийшли з передмовою Меланхтона. У своєму підручнику Шенер переконливо доводив, що астрологія повністю сумісна з астрономічною системою Коперніка. Він також написав ряд інших робіт з астрології, астрономії, хронології та математики.

Шонер відіграв значну роль у публікації знаменитої книги Коперніка «Про обертання небесних сфер» в Нюрнберзі в 1543 році.

Іменем Шонера названо кратер на Марсі.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
Algorithmus demonstratus, 1534
  • Horarii canones. — 1515
  • Horoscopium generale, omni regioni accomodum. — Nuremburg, 1535
  • Opus astrologicum etc. — Norimb., 1539
  • De judiciis nativitatum etc. — Norimb., 1545
  • Opusculum Astrologicum. / Transl. and edited by R. Hand. — Berkeley Springs, West Virginia: Golden Hind Press, 1994

Глобуси Шонера

[ред. | ред. код]
  • Глобус Шонера (1515), манускрипт, створений в 1515 р.[2] Магеланову протоку на цьому глобусі було вказано до її «офіційного відкриття». Протока розташована на 53-му градусі південної широти. На глобусі показано на 40-й паралелі.
  • Глобус Шонера (1520), друкований глобус, створений в 1520 р. На глобусі показано Антарктичний континент, існування якого на той час не було доведене.[3]
  • Глобус Шонера (1523), друкований глобус, створений в 1523 р. Його існування було доведене George Nunn в 1927 р.[4]
  • Веймерівський глобус Шонера (1533), створений в 1533 р. На ньому показано Північну Америку, як частину Азії, а також показано Антарктику.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118795341 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Chet Van Duzer, Johann Schöner's Globe of 1515: Transcription and Study, American Philosophical Society, Philadelphia, PA, 2010, ISBN 978-1-60618-005-1
  3. Friedrich Wilhlem Ghillany, Geschichte des Seefahrers Ritter Martin Behaim, Nürnberg, Bauer und Raspe, J. Merz, 1853.
  4. George E. Nunn, «The Lost Globe Gores of Johann Schöner, 1523—1524», The Geographical Review, vol.17, no.3, July 1927, pp.476-480.

Література

[ред. | ред. код]
  • Rosen E. Schoner. // Dictionary of Scientific Biography
  • Becker U. Lexicon der Astrologie / Астрологічний тлумачний словник
  • Ebertin R. Astrological Healing
  • Schöner J. Opusculum Astrologicum
  • Poggendorff J.C. Biographisch-literarisches Handwörterbuch zur geschichte der exacten Wissenschaften.