Портолан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портолан Чорного моря, складений Дієго Хомем, 1559 рік

Портола́н, Портулан (італ. portolano — лоція) — високоточні середньовічні навігаційні морські карти. Виготовлялись за своїм прямим призначенням протягом XIV–XVII століть, головним чином на пергаменті. Головною особливістю цих карт є лінія узбережжя з вказаними навігаційними небезпеками (скелі, підводні камені, мілини) та топонімами, що написані з боку узбережжя перпендикулярно до нього, мережа ліній румбів і лінійний масштаб. У наш час у світі відомо про біля 2000 подібних карт та атласів портоланів [1]. З них на близько 740 було відображено Чорне море[2].

Назва[ред.ред. код]

Оригінальна назва таких карт складається з термінів «карта» (лат. mappa, carta) з прикметником «морська» (лат. maritime, marina) або «навігаційна» (лат. nautical, navigare). Сучасну наукову назву (англ. portolan chart — карта-портолан) отримала у другій половині XIX століття з обов'язковою приставкою «морська карта» (англ. chart), щоб відрізняти від текстового опису узбережжя, лоції (італ. portolano — лоція, перелік портів).

Відома також як румбова або компасна карта, застосовувалась і назва — локсодромна карта.

Особливості[ред.ред. код]

Для карти-портолана характерні так звані «лінії румбів» — мережа перехрещених прямих ліній, що вказують на напрямок. Лінії виходять з так званих «компасних роз». Карта зазвичай не орієнтована за сторонами світу. Картографування відбувалось за допомогою компаса використовуючи локсодроми.

Усі карти-портолани мають свою лінійну шкалу масштабів. Одиниця масштабу досі не визначена, це дискусійне питання. Походження цих карт, як і проекція, в якій їх малювали, а також технологія їх копіювання досі невідомі[3]. Ерік Норденшельд ще у XIX столітті надав припущення, що був один примірник (нормальний-портолан), а всі наступні карти були скопійовані з нього[4]. Карти-портолани виготовлялись на пергаменті.

Історія[ред.ред. код]

Пізанська карта

Перші карти-портолани датуються XIV століттям, це карти Середземного та Чорного морів. Перші карти були виготовлені в Італії та на острові Мальорка. Використовували їх купці та мореплавці. Найстаріша з відомих карт, яка підписана і датована, виготовлена Петрусом Вісконті (італ. Petrus Vesconte) з Генуї, в 1311 році[5]. Цей рік і вважається початком професійної картографії. Досі вважалось, що найстарішою картою є так звана «Пізанська карта» (лат. Carta Pisana), але доказано, що ця карта належить до середини XIV сторіччя[6].

Портолани виготовлялись як окрема карта, або у складі збірки на весь Середземноморський регіон, включно з Чорним та Азовським морями, атлантичним узбережжям Європи, Північної Африки та Англією. Починаючи з середини XV століття карти-портолани включають і нові географічні відкриття. Цінність даних мап стрімко зростає, і в Іспанії та Португалії дані мапи набувають статусу державної таємниці.

Виробництво карт-портоланів, за часом, розвивалось у найбільш активних на той момент центрах морської торгівлі: Італії та на острові Мальорка (XIV століття), потім в Португалії та Іспанії (XV століття), південній Франції (XV–XVI століття), північній Франції (XVI–XVII сторіччя), Англії та Голландії (XVII століття). У XVI столітті відомо і про японські та арабські карти-портолани[7].

Морські карти в проекції Меркатора замінили карту-портолан наприкінці XVII століття.

В Україні, у фондах Інституту рукописів Національної бібліотеки ім. Вернадського, зберігається атлас карт-портоланів Граціозо Бенінказо, зроблений у 1474 р.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pflederer, Richard (2009). Census of Portolan Charts and Atlases (English). Privat. published by the author. с. iv. 
  2. Гордєєв, Антон (2015). Карти-портолани Чорного моря (Portolanos charts of the Black Sea) (українська). Київ: ДНВП «Картографія». с. 216 с. ISBN 978-617-670-533-8. 
  3. (англ.) Campbell Tony. Portolan Charts from the Late Thirteenth Century to 1500. / «The History of Cartography». Ed. J. B. Harley, D. Woodward. The University of Chicago Press. Chicago. 2007. v.1, part 19, p.371-463.
  4. (англ.) Nordennskiold N. A. Periplus. An essay on the early history of charts and sailing-directions — Fac-sim de l'éd. de Stolckhom, 1897. Burt Franklin, New York, 1967.
  5. (англ.) Портолан у енциклопедії Британіка.
  6. (англ.) Pujades Ramon Josep i Bataller. The Pisana Chart. Really a primitive portolan chart made in the 13th Century? / Comité français de Cartographie (N°216- Juin 2013). p. 17-32.
  7. Гордєєв А. Ю. Карти-портолани XIII–XVII століття: особливості та роль у розвитку картографії. — К.: Обрії, 2009

Література[ред.ред. код]

  • (рос.) Фоменко И. К. Образ мира на старинных портоланах. М.: Индрик, 2011.
  • (ісп.) Pujades Ramjn. Les cartes portolanes. — Institut Cartografic de Catalunya. 2007. — 526 p.

Посилання[ред.ред. код]