Мустафін Олексій Рафаїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олексій Мустафін
Mustafin-ravenna.jpg
Народився 23 травня 1971(1971-05-23) (46 років)
Київ
Громадянство (підданство) Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Проживання Київ
Діяльність Журналістика, телебачення, політика
Партія СДПУ(О)
Дружина Валерія Семенюк (1976)
Діти син Михайло (2005), донька Катерина (2013)

Муста́фін Олексі́й Рафаї́лович (*23 травня 1971, Київ) — український журналіст, телевізійний менеджер, політик.

Освіта[ред.ред. код]

1993 — закінчив педагогічний університет ім. М. Драгоманова (історичний факультет).

Журналістська діяльність[ред.ред. код]

З листопада 1993 року — працював журналістом у виданні «УНІАН-тижневик», газетах «Пост-Поступ», «День».

З листопада 1994 до кінця 1997 р. — в журналістській команді, яка створювала інформаційно-аналітичну телепрограму «Післямова» Олександра Ткаченка.

У 1997 — працював завідувачем відділу міжнародних новин у Телевізійній службі новин (ТСН) під керівництвом Олександра Ткаченка на телеканалі 1+1.

З 1998 року — заступник шеф-редактора, у 20012005 р— шеф-редактор служби новин телеканалу «Інтер».

Автор програми «Післязавтра» (20032005).

У 2006 - 2011 роках — заступник голови правління з інформаційного мовлення телеканалу СТБ, головний редактор, керівник програми новин «Вікна».

За цей час «Вікна» чотири рази — у 2007, 2009, 2010 і 2011 роках — отримували премію «Телетріумф» як найкраща новинна програма на українському телебаченні. У 2007 році «Вікна» стали володарем премії «Фаворит телепреси», а в 2008 році цю премію отримала програма «За Вікнами».

З травня 2011 року — очолював департамент документальних і публіцистичних проектів СТБ.

Автор фільмів «2004» і «Майже доросла. Щоденник двадцятирічної» (останній здобув премію «Телетріумф» як найкращий телевізійний документальний фільм 2011 року).

Як журналіст співпрацював з тижневиком «Дзеркало тижня».

У 2013 - 2016 роках — генеральний директор телеканалу «Мега».

З 2016 року — генеральний продюсер новин «Медіа Групи Україна».

Автор книжок «Справжня історія Стародавнього світу» (2013), «Справжня історія середніх віків» (2014), «Справжня історія раннього нового часу» (2014) та «Справжня історія пізнього нового часу» (2017).

Політична діяльність і політичне консультування[ред.ред. код]

У лавах СДПУ(О) — з часу заснування партії.

У травні 1990 р. обраний до Ради (згодом — Центральної Ради, Політради) СДПУ(О), з жовтня 1991 до вересня 2010 р. — член Правління (згодом — Політбюро).

19921994 — був «політичним редактором» партії.

З квітня 2005 по вересень 2010 р. — заступник голови СДПУ(О).

З жовтня 1991 р. був заступником голови спілки «Українська соціал-демократична молодь», у 19921998 рр. очолював УСДМ.

У 2012 - 2013 рр. — консультував Партію регіонів з питань взаємодії із ЗМІ.

Посилання[ред.ред. код]