Надія Ліпес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надія Ліпес
Народилася 24 грудня 1976(1976-12-24) (47 років)
Балаклія, Українська РСР, СРСР
Країна  Ізраїль
 Україна
Діяльність письменниця, генеалог
Alma mater Міжнародний Соломонів університет
Жанр генеалогія і історія
Сайт lipesdatabase.com

Ліпес Надія Ігорівна відома також як Надя Ліпес (нар. 24 грудня 1976, Балаклія, УРСР) — українська письменниця, історикиня, екскурсовод, громадська діячка. Один із провідних генеалогів пострадянських держав.[1][2][3]

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в єврейській родині. у 1997 році емігрувала до Ізраїлю. Навчалася в Міжнародному Соломоновому університеті, де вивчала юдаїку та соціологію. У 2004 році повернулася до Києва і до фінансової кризи працювала ріелторкою. У 2008 році заснувала курси для єврейських гідів в Україні, з 2009 року займається організацією туризму та роботою з архівними документами, пошуком та відновленням генеалогічних даних.[4] Читає лекції в Україні та в багатьох інших країнах світу, зокрема в США, Ізраїлі, Німеччині.[5] Вона знає іврит, українську, російську, іспанську та англійську мови.

Діяльності[ред. | ред. код]

З 2007 року займається охороною та документуванням старих єврейських кладовищ, автор численних фотографій єврейських надгробків, що мають історичну, культурну та мистецьку цінність. Автор численних досліджень архівних документів. У 2013 році в Державному архіві Київської області, вона виявила списки євреїв в Юстинграді, які були жертвами погромів, і її предки також були серед жертв. Вона також є авторкою численних матеріалів з історії євреїв у Російській імперії та Україні, досліджень про єврейські погоми.[6] Надія — засновниця та авторка меморіального сайту зі списком жертв погромів, який фінансує за власні кошти.[7] Вона відновила або доповнила генеологічне дерево Дастіна Хоффмана, Ісаака Бабеля, Леоніда Утьосова, Володимира Висоцького, Мішки Япончика,[8] Давида Марголіна, Девід Хофштейн, Сімхи Лібермана, Менахем-Менделя Шнеерсона[9] та інші відомі особистості. Вона проіндексувала понад мільйон архівних документів часів Російської імперії, пов'язаних з єврейською генеалогією, з архівів України — і виклала їх в мережу.[10]

У вересні 2017 року Надія брала участь у міжнародній програмній конференції «Ризький форум — Голокост і сучасний радикалізм» у Ризі з понад 100 учасниками та учасницями з 17 країн.[11][12] У липні–серпні 2019 року вона виступала на Міжнародній конференції з єврейської генеалогії в Клівленді.[13][14] Влітку 2020 року вона брала участь у відкритті меморіалу загиблим у Тетієві.[15][16]

Особисте життя[ред. | ред. код]

З 2004 по 2005 рік була одружена з Ігорем Брановицьким і нещодавно розлучилася зі своїм третім чоловіком Олексієм (Єлисеєм)[джерело?][значущість факту?]. Її син Микита служив в Армії оборони Ізраїлю, проходив військову службу в бригаді Голані[джерело?].

Публікації[ред. | ред. код]

  • Липес Н. И. А вы по национальности? Astroprint, 2017. ISBN 978-966-927-307-9.[17]
  • Липес Н. И. Советские документы. Что, где, зачем. Astroprint, 2018. ISBN 978-966-927-348-2.[18]
  • Липес Н. И. Досоветские документы. Что, где, зачем, 1786—1917. Astroprint, 2019. ISBN 978-966-927-482-3.[19]
  • Липес Н. И. Погромы: неудобная правда, 1917-1921. Астропринт, 2021. ISBN 978-966-927-806-7.[20]
  • Липес Н. И. «Грабармия» Деникина в записках врача Лазаря Билинкиса. Лехаим № 11 (355), 28 октября 2021.[21]
  • Lipes N. I. Kiev Archives: Documentation of World War I Jewish Refugees. Avotaynu Volume XXX, Number 2, Summer 2014.
  • Lipes N. I. Russian Empire Army Census of 1875 For the Territory of Ukraine. Avotaynu Volume XXX, Number 3, Fall 2014.
  • Lipes N. I. Jewish Berdichev as Seen Through Two Archival Collections. Avotaynu Volume XXX, Number 4, Winter 2014.
  • Lipes N. I. Archival Records from the Russian Courts, Police, Notaries and Other State Agencies. Avotaynu Volume XXXI, Number 1, Spring 2015.
  • Lipes N. I. Y-DNA Helps Trace a Litvak's Roots Back to Eretz Yisrael Two Thousand Years Ago. Avotaynu Volume XXXI, Number 2, Summer 2015.
  • Lipes N. I. Hidden Jewish History: The Expulsion of Jews from Kiev in 1827 and the Story of the Rabbis. Avotaynu Volume XXXI, Number 3, Fall 2015.
  • Lipes N. I. Archival Records of Jewish Refugees to the USSR (1939—1940). Avotaynu Volume XXXI, Number 4, Winter 2015.
  • Lipes N. I. Hard-to-Find Family History: A Story About Some «Illegitimate» Jewish Children. Avotaynu Volume XXXII, Number 1, Spring 2016.
  • Lipes N. I. What May be Learned from the Personal Files of Jewish Students in the Russian Empire. Avotaynu Volume XXXII, Number 2, Summer 2016.
  • Lipes N. I. Your Connection to Rabbi Levi Yitzhak from Berdichev. Avotaynu Volume XXXII, Number 4, Winter 2016.
  • Lipes N. I. Developing an Index of Jewish Records for Old Kiev Guberniya. Avotaynu Volume XXXIII, Number 2, Summer 2017.
  • Lipes N. I. A Journey to One's Roots. Avotaynu Volume XXXIII, Number 4, Winter 2017.

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ Надя Липес о еврейской генеалогии. Девятый канал (рос.). 5 березня 2018. Процитовано 15 січня 2021.
  2. ↑ Professional Researchers. www.jewishgen.org.
  3. ↑ Archives. kehilalinks.jewishgen.org.
  4. ↑ Криптоевреи и как оно бывало на самом деле. Генеалог Надя Липес о страшной истории Тетиева. NEWSru.co.il.
  5. ↑ Meetings – Jewish Genealogical Society of Greater Miami. sites.google.com. Архів оригіналу за 17 листопада 2022. Процитовано 17 листопада 2022.
  6. ↑ Between the "Whites" and the "Reds": Who carried out pogroms against the Jews during the Civil War?. UJE – Ukrainian Jewish Encounter. 26 листопада 2018.
  7. ↑ Надя Липес: Исследователь Еврейской Генеалогии и Историк | Lipes Genealogy Database. 5 лютого 2018.
  8. ↑ Евреи и Котовский. 14 січня 2019.
  9. ↑ Шнеерсоны и что мы учим на их примере. 6 березня 2020.
  10. ↑ Надежда Липес выложила онлайн базу данных евреев Российской империи. news.jeps.ru.
  11. ↑ Рижский Форум 2017 — Shamir.
  12. ↑ RIGA FORUM 2017 DIGEST (PDF). civic-nation.org. Процитовано 15 січня 2021.
  13. ↑ Nu? What's New? Vol. 20 No. 14. www.avotaynu.com.
  14. ↑ Program and Schedule. s4.goeshow.com.
  15. ↑ Депутаты против памяти жертв погромов. Лехаим. 4 серпня 2020.
  16. ↑ В Тетиеве открыли памятник жертвам еврейских погромов 1919–1920 годов. www.kngu.org.
  17. ↑ Электронный каталог – Липес, Надежда Игоревна – А вы по национальности?..- ABSOPAC Unicode. catalog.odnb.odessa.ua.
  18. ↑ Электронный каталог – Липес, Надежда Игоревна – Советские документы. Что, где, зачем- ABSOPAC Unicode. catalog.odnb.odessa.ua.
  19. ↑ Электронный каталог – Липес, Надежда Игоревна – Досоветские документы. Что, где, зачем, 1786-1917- ABSOPAC Unicode. catalog.odnb.odessa.ua.
  20. ↑ http://jewishpogroms.info/wp-content/uploads/2021/12/Pogromy-Book-NadiaLipes.pdf
  21. ↑ http://lechaim.ru/events/lehaim-11-355/

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Надія_Ліпес&oldid=41647938