Наждак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Наждак (рос. наждак від тур. naždak — «велика палиця», «дволезова сокира»)[1] — різновидність корунду (суміш корунду з магнетитом, гематитом і шпінеллю), тонкозернистий твердий мінерал. Застосовується для шліфування і полірування різних пород мінералів і металів. Поширений в Малій Азії, Уралі, Китаї і ін. Наждак змелюють на особливому млині, просіюють, відмочують у воді і він поступає в продаж під різними номерами, залежно від більшого чи меншого ступеню подрібнення.

Розрізняють

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Література[ред.ред. код]