Нандінія пальмова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нандінія пальмова
14-nandinia binotata.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feloidea)
Родина: Нандінієві (Nandiniidae)
Pocock, 1929
Рід: Нандінія (Nandinia)
Gray, 1843
Вид: Нандінія пальмова
Біноміальна назва
Nandinia binotata
Gray, 1830
Мапа поширення виду Nandinia binotata
Мапа поширення виду Nandinia binotata
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Nandinia binotata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Nandinia binotata
EOL logo.svg EOL: 328048
ITIS logo.svg ITIS: 621980
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 41589
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 71115
Fossilworks: 232070

Нанді́нія па́льмова, або «Африканська пальмова цівета» (Nandinia binotata) — хижий ссавець з родини Нандінієвих (Nandiniidae), єдиний вид цієї родини, яка належить до підряду котовидих (Felimorpha). Назва має питоме африканське походження [1].

Спочатку нандінію класифікували до родини віверових, але з 1929 року вона була виділена до окремої родини. Нандінію розглядають як предка усіх котовидих так як вона відрізняється від усіх інших котовидих за генетичними ознаками і за будовою слухової булли (слуховий барабан)[2].

Поширення[ред.ред. код]

Вид широко розповсюджений у країнах центральної Африки, на південь від Сахари. Трапляється в листяних лісах, низовинних вологих лісах і горах, галерейних лісах (уздовж річок або долин), саванових деревних місцевостях, лісових вирубках і вторинних лісах. Відомо, що вони відвідують оброблювані поля, що межують з лісом.[3]

Морфологія[ред.ред. код]

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 440–580 мм, хвіст: 460–620 мм, висота в плечах: 660–790 мм, вага: 1,7–2,1 кг, але за деякими даними вага самців може сягати 5 кг.

Опис. Розмірами та будовою нагадує кота. Забарвлення сильно варіює, але, як правило, сірувате чи коричневе з відтінком жовто-коричневого або каштанового. Часто дві кремові плями присутні між плечима і неясні, темно-коричневі плями знаходяться на нижній частині спини і верхній частині хвоста. Хвіст, який дещо темніший, ніж тіло, подібного кольору зверху і знизу і має мінливу картину чорних кілець. Горло, як правило, сірувате. Нижня частина тіла сірувата з відтінком жовтого. Волосяний покрив короткий і пухнастий, але з грубими кінчиками. Вуха короткі і закруглені, хвіст досить товстий, ноги короткі, кігті гострі і вигнуті. Є запахові залози на долонях, між пальцями, на нижній частині живота, і, можливо, на підборідді[4].

Поведінка[ред.ред. код]

Нандінія більшою мірою вживає рослинну їжу: плоди та інший рослинний матеріал, але її дієта також включає гризунів, комах, яйця птахів, падло, птахів, кажанів. У значній мірі деревна, знаходячись в основному на 10–30 метровій висоті в різних типах лісу. Веде нічний спосіб життя, спить удень на розгалуженні гілок, на великій гілці або в сплетінні ліан. Дорослі самиці контролюють території в середньому 45 га. Вони дозволяють незрілим самицям знаходитись там, але не терплять вторгнення інших дорослих самиць. Великі дорослі самці контролюють території в середньому близько 100 га, які перетинаються з деяким числом територій самиць. Крупні самці виганяють інших тварин того ж розміру і статі, але дозволяють меншим самцям залишатися, однак, не дозволяючи їм мати доступ до самиць. Території відзначені запахом. Конфлікти бувають тяжкими, які іноді призводить до смерті. Гучні звуки лунають в період залицяння.

Нандінія легко приручаються і любить пити молоко в неволі. Кажуть, вона цілком чепурна і тримає дім вільним від щурів, мишей і тарганів.[4]

Життєвий цикл[ред.ред. код]

У Західній Африці розмноження, мабуть, може відбуватись як у сухий, так і у вологий сезон. Записи зі Східної Африки показують, що є два піки дітонароджень: травень і жовтень. Вагітність триває 64 дні. Число нащадків, як правило, два, але може бути до чотирьох. Як тільки вони віднімаються від грудей, молоді самці покинути територію своєї матері. Статева зрілість досягається на третьому році життя. Одна особина була ще живою після 15 років і 10 місяців у неволі.[4]

Генетика[ред.ред. код]

Каріотип характеризується диплоїдним числом 2n=38.[5]

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Серйозних загроз для виду нема, хоча локально його чисельність може зменшуватись через втрату місця проживання. Також вид перебуває під тиском мисливства задля м'яса й для традиційної медицини. У деяких регіонах, хутро популярне, щоб робити з нього урочисте вбрання, браслети на зап'ястя, головні убори. Вид присутній на багатьох природоохоронних територіях по всій області свого розповсюдження.[3]

Джерела[ред.ред. код]

  1. 1913, Webster Online Dictionary
  2. Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski Mammalogy — Jones & Bartlett Learning, 2010, P. 295.
  3. а б Веб-сайт МСОП
  4. а б в Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, P. 192,193.
  5. Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash Atlas of mammalian chromosomes - John Wiley and Sons, 2006, P. 500


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.