Сірано де Бержерак (фільм, 1990)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сірано де Бержерак
Cyrano de Bergerac
Жанр Драма
Режисер Жан-Поль Раппно
Продюсер Рене Клейтман
Мішель Сейду
Андре Шотс
Сценарист Жан-Клод Карр'єр
Жан-Поль Раппно
На основі п'єси Едмона Ростана
У головних
ролях
Жерар Депардьє
Анн Броше
Оператор П'єр Ломм
Композитор Жан-Клод Петі
Художник Еціо Фріджеріо
Дистриб'ютор Orion
Тривалість 137 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1990
IMDb ID 0099334
CMNS: Сірано де Бержерак у Вікісховищі

«Сірано́ де Бержера́к» (фр. Cyrano de Bergerac) — кінофільм спільного франко-угорського виробництва 1990 року. Сценарій фільму, оснований на однойменній п'єсі Едмона Ростана 1897 року, написав Жан-Поль Кар'є у співавторстві з режисером фільму Жаном-Полем Раппно. Існували попередні чорно-білі екранізації цього твору, однак цей фільм отримав декілька номінацій на «Оскара», «Золотого глобуса» і «Сезара». Серед надзвичайних досягнень фільму відзначають номінацію Жерара Депардьє на Оскара за найкращу чоловічу роль, що є великим досягненням для неангломовних акторів. У 1991 фільм отримав 11 призів Сезар, що побило попередні рекорди, зокрема Депардьє теж отримав Сезара за найкращу чоловічу роль.

В ролях[ред. | ред. код]

Сюжет[ред. | ред. код]

Відважний офіцер гвардії та популярний поет Сірано де Бержерак таємно закоханий у свою кузину Роксану. Незважаючи на сміливу вдачу на полі бою, в коханні він дуже боязкий і ніяк не наважується признатися у своїх почуттях до Роксани, частково тому, що має великий ніс. Боючись, що через фізичну ваду, листи від нього дівчина не читатиме, Сірано пише їй вірші від імені свого товариша, молодого кадета Крістіана. Сам Крістіан теж боязкий і невпевнений в собі, але завдяки листам та віршам написаних Сірано, отримує прихильність дівчини. Коли Крістіан раптом гине в бою, Сірано береже його таємницю. Перед своєю власною смертю він нарешті наважується відкритися їй про свої почуття. Після його смерті дівчина приходить до висновку, що насправді завжди кохала Сірано.

Джерела[ред. | ред. код]