Нові часи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нові часи
Modern Times
Moderntimes.jpg
Жанр Комедія
Режисер Чарлі Чаплін
Продюсер Чарлі Чаплін
Сценарист Чарлі Чаплін
У головних
ролях
Чарлі Чаплін
Полетт Ґоддар
Оператор Айра Морган
Роланд Тотеро
Композитор Чарлі Чаплін
Кінокомпанія Charles Chaplin Productions
United Artists
Тривалість  87 хв.
Країна  США США
Рік  1936
IMDb ID 0027977
Кошторис  1,5 млн. $

Нові часи (англ. Modern Times) - частково німий кінофільм Чарлі Чапліна. Дітям рекомендується перегляд спільно з батьками.

Зйомки фільму[ред.ред. код]

Виробництво фільму почалося у вересні 1933 р., а завершилося 12 січня 1936 р. Прем'єра відбулася 5 лютого 1936 р. в Нью-Йорку. Фільм був задуманий звуковим, але Чаплін не міг собі уявити Бродягу, що говорить. Він міг бути персонажем тільки німого кіно. Зрештою, Чаплін залишив спроби зробити звуковий фільм, і завершив «Нові часи», як німий фільм.

В кінці фільму Маленький Бродяга виходить, щоб заспівати пісню. Він не пам'ятає слів пісні, і текст записують на його манжетах. Під час музичного виступу Бродяга втрачає манжети, і співає пісню, що складається з суміші слів, схожих на італійські та французькі слова. Глядачі вперше почули голос Бродяги.

Чаплін у своїй автобіографії писав про сюжет фільму:


Мені пригадався також одна розмова з розумним молодим репортером газети «New York World». Почувши, що я збираюся відвідати
Детройт, він розповів мені про конвеєрної системі - страшну історію про те, як велика промисловість переманює
здорових молодих фермерів, які після чотирьох-п'яти років роботи на конвеєрі хворіють нервовим розладом .

Сюжет[ред.ред. код]

Кадр з фільму

Фільм починається із зображення стада баранів. Потім камера показує робітників, які приїхали на метро на великий сучасний завод. Бродяга працює на складальному конвеєрі, цілий день виконуючи один і той самий рух - двома гайковими ключами закручує гайки. Президент компанії у своєму кабінеті збирає пазл, і читає анекдоти в газеті. По всьому заводу встановлені величезні телевізійні екрани, через які Президент підганяє робітників.

Президент постійно наказує збільшити швидкість руху конвеєра, і Бродяга повторює все той же самий рух, навіть коли не працює.

Під час обідньої перерви на Бродяга випробовують «Годувальну машину», яку створили для того, щоб робітники не відволікалися на обідню перерву, і продовжували працювати під час їжі. Годувальна машина виходить з ладу, обливає Бурлаку супом, згодовує йому дві металеві гайки.

Після обіду Президент ще збільшує швидкість руху конвеєра, і Бродяга божеволіє. Він намагається закрутити ключами будь-які круглі металеві предмети, які бачить - навіть ґудзики на чужому одязі.

Бурлаку відправляють до психіатричної лікарні. Вийшовши з лікарні, Бродяга блукає вулицями. Побачивши, що з автомашини, що перевозить не габариті вантажі, впав червоний прапорець, він піднімає його, і починає розмахувати ним, щоб звернути увагу водія. З-за рогу з'являється демонстрація робітників, Бродяга опиняється перед демонстрацією з червоним прапором у руці. Поліція заарештовує його, як ватажка бунтарів. Бродяга опиняється у в'язниці.

У в'язниці Бродяга допомагає запобігти озброєній втечі, і до кінця свого терміну веде у в'язниці комфортне життя. Коли його випускають, він не хоче залишати в'язниці. У в'язниці його годують, а на волі немає роботи.

Звільнившись, він стає свідком того, як дівчина (Полетт Ґоддар) краде хліб з магазину. У неї померла мати, а батько, безробітний, загинув під час заворушень. Її ловлять поліцейські, і Бродяга каже їм, що це він украв хліб. Його заарештовують. Заарештовують також і дівчину. По дорозі в поліцію вони втікають з поліцейської машини.

Бродяга влаштовується нічним сторожем в універмаг. Вночі вони в універмазі ведуть з дівчиною «шикарне життя». У цей час в універмаг проникають грабіжники. Бродяга намагається перешкодити їм. При цьому грабіжники виявляються його знайомими по заводу. Вони стояли на одному конвеєрі. Старі друзі напиваються, Бродяга засинає у відділі тканин, і вранці його знову відправляють до в'язниці.

Через 10 днів Бродяга виходить з в'язниці. Біля воріт його чекає дівчина. Вона знайшла для них ідеальний будинок - розвалений сарай на околиці міста. Закінчується депресія, Бродяга знову отримує роботу на заводі.

Робочий день не завершився до кінця, тому що оголошується страйк. За воротами заводу Бродяга випадково наступає на дошку, на якій лежить цегла. Цегла б'є поліцейського по голові. Бурлаку заарештовують ще раз.

Дівчина знайшла роботу танцівниці в кафе, і влаштувала туди на роботу Бурлаку. Бродяга працює офіціантом, і співає пісні. У цей час інспектора соціальної служби приходять в кафе, щоб забрати раніше втекла від них дівчину, оскільки вона неповнолітня і живе без батьків. Бродяга і дівчина тікають. Дівчина каже: «Який сенс намагатися?». Бродяга оптимістично відповідає: «Buck up-never say die».

У ролях[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • «Годувальна машина» була придумана Чарлі Чапліном ще в 1916 р. для повнометражного фільму про подорож на Місяць. Фільм задумувався, як сатира на технічний прогрес, але не був знятий.
  • У ролі священика, який відвідує в'язницю, знявся англійський хірург доктор Сесіль Рейнольдс.
  • «Нові часи» - ймовірно, найоптимістичніший фільм Чарлі Чапліна. Закінчувалася Велика депресія, в США з'явилася пенсійна система і т. д. У «Нових часах» Бродяга вперше в кінці фільму йде по дорозі не один.
  • Чаплін був звинувачений в плагіаті фільму Рене Клера « Свободу нам!», зокрема сцени на конвеєрі.
  • В епізоді демонстрації в руках одного з робітників видно плакат з написом «Свабода» (саме так) російською мовою.

Новий час — епоха, яка охоплює період з XVII ст. до кінця XIX ст.; після цього починається період так званої «новітньої історії», що триває і по наш час. Це історична епоха, на протязі якої культура західноєвропейських країн набула тієї розвинутої форми, яка виділила Європу із всього останнього світу і яку виділяють як особливий тип європейської культури. У попередні епохи культура Європи ще не була «європейською» у цьому розумінні, а у наш час вона вже перестала бути специфічно «європейською», тобто особливим соціокультурним світом, який поєднав би країни Європи на відміну від усіх інших.

Контури неєвропейської культури стали виявлятися у XVII сї. Реформація, що розпочалась в епоху Відродження, була вже зародком    культури нового типу. Вона проклала дорогу до переосмислення догматів християнства. Протестантизм самим фактом   свого існування утверджував можливість різного тлумачення священного писання. Духовна атмосфера в суспільстві змінилась під   впливом англійської революції у XVII ст., а потім французької у XVIII ст. — воші ознаменували настання нової ери у історії Європи і становлення нової європейської культури. За соціальним змістом це був період формування і утвердження в Європі буржуазних соціальних відносин. У цьому випадку йдеться про фіксацію того факту, що центр життя виробничої, культурної, соціально-політичної діяльності змістився у міста, де бурхливо почали розвиватися різноманітні форми промислової діяльності.  Це призвело до появи машинного виробництва, яке революціонізувало всю людську діяльність взагалі.
Паралельно зі змінами у діяльності відбувались зміни у суспільних стосунках: розриваються колишні зв’язки особистої залежності людини від людини, зникає «велика сім’я», а натомість з’являється вільний, автономний індивід що є засадою явища  під назвою «буржуазний індивідуалізм». Все це спричиняє шалене прискорення темпів життя. Зростання масштабів соціальної динаміки.
Відбуваються величезні зміни у розвитку наукового природознавства і філософії.
Галілей вперше звернув увагу на розробку  методології науки. Йому належить думка, що наука має спиратися на спостереження і експерименти і користування математичною мовою. Саме на цій основі Ньютон створив класичну механіку. Видатні філософи XVII ст. — Ф.Бекон, Т.Гобс, Ф.Декарт, Б.Спіноза,  Г. Лейбніц та інші — звільнили філософію від схоластики і повернули її обличчям до науки. Основою філософського пізнання для   них стала не сліпа віра, а розум, що спирається на логіку і факти.

Посилання[ред.ред. код]