Нікель (мінерал)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Нікель | |
|---|---|
 Протравлений кислотою нікель-залізний метеорит | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1966-039 |
| Абревіатура | Ni[3] |
| Хімічна формула | Ni |
| Nickel-Strunz 10 | 1.AA.05[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[5] |
| Просторова група | кристалографічна група 225d[5] |
 Нікель у Вікісховищі | |
Нікель (рос. никель; англ. nickel; нім. Nickel n) — мінерал, самородний нікель координаційної будови — Ni. Майже повністю складається з хімічного елементу нікелю. Домішки: Co, Fe. Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристали кубічні розміром до 1 мм. Утворює також зростки кристалів і виділення неправильної форми. Двійники по (111). Колір жовто-бронзовий. Знайдений у вигляді включень у хізлевудиті в зразках з острова Нова Каледонія, зустрічається також у метеоритах. Назва — від шведського «nickel» — гном, злий підземний дух, який заважає гірникам (П.Рамдор, P.Ramdor, 1967).
Розрізняють:
- нікель-азбест (те саме, що азбест нікелистий);
- нікель-антигорит (антигорит нікелистий);
- нікель-асболан (асболан нікелистий);
- нікель арсенистий (застаріла назва нікеліну);
- нікель-вермікуліт (вермікуліт нікелистий);
- нікель-гексагідрит (шестиводневий сульфат нікелю — Ni[SO4]•6H2O. Склад у %: NiO — 3,90-22,57; SO3 — 30,43-30,82; H2O — 41,05-41,90. Домішки: FeO (6,41); MgO (3,87);CuO (2,14).
- нікель-гімніт (те саме, що антигорит нікелистий);
- нікель-девейліт (девейліт нікелистий, різновид хризотилу, який містить NiO);
- нікель-епсоміт (епсоміт нікелистий);
- нікель-кабрерит (кабрерит — різновид анаберґіту, який містить до 9,3 % MgO);
- нікель-кобальтомелан (колоїдна суміш оксидів манґану, кобальту, нікелю та алюмінію);
- нікель-лінеїт (полідиміт); нікель-магнетит (треворит);
- нікель-мелантерит (мелантерит нікелистий);
- нікель-монтморилоніт (монтморилоніт нікелистий);
- нікель-нонтроніт (нонтроніт нікелистий);
- нікель-оксид (1. — бунзеніт — оксид нікелю координаційної будови, NiO; 2. — оксид нікелю складу Ni3O4); нікель-олівін (штучний ортосилікат нікелю — Ni2[SiO4]);
- нікель-пірит (бравоїт);
- нікель-сапоніт (сапоніт нікелистий);
- нікель-сепіоліт (сепіоліт нікелистий);
- нікель сірий (помилкова назва айкініту);
- нікель сірчистий (мілерит);
- нікель-скутерудит (хлоантит);
- нікель стибіїстий (брейтгауптит — антимонід нікелю координаціної будови, NiSb);
- нікель телуристий (мелоніт2);
- нікель-тетраедрит (тетраедрит нікелистий);
- нікель-фальерц (тетраедрит нікелистий); нікель-хлорит (хлорит нікелистий);
- нікель-хризотил (ґарнієрит).
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Ramdohr P. The wide-spread paragenesis of ore minerals originating during serpentinization (with some data on new and insufficiently described minerals) // Geologiya Rudnykh Mestorozhdenii — Москва: 1967. — Т. 1967, вип. 2. — С. 32–43. — 12 с.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нікель // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Нікель // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
